Релакс
Замість тисячі психологів
вторник, 26 июня 2018 г.
Інноваційні технології
МОЗКОВИЙ ШТУРМ як технологія був винайдений американським рекламником Алексом Осборном у 1953 році.
Це один з видів дискусії, у процесі якої вголос озвучуються будь-які, навіть найбезглуздіші на перший погляд ідеї, які зазвичай записують. Критикувати їх забороняється, щоб не згасити творчий ентузіазм.
На другому етапі усі озвучені ідеї переглядають фахівці, щоб віднайти серед них найкращі. Під час шкільних уроків також можна використовувати цю методику, пропонуючи дітям один з п’яти видів мозкових штурмів.
Освіторія
Віра Рогова
Найвищий бал (200 балів) за результатами зовнішнього незалежного оцінювання у 2018 році отримали 7 випускників таких закладів освіти Київської області:
Навчально-виховний комплекс "Сквирський ліцей - загальноосвітня школа І-ІІ ступенів" Сквирської районної ради Київської області – хімія,Навчально-виховний комплекс "Гімназія – загальноосвітній навчальний заклад І ступеня міста Обухова" імені Володимира Мельника – математика,
Ірпінський навчально-виховний комплекс "Школа І-ІІ ступенів - Коцюбинський гуманітарний ліцей" Ірпінської міської ради Київської області – хімія,Фастівський навчально-виховний комплекс "Ліцей інформаційних технологій - Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №9" Фастівської міської ради Київської обл – хімія,Білоцерківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 22 Білоцерківської міської ради Київської області - українська мова і література,Таращанський навчально-виховний комплекс "Гімназія "Ерудит" - загальноосвітня школа І ступеня" Таращанської районної ради Київської області – математика,Бориспільський навчально-виховний комплекс "Гімназія "Перспектива"-загальноосвітня школа І-ІІ ступенів" імені Володимира Мономаха Бориспільської міської ради Київської області – біології.
пятница, 22 июня 2018 г.
Освіторія
ЗНО-2018: офіційні результати тестування випускників
Українським центром оцінювання якості освіти визначені та оголошені результати зовнішнього оцінювання з усіх тестових предметів, які були включені до програми тестування в 2018 році.
Тестові роботи всіх учасників тестування розпізнані, ідентифіковані та перевірені. Результати тестування розміщені на інформаційних сторінках абітурієнтів. В основу визначення рейтингу кожного абітурієнта покладені його результати, обраховані на основі загальної суми отриманих тестових балів.
Освіторія
Випускникам шкіл, що вступатимуть до вишів, потрібно самостійно розраховувати середній бал атестата. Внесення відповідного запису в додаток до атестата не передбачено в затверджених КМУ зразках документів про повну загальну середню освіту.
среда, 20 июня 2018 г.
Саморозвиток
СПОКІЙ ДЗЕН І ЯК ЙОГО ЗБЕРЕГТИ
Принципам дзен понад тисячу років, і в нашому неспокійному світі вони стають тільки більш актуальною. Кілька цікавих вправ з книги французького психолога і психотерапевта Еріка Піганов (Erik Pigani) «Як зберегти спокій дзен в неспокійному світі» допоможуть подолати стрес, роздратування і розгубленість, відчути світ в душі і знайти ясність думок.
вторник, 19 июня 2018 г.
На замітку
15 цитат з «Моральних листів до Луцилія» Сенеки
Луцій Анней Сенека (4 до н.е. - 65 н.е.) - видатний давньоримський філософ-стоїк, драматург і державний діяч, вихователь імператора Нерона. Він увійшов в історію світової літератури як автор книги «Моральні листи до Луцилія». У ній Сенека під виглядом послань до одного, якому він дає морально-етичні настанови і поради, відобразив свої погляди на життя. Цей твір стало класикою античної епістолярної прози.
Інтерв'ю
Васил Кремень взяв участь в міжнародній конференції щодо правового забезпечення освітніх реформ в освіті. До іі організації була залучена і НАПН України, зокрема Інститут вищої освіти. У виступі підкреслив , що реформи повинні мати чітку освітянську ціль. Вона полягає в тому, щоб освіта була здатна готувати людину до життя і діяльності в 21 столітті, умови яких суттєво відрізняються від попереднього періоду.
