воскресенье, 29 ноября 2020 г.

 

РЕЛАКС



 

ПІЗНАЙ СЕБЕ

Кольоровий тест Люшера


Цей тест допоможе оцінити власний психологічний стан за допомогою вибірки кольорів від найбільш до найменш приємного.

Тест створив швейцарський психолог Макс Люшер у 1947 році. Він використовував вісім кольорів: фіолетовий, сірий, червоний, чорний, жовтий, зелений, синій і коричневий. Наприклад, пріоритет синього говорить про врівноваженість, чорний символізує індивідуалізм, а червоний – амбітність і заповзятливість.

Посилання на тест: https://psytests.org/luscher/fullcolor-run.html

 

ФОРМУЄМО СТРЕСОСТІЙКІСТЬ

Глечик емоцій

"Глечик" наших емоцій – модель Вірджинії Сатир

Почнемо з найнеприємніших емоцій - гніву, злоби, агресії. Ці почуття можна назвати руйнівними, тому що вони руйнують і самої людини (його психіку, здоров'я), і його взаємини з іншими людьми. Вони - постійні причини конфліктів, часом матеріальних руйнувань і навіть війн.

Зобразимо знову «посудину» наших емоцій. Нехай на цей раз він буде мати форму глечика. Помістимо гнів, злість і агресію в самій верхній його частині. Тут же покажемо, як ці емоції проявляються в зовнішньому поведінці людини. Це - так, на жаль, знайомі всім обзивання і образи, сварки і бійки, покарання, дії «на зло» і т. П.

тепер запитаємо, а від чого виникає гнів? Психологи відповідають на це питання дещо несподівано: гнів - почуття вторинне, і відбувається він від переживань зовсім іншого роду, таких як біль, страх, образа.

Візьмемо кілька прикладів з життя. Один з них ми вже обговорювали: дочка повертається додому дуже пізно, і мати зустрічає її гнівним доганою. Що стоїть за цим гнівом? Звичайно, пережиті страх і занепокоєння за дочку.

Дитина сердиться на доктора, який зробив йому укол. Тут легко побачити, як гнів виникає від фізичного болю. Буває і так, що ми вчимо дітей сердитися, коли вони боляче забиваються, наприклад, побити «цей осоружний стілець».

Старший брат постійно нападає на молодшого, якого, як йому здається, батьки «більше люблять». Його агресія - результат невисловленого болю і образи.

Дочка не бажає ... (робити уроки, мити посуд, лягати спати) - і ви гнівайтесь. Від чого? Швидше за все, від досади, що ваші виховні зусилля залишаються безрезультатними.

Отже, ми можемо помістити переживання болю, образи, страху, досади під почуттями гніву і агресії, як причини цих руйнівних емоцій (II шар «глечика»).

Зауважимо, що всі почуття цього другого шару - пасивні: в них присутня більша або менша частка страждання. Тому їх нелегко висловити, про них зазвичай замовчують, їх приховують. Чому? Як правило, через острах принизити, здатися слабким. Іноді ж людина і сам їх не дуже усвідомлює. ( «Просто зол, а чому - не знаю!»)

Приховувати почуття образи і болю часто вчать з дитинства. Напевно, вам не раз доводилося чути, як батько наставляє хлопчика: «Не реви, краще навчися давати здачі!»

До речі, цей «нешкідливий», на перший погляд, порада - початок шляху, по якому, якщо йти без оглядки, можна дійти до принципу «око за око»!

Чому виникають «пасивні» почуття? Психологи дають дуже чітку відповідь: причина виникнення болю, страху, образи - в незадоволенні потреб.

Ми, таким чином, повертаємося до теми про потреби людини, в тому числі дитини.

Кожна людина, незалежно від віку, має потребу в їжі, сні, теплі, фізичної безпеки і т. П. Це так звані органічні потреби. Вони очевидні, і про них ми не будемо зараз багато говорити.

