понедельник, 25 мая 2020 г.

  РЕЛАКС 



 ПІЗНАЙ СЕБЕ 

    Тест Г. Айзенка для визначення типу темпераменту
Інструкція. Вам пропонується кілька питань. На кожне питання відповідайте лише «так» або «ні». Не витрачайте час на обговорення питань, тут не може бути гарних або поганих відповідей, тому що це не випробування розумових здібностей.
Питання 1. Чи часто Ви відчуваєте жагу до нових вражень, до того, щоб відволіктися, випробувати сильні відчуття?
2. Чи часто Ви відчуваєте, що маєте потребу в друзях, які можуть зрозуміти Вас, підбадьорити, поспівчувати?
3. Чи вважаєте Ви себе безтурботною людиною?
4. Чи дуже важко Вам відмовитися від своїх намірів?
5. Ви обмірковуєте свої справи не поспішаючи чи прагнете почекати, перш ніж діяти?
6. Чи завжди Ви виконуєте свої обіцянки, навіть якщо Вам це невигідно?
7. Чи часто у Вас бувають спади та підйоми настрою?
8. Чи швидко Ви зазвичай дієте й говорите?
9. Чи виникало у Вас коли-небудь відчуття, що Ви нещасні, хоча жодної серйозної причини для цього не було?
10. Чи правильно, що на парі Ви здатні зважитися на все?
11. Чи бентежитеся Ви, коли хочете познайомитися з людиною протилежної статі, яка Вам симпатична?
12. Чи буває, що, розлютившись, Ви виходите із себе?
13. Чи часто Ви дієте нерозважливо, під впливом моменту?
14. Вас часто турбує думка про те, що Вам не слід було щось робити або говорити?
15. Чому Ви віддаєте перевагу: читанню книг чи зустрічам з людьми?
16. Чи правильно, що Вас легко образити?
17. Чи полюбляєте Ви часто бувати в компанії?
18. Чи бувають у Вас такі думки, якими Вам не хотілося б ділитися з іншими?
19. Чи правильно, що іноді Ви настільки сповнені енергії, що все горить у руках, а іноді відчуваєте втому?
20. Чи намагаєтеся Ви обмежувати коло своїх знайомств невеликою кількістю найближчих друзів?
21. Чи багато Ви мрієте?
22. Коли на Вас гримають, чи відповідаєте Ви тим самим?
23. Чи вважаєте Ви всі свої звички гарними?
24. Чи часто у Вас виникає почуття, що Ви в чомусь винні?
 25. Чи здатні Ви іноді дати волю своїм почуттям і безтурботно розважатися у веселій компанії?
26. Чи можна сказати, що нерви у Вас часто натягнуті до межі?
27. Чи маєте Ви славу людини жвавої та веселої?
28. Після того як справу зроблено, чи часто Ви подумки повертаєтеся до неї й думаєте, що могли б зробити краще?
29. Чи почуваєтеся Ви неспокійно, перебуваючи у великий компанії?
30. Чи трапляється, що Ви передаєте чутки?
 31. Чи буває, що Вам не спиться через те, що в голові вирують різні думки?
 32. Якщо Ви хочете про щось довідатися, Ви знаходите це в книзі чи питаєте в людей?
33. Чи буває у Вас сильне серцебиття?
34. Чи подобається Вам робота, що вимагає зосередженості?
35. Чи бувають у Вас дрижаки?
36. Чи завжди Ви говорите правду?
37. Чи буває Вам неприємно перебувати в компанії, де кепкують один з одного
 38. Чи дратівливі Ви?
39. Чи подобається Вам робота, що вимагає швидкодії?
40. Чи правильно, що Вам часто не дають спокою думки про різні неприємності й жахи, які могли б статися, хоча все скінчилося благополучно?
41. Чи правильно, що Ви неквапливі в рухах і трохи повільні?
42. Чи спізнювалися Ви коли-небудь на роботу, на зустріч із кимось?
43. Чи часто Вам сняться кошмари?
44. Чи правильно, що Ви так любите поговорити, що не пропускаєте будь-яку нагоду поговорити з новою людиною?
45. Чи турбують Вас які-небудь болі?
46. Чи засмутитеся Ви, якщо довго не зможете бачитися з товаришами?
 47. Чи нервова Ви людина?
48. Чи є серед ваших знайомих ті, хто Вам точно не подобається?
49. Ви впевнена в собі людина?
50. Вас легко зачіпає критика ваших недоліків чи вашої роботи?
51. Чи важко Вам одержати справжнє задоволення від заходів, у яких бере участь багато народу?
52. Чи турбує Вас відчуття, що Ви чимось гірші за інших?
 53. Зуміли б Ви внести пожвавлення в нудну компанію?
 54. Чи трапляється, що Ви говорите про речі, на яких зовсім не розумієтесь?
55. Чи піклуєтеся Ви про своє здоров’я?
56. Чи любите Ви пожартувати над іншими?