Зокрема мова йде про підготовку інноваційної людини, яка була б конкурентно спроможною в інноваційному типі прогресу, в який вступив сучасний світ. Для цього слід перебудувати навчальний процес в освіті- не тільки творче засвоєння базових знань, а й ще дві функції. Це навчити умінню і бажанню навчатися впродовж життя, а також використовувати отримані знання в практичному житті. І безумовно, готувати глобалістську людину, але патріота України. Тут багато завдань- від сучасної світоглядної підготовки до знання англійської мови, не говорячи вже про українську. Не вирішимо цих та інших завдань, не поклавши в основу навчальної діяльності дитиноцентризм( студентоцентризм). Як і не будемо мати сучасної розвинутої держави без людиноцентризму в основі суспільних відносин.
понедельник, 18 июня 2018 г.
Є така думка
О. Мусієнко: про перспективи передвищої освіти в Україні
Можна не знати нічого про «дифузію змін» Еверетта Роджерса, щоб розуміти просту сентенцію нашого часу: проникнення на ринок нових товарів, впровадження у виробництво нових технологій, прийняття суспільством нових ідей можуть відбуватися лише тоді, коли на це є запит і готовність соціуму.
пятница, 15 июня 2018 г.
Освіторія!
Олександр Співаковський. Питання фахової передвищої освіти
Як мною зазначалось раніше, на розширеному засіданні Комітету з питань науки і освіти 16 травня 2018 року були розглянуті питання стану законодавчого забезпечення функціонування та розвитку закладів фахової передвищої освіти (вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації). За результатами обговорення було прийняте рішення, яким рекомендовано Міністерству освіти і науки України до 20 червня 2018 року здійснити узгодження та поетапне доопрацювання робочою групою альтернативних законопроектів про фахову передвищу освіту (реєстр. № 8321, внесений народним депутатом України Марченком О. О., та реєстр. № 8321-1, внесений народними депутатами України Кремінем Т. Д. та Бриченком І. В.) з метою напрацювання єдиного узгодженого проекту Закону України “Про фахову передвищу освіту”.
У зв’язку з цим Комітетом було сплановано проведення 20 червня 2018 року розширеного засідання, на якому мало бути прийняте остаточне рішення щодо законодавчого визначення подальшої долі технікумів та коледжів.На виконання вищезазначеного рішення на майданчику Міністерства освіти і науки України відбулось кілька засідань робочої групи, за результатами яких було встановлено наступне.
Робоча група не дійшла домовленості про узгодження ключових положень законопроектів щодо назви освітньо-професійного ступеня фахової передвищої освіти та про відповідність рівня фахової передвищої освіти Європейським кваліфікаційним нормам.
Враховуючи, що ці положення є основними засадами, які повинен врегулювати законопроект, це унеможливлює подальшу роботу з його узгодження.
Крім того, робоча група зазначила, що відповідно до висновків Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на законопроекти «Про фахову передвищу освіту» (реєстраційний №8321 від 24.04. 2018 р. та реєстраційний №8321-1 від 08.05.2018 р.) було рекомендовано взяти за основу законопроект реєстраційний №8321 від 24.04.2018 р. У висновках також рекомендовано врахувати низку зауважень та пропозицій, доопрацювання яких потребує додаткового часу.
Тому, беручи до уваги зазначене вище, робоча група дійшла висновку щодо доцільності відтермінування проведення розширеного засідання Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, спланованого з метою розгляду узгодженого проекту 20.06.2018 р., на наступну сесію Верховної Ради України.
Також у ході дискусії щодо визначення відповідності рівня фахової передвищої освіти Європейським кваліфікаційним нормам і невідповідності дескрипторів Національної рамки кваліфікацій, зазначених у Законі України «Про освіту», результатам навчання підготовки молодшого спеціаліста у коледжах та технікумах, представниками профільного міністерства був запропонований варіант врегулювання питання шляхом трансформації фахової передвищої освіти у початковий рівень вищої освіти.
Представники коледжів і технікумів, які входять до складу робочої групи, погодились з тим, що такий варіант вирішення проблеми можливий за умови внесення окремого розділу до Закону України «Про вищу освіту», в якому будуть визначені особливості здобуття початкової вищої освіти практико орієнтованого спрямування, зокрема, одночасно з повною загальною середньою освітою та відповідних змін до Закону «Про освіту» та до Бюджетного кодексу України.
Така позиція була підтримана Міністерством освіти і науки України. Зокрема, Перший заступник Міністра освіти і науки Ковтунець В.В. звернувся до Комітету з листом, у якому повідомив про те, що за клопотанням членів робочої групи доцільно перенести розширене засідання Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти з 20 червня 2018 року на наступну сесію у зв'язку з необхідністю більш широкого обговорення та доопрацювання узгодженого проекту Закону.
Зважаючи на вказане вище, а також з метою винесення на розгляд Комітету остаточно доопрацьованого та погодженого всіма зацікавленими сторонами рішення, Комітетом було підтримано пропозицію Міністерства освіти і науки України щодо перенесення розширеного засідання Комітету на пізніший термін.