Зосередимося на тих, які пов'язані зі спілкуванням, а в широкому сенсі - з життям людини серед людей.

Ось приблизний (далеко не повний) перелік таких потреб, які зазвичай називають і самі учасники наших занять.

Людині потрібно: щоб його любили, розуміли, визнавали, поважали; щоб він був комусь потрібен і близький; щоб у нього був успіх - в справах, навчанні, на роботі; щоб він міг себе реалізувати, розвивати свої здібності, самовдосконалюватися, поважати себе.

Якщо в країні немає економічної кризи або тим більше війни, то в середньому органічні потреби більш-менш задовольняються. А ось потреби, тільки що перераховані, завжди знаходяться в зоні ризику!

Людське суспільство, незважаючи на тисячоліття свого культурного розвитку, не навчилося гарантувати психологічне благополуччя (не кажучи вже про щастя!) Кожного свого члена. Та й завдання це надскладне. Адже щаслива людина залежить від психологічного клімату того середовища, в якій він росте, живе і працює. І ще - від емоційного багажу, накопиченого в дитинстві. А ці клімат і багаж залежать від стилю спілкування, і перш за все - батьків з дитиною.

На жаль, обов'язкових шкіл спілкування у нас ще немає. Вони тільки зароджуються, та й то - на добровільних засадах.

Отже, будь-яка потреба з нашого списку може виявитися незадоволеною, і це, як ми вже сказали, призведе до страждання, а можливо, і до «руйнівним» емоціям.

Гіппенрейтер Юлія Борисівна "Найважливіша книга для батьків".

 

ГОВОРИМО І ПИШЕМО УКРАЇНСЬКОЮ



 

ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ДЛЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

 

1. Підвищення кваліфікації для вчителів та вихователів

Посилання: https://rektor.com.ua/?fbclid=IwAR0Jhe4pw_2L9URRqb9Rl5uYTQnhs_ol4mam57DS1P_INuLRnAr8gODQqks#Registration

2. Школа цифрових технологій

Посилання: https://vsikt.com.ua/?fbclid=IwAR11uJWlV66KIyPWPiIFTi-wdopUO5gFXP-58I75kMeBiMqthaxUwtkP6KE

 

 

 

 

ГОТУЄМОСЬ ДО ЗНО

Посилання на курси підготовки до ЗНО для 10 та 11 класів. Зміни до ЗНО: https://www.facebook.com/unext.ua

 

 

ПРОФЕСІЙНЕ ЗРОСТАННЯ

Підвищення кваліфікації вчителів: мати 150 годин поки що не потрібно

У 2020 році будь-які вимоги на адресу педагогів щодо надання документів, які підтверджують підвищення кваліфікації педагогічного працівника в обсязі не менше ніж 150 годин, є безпідставними. Таку відповідь надала Державна служба якості освіти на офіційний запит депутата від фракції «Слуга народу» Романа Грищука.

У ДСЯО нагадали, що згідно з законом «Про повну загальну середню освіту», педпрацівники мають обов'язково щорічно підвищувати свою кваліфікацію. При цьому загальна кількість академічних годин підвищення кваліфікації, яку потрібно набрати за 5 років, має становити щонаймене 150 годин.

А також у Держслужбі якості освіти звернули окрему увагу на те, що законодавство не визначає ані мінімальну, ані максимальну кількість годин, які має набрати вчитель упродовж року. Це питання вирішує сам педагогічний працівник, з огляду на різноматнітні чинники, у тому числі і фінансові.

Але, на жаль, питання кількості годин, потрібних для підвищення кваліфікації педагогів, досі лишається дискусійним. Навіть не дивлячися на те, що у постанові про Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників усе чітко регламентовано. Окреме занепокоєння у вчителів викликає питання з приводу того, скільки ж годин їм потрібно мати станом на 2020 рік для проходження чергової атестації. 