Очікуємо позитивних результатів робочої групи вже найближчим часом.
Освіторія!
Як буде проходити сертифікація вчителів?
Що таке сертифікація ?
Добровільна сертифікація передбачена статтею 51 Закону про освіту, де: Сертифікація педагогічних працівників — це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (зокрема й з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи. Коли буде сертифікація вчителів?
Сертифікація для вчителів очікувана з 2019 року, як те вказано в Прикінцевих та перехідних положеннях Закону про освіту. Тож до кінця 2018 року Уряд має унормувати порядок сертифікації. Поки ж деталі цього процесу можна визначити за проектом Закону України «Про повну загальну середню освіту», висунутого на громадське обговорення. Мета сертифікації вчителів Стаття 48 проекту Закону визначає мету сертифікації як: підвищення престижності педагогічної праці стимулювання педагогічних працівників до особистісного та професійного зростання. Засади сертифікації визначені Законом про освіту. Шляхи сертифікації педагогів ЗЗСО: тестування професійних знань і компетентностей (проводитиме спеціально уповноважена держава установа) моніторинг роботи вчителя — практичних умінь застосування сучасних методів і технологій навчання, вивчення практичного досвіду вчителя (проводитиме Державна служба якості освіти). За цими даними можна уявити, що будуть перевіряти. Право на проходження сертифікації матимуть педагогічні працівники, які: працюють не менше трьох років у закладах освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти здійснюють викладацьку діяльність та/або мають педагогічне навантаження. Переваги проходження сертифікації Педагогічні працівники, які отримають сертифікати, матимуть право: на щомісячну 20%-ову доплату до посадового окладу (ставки заробітної плати) пропорційно до обсягу педнавантаження протягом строку дії сертифіката (тобто 3 роки) впроваджувати і поширювати методики компетентнісного навчання та нові освітні технології брати участь у процедурах і заходах, пов’язаних із забезпеченням якості та впровадженням інновацій, педагогічних новацій і технологій у системі освіти. Успішне проходження сертифікації буде підставою: звільнення педагогічного працівника від атестації присвоєння кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання. Натомість педагог, які не отримає сертифікат, матиме право пройти сертифікацію повторно не раніш як через рік. Безплатна сертифікація відбуватиметься раз на три роки.
Хвилина позитиву
9 шкільних хитрощів, які стануть в нагоді і в дорослому житті
Існують такі життєві хитрощі, які завдяки своїй зручності і простоті залишаються актуальними і корисними навіть в нашому сучасному світі, повному гаджетів і різних девайсів.Ми вирішили пригадати 9 хитрощів родом з дитинства, які і зараз можуть вам стати в нагоді.
1. Дізнатися, Місяць на або спадна
Для того, щоб дізнатися, росте Місяць або убуває, досить "приставити" до півмісяця на небі палець. Якщо у вас вийшла буква "С" - Місяць убуває, тобто "старіє", якщо "Р" - росте.
2. Множення на пальцях
З множенням чисел 6, 7, 8 і 9 не тільки у дітей, але і навіть у деяких дорослих часом виникають труднощі. У такі моменти цей простий трюк прийде вам на допомогу.
Поверніть до себе долоні і подумки пронумерувати кожен палець від 6 до 10, починаючи з мізинця. Тепер, щоб помножити, наприклад, 7 на 8, з'єднайте сьомий палець однієї руки з восьмим пальцем іншої. Кількість пальців внизу, включаючи з'єднані, являє собою десятки (в даному випадку 5). Пальці, які розташувалися зверху, позначають одиниці, їх залишається перемножити між собою (в даному випадку множимо 3 на 2). В результаті у нас вийшло 56.
Цей спосіб допомагає швидко множити числа 6, 7 і 8.
А для множення на 9 покладіть руки долонями вниз. Щоб помножити будь-яке число на 9, досить загнути палець під номером цього числа. Пальці, які розташовуються перед ним, позначають десятки, після - одиниці. Таким чином, щоб помножити 7 на 9, загинаємо сьомий палець. Залишаються 6 пальців до і 3 після. Разом: 63.
3. Дізнатися час до заходу Сонця
Складіть пальці і витягніть руку в напрямку Сонця так, щоб воно "лежало" на вказівному пальці. Порахуйте кількість пальців від Сонця до лінії горизонту. Кожен з них буде дорівнює приблизно 15 хвилинам до заходу.
4. Запам'ятати римські цифри
Для того, щоб запам'ятати римські цифри, досить вивчити просту фразу: "Ми Dарім Соковиті Lімони, вистачить Vсем Iх".
Перші букви слів означають римські цифри в порядку убування: M (1000), D (500), C (100), L (50), X (10), V (5), I (1).
5. Дізнатися, скільки градусів у вугіллі
Максимально розчепірте пальці і прикладіть ребро долоні до поверхні, на якій потрібно виміряти кут. Мізинець повинен лежати на нижній площині: він позначає 0 °. Кут між мізинцем і великим пальцем дорівнює 90 °, кути між мізинцем і іншими пальцями, відповідно, складуть 30 °, 45 ° і 60 °.
6. Перевірити заряд батарейок
Відрізнити заряджену батарею від розрядженого вкрай просто. Підніміть дві батарейки над столом на пару сантиметрів і відпустіть. Батарейка, яка відскочить і впаде, заряджена.
7. Дізнатися кількість днів у місяці
Стисніть руки в кулаки, як показано на зображенні, і почніть відраховувати місяці по кісточках пальців. Кожна западина і кісточка - це окремий місяць. У місяці, що розташувався на кісточках, 31 день. На западині - 30 (або 28/29, якщо це лютий).
Якщо ви вважаєте за одній руці, то, дійшовши до кінця, продовжите рахунок з кісточки вказівного пальця.
8. Вимірювання довжини
Якщо вам необхідно дізнатися приблизну довжину предмета, але під рукою не виявилося лінійки, скористайтеся пальцями однієї руки. Виходячи з пропорцій людини, відстань між кінчиками вказівного і великого пальців становить приблизно 18 см, а між мізинцем і великим - близько 20 см.
Зрозуміло, цей метод недостатньо точний, адже розмір руки у кожного з нас різний. Але такий спосіб може стати в нагоді, якщо вам буде потрібно дізнатися довжину великого об'єкта. Просто виміряйте заздалегідь відстань між пальцями.
9. Запам'ятати порядок кольорів веселки
Для того, щоб запам'ятати послідовність кольорів веселки, досить вивчити просту фразу: "Кожен Мисливець Бажає Знати, Де Сидить Фазан".
У цій фразі початкова буква кожного слова відповідає початковій букві назви певного кольору: кожен - червоний, мисливець - помаранчевий, бажає - жовтий, знати - зелений, де - блакитний, сидить - синій, фазан - фіолетовий.
Може, ці хитрощі трохи і застаріли, але одного разу вони можуть прийти вам на допомогу!
На замітку!
12 міні-звичок, які чарівним чином перетворять ваше життя
Міні-звички схожі на маленькі програми. На їх виконання потрібно всього лише кілька хвилин в день, але в результаті вони просто неймовірно впливають на якість життя. Ось 12 неймовірно простих і ефективних звичок, які варто включити в своє життя.
1. «Замовте» пробудження.
2. Якщо з вами таке не спрацьовує, не кладіть смартфон у самого ліжка.
3. Після пробудження випийте склянку води кімнатної температури.
4. Після того як почистили зуби, затримайтеся на мить і посміхніться собі в дзеркалі.
5. Гуляйте кожен день.
6. Дякуйте.
7. Медитуйте протягом 10-20 хвилин.
8. Зробіть в першу чергу найважливіше справу.
9. Хваліть кожен день одну людину.
10. Пітнійте кожен день.
11. Аналізуйте пройдений день і згадуйте про хороші речі.
12. Читайте кожен день. Кращий спосіб знаходити більше ідей - це читати, читати, читати. Чим більше ви читаєте, тим більше ідей отримуєте і розширюєте свій кругозір. Слухайте аудіокниги або читайте кожен день хоча б по 20 хвилин.
Формування конструктивного партнерства в освіті!
Сповідь педагога: 6 претензій до сучасних батьків
Часи змінилися. Змінилися і відносини між дітьми, батьками та педагогами. В який бік? Питання з категорії риторичних, так як у кожної сторони буде своя відповідь. Etcetera пропонує дізнатися думку педагога – Марини Бельфер.
Батьки краще знають, як вчити
Сьогодні батьки змінилися, вони стали частіше і більше ходити в школу. Вони можуть дзвонити вчителю в будь-який час і постійно листуватися з ним в електронному журналі. Та й журнал передбачає можливість такого листування. Але з урахуванням того, чим і як учитель зайнятий протягом дня, таке листування, звичайно, повинне відбуватися у виняткових випадках.
У вчителя, крім його уроків, серйозної, продуманої позакласної роботи з дітьми, самоосвіти і свого особистого життя, – безліч обов’язків: він перевіряє роботи дітей, готується до уроків, факультативів, гуртків, їздить на екскурсії, готує семінари та виїзні табори, і він не може займатися листуванням з батьками.