Утім, насправді все просто: МОН надало відповідні роз'яснення ще у листопаді 2019 року. Саме тоді Міністерство освіти спрямувало органам управління у сфері освіти, керівникам закладів освіти і установ, головам атестаційних комісій лист за підписом Любомири Мандзій, у якому надавалися конкретні рекомендації щодо подальших дій. 

Починаючи з 2020 року, МОН рекомендує атестаційним комісіям:

1. Встановлювати мінімальні вимоги щодо обсягу (кількості годин) підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти, а саме:

  • 30 годин, якщо завершення атестації припадає на 2020 рік;
  • 60 годин, якщо завершення атестації припадає на 2021 рік;
  • 90 годин, якщо завершення атестації припадає на 2022 рік;
  • 150 годин, якщо завершення атестації припадає на 2023 рік та наступні роки.

2. Встановлювати мінімальні вимоги щодо обсягу (кількості годин) підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів дошкільної, позашкільної освіти не менше ніж:

  • 24 години, якщо завершення атестації припадає на 2020 рік;
  • 48 годин, якщо завершення атестації припадає на 2021 рік;
  • 72 годин, якщо завершення атестації припадає на 2022 рік;
  • 120 годин, якщо завершення атестації припадає на 2023 рік та наступні роки.

А все тому, що обов'язок педагогічних працівників щорічно підвищувати власну педагогічну майстерність з'явився лише з 28 вересня 2017 року.

«З огляду на зазначене, до 28 вересня 2022 року ніхто не має права вимагати від педагогічного працівника підтвердження конкретного обсягу підвищення кваліфікації. Єдина на сьогодні вимога може полягати лише у необхідності підтвердити щорічне (тобто, у 2017, 2018, 2019 роках) підвищення кваліфікації (незалежно від обсягу, форми чи виду підвищення кваліфікації)».

                                                                                                               Держслужба якості освіти

 

НА ЗАМІТКУ

Право вчителя: огляд важливих документів, що стосуються підвищення кваліфікації

Ми багато чуємо про обов'язки педагога, але іноді забуваємо про права. Але для того, аби ними скористатися, необхідно розумітися на важливих документах та інструментах, що стосуються питань підвищення кваліфікації. Саме для цього Любов Цукор провела огляд важливих документів під час свого виступу в межах Всеукраїнської інтернет-конференції «Підвищення кваліфікації вчителів: через самоосвіту до професійного зростання».

У контексті підвищення кваліфікації самоосвіта відіграє провідну роль. Так, учителям можуть пропонувати низку послуг, але при цьому педагог має бути вмотивованим та розуміти важливість самоосвіти. Тоді буде навіть простіше вирішити, де саме вчитися та кому довіряти.

В умовах пандемії самоосвіті допомагає онлайн. І це дає більше свободи вчителю. Однак і онлайн, і офлайн прекрасно поєднуються у тренінгах і майстер класах, вебінарах і семінарах, навчальних курсах, обміні досвідом тощо. Це не просто довільний список, адже всі способи підвищення кваліфікації прописані в законах, постановах і листах.

Основні документи, які врегульовують питання підвищення кваліфікації

1. Закон України «Про освіту» (2017)

Цей закон дає вчителю більше свободи. Педагогічні та науково-педагогічні працівники можуть підвищувати кваліфікацію в різних суб’єктів підвищення кваліфікації.

2. Закон України «Про повну загальну середню освіту» (2020)

Цей закон підкріплює ключові тези попереднього та розкриває їх більш детально. Якщо Закон 2017 року окреслив можливості для розвитку, то Закон 2020 року їх поглибив. Особливу увагу радимо звернути на статті 48 та 49, у яких розкриваються важливі деталі щодо атестації та сертифікації педагогічних та науково-педагогічних працівників.

3. Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників (Постанова №800 КМУ від 21.08.2019)

Учителі самостійно обирають форму та суб'єктів підвищення кваліфікації.