Якщо у мене є проблема, то я повинна побачити маму, познайомитися з нею, подивитися їй в очі, поговорити. Для спілкування з мамами і татами є батьківські збори або індивідуальні зустрічі.
Батьки вважають, що школа їм винна
Багато батьків вважають, що школа їм повинна, а що повинні вони – не знають. Вони знають, що повинен учитель, як він повинен, чому він повинен, навіщо. Звичайно, це не про всіх батьків, але приблизно третина тепер меншою мірою, ніж раніше, готова до доброзичливої взаємодії зі школою, особливо в середній ланці, тому що у старших класах вони заспокоюються, починають багато розуміти, прислухаються і дивляться в одну сторону з нами.
Сучасні батьки, як платники податків, вважають, що школа їм повинна надати набір освітніх послуг, і держава їх у цьому підтримує. А що повинні вони? Віддають вони собі звіт у тому, наскільки дитина їх стараннями підготовлена до життя в середній школі? Чи вміє вона дотримуватися правил загального розпорядку, чути голос старшого, самостійно працювати? Чи може вона взагалі робити щось самостійно, чи її сім’я схильна до гіперопіки? А головне – це проблема мотивації, з якою вчителі зараз насилу справляються, якщо немає підготовленого в родині грунту.
Батьки хочуть керувати школою
Багато з них прагнуть вникнути в усі шкільні справи і неодмінно взяти в них участь – це ще одна особливість сучасних батьків, особливо непрацюючих мам.
Я переконана в тому, що допомога батьків потрібна тоді, коли школа чи вчитель за нею звертаються.
Робота батьків у керуючій та опікунській радах може і повинна бути плідною, але зараз поширене наполегливе бажання батьків керувати школою, вказувати їй, що вона повинна робити – у тому числі і поза діяльністю керуючої ради.
Батьки транслюють дитині своє ставлення до школи
Нерідкі випадки, коли батько чимось незадоволений і може сказати при дитині про її вчительку «ну і дурна». Не можу собі уявити, щоб так могли сказати мої батьки і батьки моїх друзів. Не треба абсолютизувати місце і роль учителя в житті дитини – хоча воно нерідко дуже важливе, але якщо ти вибрав школу, хотів до неї потрапити, то, напевно, неможливо йти в неї без поваги до тих, хто її створив і хто в ній працює .
Батьки скаржаться
У сучасних батьків раптом відкрився канал зв’язку з високими інстанціями. Тепер як тільки хтось із батьків не задоволений школою, відразу звучать грізні слова. І доносительство стає нормою, ми прийшли до цього. Це остання точка в історії контролю над школою.
Батьки виховують споживачів
Ще один аспект сучасного батьківства: багато досить часто намагаються забезпечити дітям максимальний рівень комфорту, найкращі умови у всьому. Батьки виховують примхливих споживачів, абсолютно не пристосованих до реального життя, які не вміють подбати не тільки про інших, а й про себе. Але це не тема взаємин батьків і школи – мені здається, це загальна проблема.
Але є батьки, які стають друзями
Але є у нас і приголомшливі батьки, які стають друзями на все життя. Люди, які з півслова розуміють нас, приймають сердечну участь у всьому, що ми робимо, з ними можна порадитися, обговорити щось, вони можуть подивитися на це дружнім поглядом, можуть сказати правду, вказати на помилку, але при цьому намагаються зрозуміти, не стають у позу звинувачувача, уміють стати на наше місце.
вторник, 12 июня 2018 г.
четверг, 7 июня 2018 г.
Це цікаво!
6 справ, які потрібно зробити наприкінці навчального року
1. Візьміть блокнот чи аркуш паперу та подумайте над тим, що в цьому році відбулося хорошого
2. Запитайте себе, що ви хочете покращити наступного року?
3. Створіть список книг для читання влітку
4. Зробіть інвентаризацію у кабінеті
5. Обдумайте, що можна змінити у кабінеті
6. Подякуйте собі
Освіторія!
Міністерством освіти і науки України затверджено типову освітню програму профільної середньої освіти закладів освіти, що здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової середньої освіти. Відповідний наказ підписаний міністром освіти Лілією Гриневич.
Освітня програма визначає загальний обсяг та структуру навчального навантаження, очікувані результати навчання учнів, пропонований зміст окремих предметів, рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти внутрішньої системи забезпечення якості освіти, а також вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою.
Документом визначено, що загальний обсяг навчального навантаження для студентів І-ІІ курсів у частині профільної середньої освіти складатиме 2660 годин.