За результатами проходження підвищення кваліфікації педагогічним та науково-педагогічним працівникам видається документ про підвищення кваліфікації. Технічний опис, дизайн, спосіб виготовлення, порядок видачі та обліку визначається суб’єктом підвищення кваліфікації.

Загальний обсяг підвищення кваліфікації педагогічного або науково-педагогічного працівника закладу загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти не може бути менше, ніж 150 годин на п’ять років. Для працівників закладів дошкільної, позашкільної та фахової передвищої освіти кількість трохи менша – від 120 годин.

Порядок визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічних та/або науково-педагогічних працівників закладів освіти встановлюється педагогічними радами відповідних закладів освіти. Кожен педагог є членом педагогічної ради, ваш голос важливий!

4. Лист Щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти (4.03.2020)

Часто лунають запитання щодо наявності у суб'єктів підвищення кваліфікації ліцензій. Чи є обов'язковою така ліцензія? Адже часом цього вимагають. Ні! Згідно з чинним законодавством такі вимоги є безпідставними.

«При цьому частина одинадцята статті 18 Закону зобов'язує отримати ліцензію на підвищення кваліфікації та акредитувати відповідні освітні програми лише заклади освіти. Тому наразі безпідставною є вимога до будь-яких інших юридичних осіб, які не мають статусу «закладу освіти», фізичних осіб-підприємців чи фізичних осіб щодо наявності ліцензії на підвищення кваліфікації чи акредитації освітніх програм».

Наступна важлива теза цього листа стосовно прав учителя:

«Законодавство України не надає жодному органу влади, установі чи організації повноважень стосовно виокремлення (виділення) власними листами чи в інший спосіб конкретних суб'єктів підвищення кваліфікації на відповідному ринку освітніх послуг. Тому такі листи не можуть надавати жодних пільг чи привілеїв відповідним суб'єктам, а їх видання (розсилання) є незаконним».

«На Урок» як суб’єкт підвищення кваліфікації

Любов Цукор також розповіла про освітній проєкт «На Урок» як суб’єкт підвищення кваліфікації.

Документи, видані ТОВ «На Урок» (сертифікати, свідоцтва тощо), можуть бути зараховані під час підвищення кваліфікації вчителів, оскільки вони повністю відповідають вимогам Пункту 13 Порядку підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 800 від 21.08.2019 р., що набув чинності 03 вересня 2019 року.

ТОВ «На Урок» може вважатися суб’єктом підвищення кваліфікації на підставі таких нормативних документів:

Пункт 9 Порядку підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників, відповідно до якого суб’єктом підвищення кваліфікації може бути заклад освіти (його структурний підрозділ), наукова установа, інша юридична чи фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, що надає послуги з підвищення кваліфікації педагогічним та/або науково-педагогічним працівникам;

Наявність у ТОВ «На Урок» коду виду економічної діяльності 85.59 «Інші види освіти, н.в.і.у.» (КВЕД-2010), який передбачає діяльність курсів з підвищення професійної кваліфікації.

Посилання: https://naurok.com.ua/post/pravo-vchitelya-oglyad-vazhlivih-dokumentiv-scho-stosuyutsya-pidvischennya-kvalifikaci?fbclid=IwAR1831lagab8rR9aDBFq_x71hNKWsKEng8wkpelC1V2WdCk92-FQv51cQQg

 

З ТОЧКИ ЗОРУ ПСИХОЛОГА

Відомий психотерапевт вивів 22 правила життя. Є над чим подумати 

Змінивши мислення, ви зміните своє життя.

Цілі багатьох людей – обзавестися ідеальними стосунками, знайти роботу своєї мрії, стати щасливими і задоволеними життям. Але досягнення навіть однієї з цих цілей вимагає великої роботи (в тому числі і над собою), терпіння і наполегливості.

Одні будують міцну сім’ю, інші вибирають професійне зростання, треті – подорожі та пізнання світу. Але не всі розуміють, як саме цього досягти.

Михайло Литвак, психолог, письменник і психотерапевт, який написав понад 30 книг з практичної психології, сформулював 22 ключових правил для досягнення особистого і професійного успіху.

1. Щастя не може бути метою.

Не женіться за щастям. Ви не знайдете його в іншій людині, або в матеріальних речах. Щастя виходить зсередини, і ви можете досягти цього стану, коли навчитеся отримувати від життя задоволення. Ви повинні оволодіти мистецтвом розвитку своїх навичок і міркувати про свої досягнення і цілі, це і буде ваш шлях щастя.

2. Перестаньте бути залежними від думки оточуючих.

Якщо ви задоволені собою і впевнені, що ви хороша, розумна і гідна людина, вам ніколи не знадобляться інші люди, щоб судити вас.

3. Не чекайте і не просіть.

Якщо ви дійсно хочете чогось досягти, не чекайте і не питайте дозволу або схвалення в інших, щоб зробити це. Постарайтеся стати тим, хто контролює все сам.

4. Не будьте теоретиком.

Будьте зрілою людиною, яка перетворює знання в дії. Незріла людина часто має знання, але не знає, як його застосувати, тому їй нічого не залишається, як критикувати інших.

5. Добре сплановані дії – запорука успіху.

Переконайтеся, що ви плануєте свої дії і організуєте життя згідно зі своїми пріоритетами. Це і є щастя.

6. Не підозрюйте оточуючих у всіх гріхах.

Ваш найбільший ворог – не той, хто ховається в засідці, чекаючи, поки ви оступитеся. Ваш найлютіший ворог – це ви самі. І сутичка з цим ворогом може бути дуже жорстокою.

7. Ви не долар, щоб усім подобатися.

Якщо ви будете намагатися догодити кожному, можете відразу готуватися до великого провалу. Це неможливо. І нема чого. І якщо ви спробуєте, ви будете почувати себе незграбним і емоційно втомленим.

8. Платіть за рахунками.

Якщо люди намагаються змусити вас почувати себе винуватим, або вдячним за їх допомогу, запитайте, скільки коштують їхні послуги. Розрахуйтеся і попрощайтеся.

9. Мрійте про реальні речі.

Якщо вам подобається фантазувати, мрійте про те, що можливо втілити в життя. Не витрачайте час на обдумування нереальних планів і цілей.

10. Депресія – це не тільки морок.

Не придушуйте почуття депресії. Депресія – це важко, погано і неприємно. Але це також і можливість заглянути всередину себе. Дізнайтеся, що змушує вас рухатися далі, а що гальмує на цьому шляху.

11. Спілкуйтеся з ворогами.

Розмовляти з друзями, безперечно, дуже приємно. Але тільки в розмові з ворогами ви можете дізнатися дещо нове про себе. Тому іноді корисніше слухати ворогів, а не друзів.

12. Книга – найкращий порадник.

Читання хорошої книги завжди набагато корисніше, ніж спілкування з поверхневою людиною.

13. Проводьте час гідно і з користю.

Не копайтеся в життя інших, натомість зосередьтеся на тому, що приносить користь вам, наприклад, на науках або філософії.

14. Стосунки – для зростання.

Якщо ви відчуваєте, що стосунки, романтичні або ділові, заважають вам розвиватися і стримують вас від успіху, перегляньте їх.

15. Не бійтеся людей.

Якщо ви боїтеся заговорити з людьми, позбудьтеся цієї думки. Допустіть хоч на секунду, що людина може бути позитивно до вас налаштована.

16. Про жіночу логіку.

Ідея про існування чоловічої та жіночої логіки сама по собі нелогічна. Людина або розумна, або ні.

17. Не бійтеся самотності.