Граничне тижневе навантаження студентів І-ІІ курсів у частині профільної середньої освіти складатиме 30 годин.
Закладам освіти запропоновано два варіанти переліку базових предметів.
Перший варіант містить перелік базових предметів з експериментальними інтегрованими курсами: «Історія: Україна і світ», «Природничі науки».
Другий варіант містить перелік базових предметів, який включає окремі предмети суспільно-гуманітарного та математично-природничого циклів.
Разом з тим, при складанні програм та навчальних планів переліки окремих предметів з обох запропонованих варіантів можуть комбінуватись.
Заклади освіти можуть ухвалювати рішення про утворення та використання інтегрованих курсів залежно від профілю навчання, кадрового потенціалу та матеріальної бази.
Кількість годин для вивчення базових предметів може бути збільшена за рахунок додаткових годин.
Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами: «Інформатика», «Технології», «Мистецтво». Заклади освіти можуть самостійно обирати два предмети з цього переліку та визначати розподіл годин між ними.
Частину навчальних годин в обох запропонованих варіантах призначено для забезпечення профільного навчання, яке є невід’ємною частиною підготовки молодшого спеціаліста.
Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів: базові та вибірково-обов’язкові предмети, профільні предмети, спеціальні курси, у тому числі курси за вибором.
Термін здобуття повної загальної середньої освіти здобувачами освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, які вступили на навчання на основі базової загальної середньої освіти, дорівнюватиме двом рокам.
Керівники закладів освіти, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти мають забезпечити перехід на навчальні плани на основі Типової освітньої програми не пізніше 2019/20 навчального року.
Після завершення вивчення предметів загальноосвітньої підготовки буде проводитися державна підсумкова атестація студентів у формі зовнішнього незалежного оцінювання.
Розвивай себе!
Готовність до змін: мотиваційна криза вчителів
У вітчизняній освіті ініціюються реформи. І вже маємо багато упереджень та спротиву. Психологічна готовність до змін має формуватись і освітянами, і членами громади по мірі усвідомлення їх власних бажань та практикування нової активної поведінки. Про мотиваційну кризу педагогів розповідає кандидат психологічних наук Людмила Смольська.
По всій країні триває набір у перші класи…
Доля програми «Інтелект України» та інших «нетипових» програм вирішилась поки позитивно – вони лишаються. Щось мені підказує, що в конкурентній боротьбі взяв гору не просто здоровий глузд окремих чиновників, а особиста зацікавленість багатьох впливових осіб у тому, щоб їхні власні діти чи діти родичів вчились за насиченими програмами з чіткою методичною та змістовою структурою в режимі «навчання попереду розвитку».
Це не дивно, адже у порівнянні з «реформованою» початковою освітою, у яку зануряться з вересня першокласники та їхні вчителі, «Інтелект України» та інші «нетипові» програми багатьом батькам видаються шлюпками, що рятують з «Корабля дурнів». Про це свідчить неабиякий ажіотаж навколо класів, що набираються за програмою «Інтелект України»: списки нараховують по 38-40 дітей у школах великих мікрорайонів вже на сьогодні! Майже за кожною дитиною в цих списках – якась «шишка» з верхньої гілки, так, що і відмовляти нікому. Про те, що програма для батьків не дешева, мова не йде - для «верхніх гілок» це не має значення. Проблема загострюватиметься далі, бо попереду ще три місяці набору.
Зараз не тільки діти інші - дорослі стали в правових питаннях допитливішими та сміливішими. Однак, оптимістичних очікувань щодо реформи в початковій школі бракує, зате достатньо чуток про її «неадекватність», про що свідчать теми та коментарі в Інтернеті. Все більше активних батьків цікавляться альтернативними формами навчання для своїх дітей. Екстернатна форма і «домашнє навчання», що по суті майже одне й те ж, - альтернатива сьогодні вчитись не лише неповносправним дітям. Кількість охочих забезпечити синам і дочкам якісну освіту індивідуально або в міні-групах - зростає.
Пропозиція визначає попит: спочатку була одна ліцензована українська загальноосвітня дистанційна школа «Оптіма» для учнів як на території України, так і за її межами. Потім виникла ліцензована дистанційна школа «Всезнайко» для школярів початкових класів. Заслуговує на увагу Центр дистанційної освіти «Джерело», також загальноосвітня школа, що видає атестат державного зразка.
На мою думку, ще більша перспектива вимальовується в можливих комбінованих формах альтернативної школи. Наприклад, дистанційне навчання вільним слухачем (воно найдешевше) в поєднанні з екстернатною приналежністю до школи за місцем проживання та з активним відвідуванням позашкільних секцій і гуртків. Або простіша комбінація: повне дистанційне навчання в поєднанні з позашкільним. Тренер чи керівник гуртка при умові абсолютного авторитету може бути в такому разі куратором дистанційного навчання дитини. Така форма наставництва повинна бути досліджена й розроблена.
Педагоги-референти, тобто визнані підлітками авторитети тепер на вагу золота. Оскільки держава не поспішає шукати та підтримувати цей національний скарб, їх мають запрошувати в комбіновані освітні проекти - громадські організації батьків, представляючи гідні умови праці та матеріальну підтримку.
Альтернативному навчанню не потрібен формалізм і недолугі державні ляпи – батьки-активісти нового руху хочуть втілювати ефективні методики та новітні практики.
Від державних «ляпів» потерпають і працівники післядипломної педагогічної освіти, і вчителі-курсанти.
Відстежуємо в першу чергу мотиваційну кризу серед педагогів: вони не задоволені прийдешніми змінами, програмами, підручниками та їх відсутністю, великою кількістю дітей в класах, недостатністю годин на тиждень свого предмету, психофізичним перевантаженням через бюрократичну писанину та безкінечні конкурси, марафони «наукові проекти», електронні документи тощо.
Відповідно зникає задоволення від роботи й через те, що змінилась комунікативна атмосфера в суспільстві. Люди зневірені в можливостях щось покращити. Освітяни вказують на такі причини свого мотиваційного занепаду:
- тотальну корупцію в суспільстві взагалі та в освіті зокрема;
- матеріальну скруту;
- неефективне управління на всіх рівнях;
- підміну в суспільстві духовних цінностей (вони раніше ідеологічно прищеплювались) – матеріальними.
Як бачимо, пониження свого професійного та особистісного тонусу вчителі не зв’язують з власними ресурсами та діями. Напевно, якщо бути справедливими, підстави для цього є. Проте в психології це називається зовнішнім локусом контролю, який виражається у покладанні відповідальності за незадоволення та неефективність на зовнішні фактори.
Ті, хто активний – або за межами України, або за межами школи, принаймні традиційної. Підприємливих і сміливих серед вчителів не багато, тому вони своїм уходом зі школи привертають увагу. Майже кожен слухач на курсах, кожен викладач знає бодай одного, а то й кількох таких відчайдухів. Звісно, дуже шкода, що якраз ресурсні, авторитетні серед дітей педагоги залишають школу.
А. Маслоу, класик гуманістичної психології, зізнається, що дуже мало за життя зустрічав людей, які б свідомо покращували себе, здійснювали б самореалізацію, верхньої межі якій не існує. Вона, як «драбина в небо» в уявленні самого автора «піраміди потреб», де вершина є вектором вгору.
Натомість людям притаманний комплекс Іони, згідно з яким вони відмовляються від саморозвитку, жертвуючи навіть соціальним визнанням, яке енергетично живить людину. Так виникає гра «на пониження» - опускається планка досягнень, все біднішим стає внутрішній світ. Виникає стиль життя пристосуванця-невротика: ослабленого, відстороненого, байдужого, мляво незадоволеного.
А у вчителя ситуація ускладнюється ще контролем зверху та необхідністю самому контролювати дітей. Недаремно античні вчителі були переважно вільними особами й нікого спеціально не вчили – вони вели дослідницький спосіб життя, вдосконалювали себе і тим були зразком для наслідування. У них вчились, і право це ще потрібно було потенційним учням заслужити – демонструвати свою наполегливість і старання.
Потреба передавати свої знання та досвід, здійснювати особистісний вплив на людей – прерогатива дуже досвідченого фахівця старшого віку. Відтак, навчаючи інших в той період життя, коли ще самому треба мати багато перспектив пізнавально-перетворюючої діяльності, свідомого самопокращення (наприклад, вивчати мови, культуру світу, людей) – педагог без всього цього опиняється на вихолощеній ментальній дієті, яка його знебарвлює, висушує і трохи озлоблює.
На питання «Що б ви хотіли отримати, аби ваше професійне життя було якісним?» вчителі найчастіше говорять:
- спокою;
- більшої зарплатні;
- повної матеріально-технічної та методичної забезпеченості в школі.
Якось це дуже скидається на бажання пасивних споживачів.
Можливо, це від перевтоми?! Але дітям і батькам потрібні нові, адекватні часу та молодіжним потребам освітні підходи; потрібні запальні педагоги-референти, а не песимісти в кризовому стані.