Якщо ви самотні, особливо після розриву романтичних відносин, не лякайтеся. Самотність – це частина вашої зрілості і духовного зростання. До того ж, будучи наодинці з собою, ви можете бути набагато продуктивнішими, ніж зазвичай.

18. Діліться радістю.

Ніколи не будьте занадто егоїстичними в своєму власному щасті. Коли ви ділитеся ним зі своїми друзями, щастя має здатність збільшуватися. Його стає більше – адже ви бачите, як радіють ваші рідні люди.

19. Вас ніхто не гальмує.

Просто одні вміють рухатися швидко, а ви живете в своєму темпі.

20. Не звертайте уваги на образи і критику.

У день, коли ви досягнете своєї мети, ніщо не матиме значення.

21. Умійте хвалити себе.

Той, хто не вміє хвалити себе, обов’язково буде критикувати всіх навколо. Навіть якщо йому особливо нічого сказати.

22. Вчіться жити для себе.

Поки ви будете намагатися щось довести оточуючим, ви будете жити для них.


ІНОВАЦІЙНІ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ. ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ.

Сторітелінг — мастхев вчителя

Історія – це потужний інструмент в арсеналі педагога. Ці навчальні продукти допоможуть розкрити потенціал історії, щоб застосовувати її більш усвідомлено, широко й ефективно.

ВІДЕОУРОКИ "СТОРІТЕЛІНГ ДЛЯ ОСВІТЯН"

Лектор Олександр Подоляк розповість:

-      Що таке сторітелінг і навіщо він в освіті

-      Про трьох китів історії

-      Як і коли застосовувати історії в освіті

-      Як знайти задум до історії

-      Як оживити історію

Запрошуємо до перегляду на сайті: http://www.osvitaua.com/storytelling/

КНИЖКА "СТОРІТЕЛІНГ ДЛЯ ОСВІТЯН"

Наповнена практичими поради та ідеями для майбутніх захоплюючих історій

Дізнатися більше про книжку: http://www.osvitaua.com/.../books.../4teacher/pob-2020-003/

 ПІДСУМКИ ТИЖНЯ В ОСВІТІ: ГОЛОВНІ ПОДІЇ

Шмигалю пропонують зустрітися з освітянами. Освітній омбудсмен Сергій Горбачов закликав прем’єр-міністра організувати зустріч з освітянами, які здатні донести те, що відбувається і запропонувати дієві рішення. При цьому він наголосив, що освіта сьогодні кинута напризволяще.

Зарплатну постанову Гройсмана-Гриневич знову зупинили. Кабмін на рік зупинив дію постанови № 822 від 10 липня 2019 року про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників, яка була ухвалена наприкінці каденції уряду Володимира Гройсмана.

В очільника МОН з'явиться ще два заступники. До структури апарату МОН додано посади ще двох заступників міністра — відтепер їх буде 8. Зокрема, керівництво відомства складатиметься з міністра, першого заступника міністра, 7-х заступників міністра та державного секретаря.

При ознаках ГРВІ необхідно робити тест на COVID-19, - Ляшко. Головний санітарний лікар наголошує, що люди, які мають симптоми гострої респіраторної вірусної інфекції, мають звернутись до свого сімейного лікаря і здати тест на COVID-19.

Владі пропонують застосувати коефіцієнт 1,5 для зарплат освітян. Профспілка працівників освіти пропонує ухвалити постанову, якою передбачено застосування додаткового коефіцієнта 1,5 для розмірів посадових окладів педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників.

COVID-19 не є професійним захворюванням вчителів, - МОН. Захворювання на COVID-19, отримане під час виконання вчителями своїх обов'язків, не є професійним захворюванням, а тому педпрацівники не можуть розраховувати на додаткове державне страхування у випадку інфікування.

Світовий банк долучиться до реформи вищої освіти. Світовий банк підтвердив готовність надати підтримку й фінансування проєкту, що має сприяти створенню в Україні умов для підвищення ефективності, якості та прозорості вищої освіти.