Т. Титаренко, доктор психологічних наук, у дослідженнях кризи трактує життєвий вибір як підвищення відповідальності за себе, здатність активно приймати виклики та протистояти руйнівним обставинам. Вона також вказує, що тим, хто не спроможний вибирати, властиво:
- повільне реагування на мінливі обставини;
- неадекватність минулих та поточних життєвих рішень наявним можливостям та запитам;
- нерозвинена здатність навчатися.
Люди зі споживацькою поведінкою та зовнішнім локусом контролю дуже далекі від процвітання як суспільно-підприємницького ідеалу. У 2016 році Національною академією педагогічних наук, Інститутом соціальної та політичної психології було видано колективну монографію з результатами теоретичних та прикладних досліджень щодо схильності до бідності як особистісної характеристики й конструктивних підходів до її корекції. Серед різних досліджуваних була і категорія педагогів.
У результаті факторного аналізу, здійсненого В.О.Васютинським, доктором психологічних наук, було виділено шість значущих факторів, які несумісні з бідністю:
1. «Участь у громадській діяльності»;
2. «Осмисленість життєвих цілей»;
3. «Впевненість у власних силах»;
4. «Спортивно-фізкультурна активність»;
5. «Соціальна авторитетність та влада»;
6. «Прагнення результативності».
Зміст цих факторів розкриває психологічну структуру ціннісних орієнтацій внутрішньо схильних до бідності, тобто пасивних споживачів.
Для них, по-перше, характерне ухиляння від громадських справ, уникання партнерства в значущій діяльності – вони хочуть, щоб їм «дали спокій».
По-друге, для схильних до бідності людей зі споживацькою позицією не властивий пошук сенсу життя та постановка цілей: незадоволення є виправданням бездіяльності, а не спонукою до перетворень.
По-третє, психологічне тяжіння до бідності пов’язане з невпевненістю у своїх силах та авторитеті – відмовою від складних задач та кар’єрного росту. Так, педагог хоче мати готові розробки, повне методичне та матеріально-технічне забезпечення, вихованих дисциплінованих учнів, сумлінних батьків. Він не хоче атестації та сертифікації, бо це кидає його «на передову» свідомого покращення. Він хоче психологічної безпеки – щоб ніхто його не оцінював, і щоб не треба було напружуватись.
По-четверте, ідеться про істотний брак фізичної енергії та відсутність турботи про своє тіло через самодисциплінуючі фізкультурні заходи. Так, педагоги в переважній більшості не займаються систематичною оздоровчою активністю, пояснюючи це «браком часу» та «тренуваннями по сільському господарству».
По-п’яте, схильні до бідності не бачать себе в соціальному авангарді прориву до покращення – радше констатують суспільні негаразди та висловлюють зневіру у можливість щось змінити.
Під керівництвом В.О. Васютинського було обстежено 140 учителів – слухачів одного з обласних інститутів післядипломної освіти педагогічних працівників за питальником «Психологічне тяжіння до бідності». Високий рівень тяжіння до бідності, а значить, пасивного споживацтва, виявлено в 42,9% опитаних, середній – 37,1, низький – 20%.
Виходить, що тільки одна п’ята частина досліджених педагогів придатна виховувати успішних процвітаючих людей, бо є ціннісним зразком. Легко припустити, що саме вони є справжніми авторитетами, які виховують ту молодь, яка захищає землю від ворога; бореться з корупцією в особах журналістів, правників, громадських активістів; це вони стають винахідниками, створюють успішні стартапи в бізнесі.
Мотиваційну кризу переживають не лише педагоги, а й батьки – вони більше не довіряють традиційній школі, хоч і рядиться вона в нову обгортку з новою назвою. Вони – хто чекає, хто шукає, а хто створює альтернативу навчання та виховання синів і дочок. Нові комбіновані форми альтернативної школи вже можуть створюватись – на це є правова база (Закон «Про освіту»), висока мотивація змін найактивніших фахівців та громадян; можливість знаходити один одного, об’єднуватись і творчо втілювати задум.
А що ж робити з основною більшістю вчителів, які так і лишатимуться в масовій школі?
На мою думку, їм перш за все потрібне:
- практичне навчання, «що пробуджує»;
- власний проект особистісно-професійної трансформації та періодичні зустрічі з колегами, наприклад в групі «ГУТ» (Група Успішних Трансформерів) для обміну «практиками, які працюють» та партнерської підтримки;
- незалежна атестація на основі комплексних даних, що включають анкетні відгуки учнів та батьків, випадково вибрані фрагменти систематичних відеозаписів навчальних занять, моніторинг прогресу учнів за атестаційний період тощо.
Людмила Смольська, кандидат психологічних наук, доцент кафедри педагогіки, психології та корекційної роботи Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, оригінал на сайті Освітня політика.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)