57. Чи страждаєте Ви від безсоння?
Опрацювання результатів Екстраверсія. Обчислюється сума відповідей «так» у питаннях 1, 3, 8, 10, 13, 17, 22, 25, 27, 39, 44, 46, 49, 53, 56 і відповідей «ні» у питаннях 5, 15, 20, 29, 32, 34, 37, 41, 51.
Якщо сума балів дорівнює 0-10, то Ви інтроверт, занурені в себе.
 Якщо 15-24, то Ви екстраверт, товариська людина, обернена до зовнішнього світу.
Якщо 11-14, то Ви амбіверт, спілкуєтеся, коли Вам це потрібно.
Невротизм. Обчислюється кількість відповідей «так» у питаннях 2, 4, 7, 9, 11, 14, 16, 19, 21, 23, 26, 28, 31, 33, 35, 38, 40, 43, 45, 47, 50, 52, 55, 57.
Якщо кількість відповідей «так» дорівнює 0-10, то це свідчить про емоційну стійкість. Якщо 11-16, то це емоційна вразливість.
Якщо 17-22, то з’являються окремі ознаки розхитаності нервової системи.
Якщо 23-24, то — невротизм, що межує з патологією, можливий зрив, невроз.
3 Неправда. Обчислюється сума балів відповідей «так» у питаннях 6, 24, 36 і відповідей «ні» у питаннях 12,18, 30, 42, 48, 54. Якщо набрана кількість балів 0-3 — норма людської неправди, відповідям можна довіряти. Якщо 4-5, то сумнівно. Якщо 6-9, то відповіді недостовірні.
 Сангвінік-екстраверт: стабільна особистість, соціальний, спрямований до зовнішнього світу, товариська, часом балакуча, безтурботна, весела, любить лідерство, має багато друзів, життєрадісна.
Холерик-екстраверт: нестабільна особистість, збудлива, нестримана, агресивна, імпульсивна, оптимістична, активна, але працездатність і настрій нестабільні, циклічні.
 У ситуації стресу — схильність до істерико-психопатичних реакцій. Флегматик-інтроверт: стабільна особистість, повільна, спокійна, пасивна, незворушна, обережна, замислена, мирна, стримана, надійна, спокійна у взаєминах, здатна витримати тривалі негаразди без зривів здоров’я і настрою.
 Меланхолік-інтроверт: нестабільна особистість, тривожна, песимістична, зовні стримана, але в душі надзвичайно емоційна, чутлива, переймається й переживає, схильна до тривоги, депресій, смутку; у напружених ситуаціях можливі зрив або погіршення діяльності («стрес кролика»). Типи нервової системи (темпераменту)
 · Сангвінік має сильний, врівноважений, рухливий тип нервової системи. У людей риси цього типу виявляються в енергії та впертості відносно досягнення мети (достатня сила нервових процесів), у самовладанні (достатня врівноваженість нервових процесів) і водночас у значній рухливості нервових процесів, що виявляється в умінні швидко перебудовувати свої звички й уподобання, виходячи з конкретних обставин життя.
 · Флегматик має сильну, врівноважену, проте інертну нервову систему. Люди, які належать до цього типу, відрізняються, передусім, неквапливістю дій. Поряд з енергією та великою працездатністю (достатня сила нервових процесів), самовладанням і вмінням тримати себе в руках (добра врівноваженість нервових процесів) у них спостерігається певний консерватизм поведінки, що свідчить про інертність (малу рухливість) нервових процесів.
· Холерик має сильну, але неврівноважену нервову систему. Для людей нестримного типу характерна захопленість, з якою вони виконують роботу; вони працюють натхненно, але часто будь-яка дрібниця може звести все нанівець, що свідчить про нерівноваженість нервових процесів із переважанням збудження.
 · Меланхолік вирізняється загальною слабкістю нервової системи, для характеристики якої такі властивості, як урівноваженість і рухливість нервових процесів не застосовуються. Особливістю цього типу є швидкий розвиток позамежного гальмування під дією навіть помірних за силою подразників. У людини риси цього типу виявляються насамперед у нерішучості й нездатності наполягати на своєму. Меланхолік легко підкоряється чужій волі, за незвичних обставин впадає в паніку, життя видається йому дуже тяжким, сповненим переборних труднощів (слабкість нервових процесів). Такі люди намагаються ізолювати себе від життя та хвилювань.
                       З УКРАЇНОЮ В СЕРЦІ 




ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ 



Шановні колеги АКАДЕМІЇ СУЧАСНИХ ОСВІТЯН запрошує ВАС на цікаві вебінари.
Після вебінару можна отримати електронний СЕРТИФІКАТ від АКАДЕМІЇ СУЧАСНИХ ОСВІТЯН (за нормами МОН, 6 академічні години), запис конференції, презентацію.
Вебінар "Розвиток емоційного інтелекту. Як керувати своїми емоціями" 25.05. 0 16.00 Реєстрація тут: https://docs.google.com/forms/d/1UL7eTOsnnRaNhqUEhuFUyxSZj52m-X7G1kYs4pD8duo/edit
Вебінар "Креативність у дії" 26.05. о 16.00 Реєстрація тут: https://docs.google.com/forms/d/1cf1crekjVdUXzhWJ9rYCMLA2wx0R-p3HXa85H5_jNZw/edit
Вебінар "Лідерство в освіті. Виклики сьогодення" 27.05.о 16.00 Реєстрація тут: https://docs.google.com/forms/d/1tw5M8xvrFHiTDUgBAqoMGn7-7AR0pW5gQ0FKBzojsjI/edit
Вебінар «Ефективна комунікація як інструмент професійної діяльності» 27.05. о18.00 Реєстрація тут: https://docs.google.com/forms/d/1Vse67jroagJPHO1V5Wgpo8E_plzPDrPxIk4LZqEYNxg/edit
Вебінар "Інклюзивненавчання: різні можливості, рівні права" 26.05. о 18.00 Реєстрація тут: https://docs.google.com/forms/d/1SnZTJmJKYaVqKW9Hj41l0nDuHI2AyHHT6GLu4PIlC2Q/edit
Вебінар «Стресостійкість або як протистояти емоційному напруженню» 28.05. о 18.00 Реєстрація тут: https://docs.google.com/forms/d/1bVLLiI6IfuWS9bZW9VRHza_C8agN8g96B78DffAC2jg/edit
Вебінар "Компетенції сучаного вчителя. Навички 21 століття " 29.05. о 16. 00 Реєстрація тут: https://docs.google.com/forms/d/14tGTQglYXN4pzivrPqdqXUKP1TFhLCZ_knLTVqyhUJk/edit
Вебінар "Діти покоління Z: пошук способів педагогічної взаємодії" 29.05. о 18.00. Реєстрація тут: https://docs.google.com/forms/d/1lHdj7YsB2g8njB_meSRTAKPAIQWVs1RzJ_i1XDZL9As/edit


ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ОФІЦІЙНО ЗАПРОВАДЖУЄТЬСЯ У НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ. ГОТОВІ? ДИСТАНЦІЙНИЙ КУРС ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ.

ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ 
НАВЧАННЯ НА КАРАНТИНІ

 КЛЮЧОВІ УМІННЯ 21-ГО СТОЛІТТЯ 

Онлайн-курс для вчителів
Сучасний світ вимагає від нас не лише швидкого засвоєння нових знань, але й опанування низки наскрізних умінь. Такі вміння сприятимуть застосуванню набутих знань у житті як професійному, так і особистому.
Британська Рада та студія онлайн-освіти EdEra представляють онлайн-курс «Ключові уміння 21-го століття». Це змішаний курс, навчання в якому відбувається в онлайн- та офлайн-форматах.
Онлайн-частина — вступна. Вона доступна всім, хто хоче ознайомитися з ключовими уміннями і хто зацікавлений у вдосконаленні освітнього процесу та розвитку власних умінь.
Педагогічним працівникам буде цікаво продовжити навчання в офлайн-програмі, яка заохотить вчителів до роздумів і аналізу, концептуалізації нових знань, а також створить безпечний простір для випробування нових ідей, прийомів і технологій. Мета цієї частини курсу — усвідомити компетентнісний підхід до навчання та навчитися розвивати в учнів ключові уміння 21-го століття.
Для вивчення курсу «Ключові уміння 21-го століття» офлайн звертайтесь до обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти.

Вебінар: Огляд платформ для спрощення викладання онлайн
















 НА ЗАМІТКУ 

7 ШКІДЛИВИХ ЗВИЧОК ВЧИТЕЛІВ

А яка з них ваша?
Жартівлива добірка «шкідливих» звичок, які є у кожного вчителя!
Учитель - не просто професія, це справжнє покликання. І з цим твердженням важко не погодитися. А ще це покликання може призвести до небажаної появи «шкідливих» звичок, яких не так уже й просто позбутися, які, найімовірніше, залишатимуться з учителем упродовж усієї кар’єри. Але чи всі ці звички дійсно «шкідливі»?

1. Говорити про роботу поза роботою.

МОН видало новий наказ? Змінилася навчальна програма? Адміністрація теж не лишилася осторонь та вигадала щось нове? Може, ви від цього у захваті, чи навпаки обурені?  Як би там не було, а про це знають усі ваші рідні та друзі. Розбудіть когось із них серед ночі – й будьте певні, вони точно назвуть ім’я голови МОН і номер останнього законодавчого акту, що вплинув на вашу роботу, а ще й пригадають, скількох учнів не було на вашому уроці.  

2. Залишатися вчителем навіть удома.


Упевнений і подекуди навіть командний тон, суворий вираз обличчя, повчальна інтонація та бажання розказати оточуючим про те, що саме вони роблять чи розуміють не так, та як це виправити, – вітаємо, ви бачите класичного вчителя! Втім, чи впевнені ви, що ваші домашні потребують саме такої уваги?

3. Нести роботу додому.

Зошити, підручники, накази, плани-конспекти… А ще треба не забути прихопити новий довідник, який порадила прочитати колега. Звісно, звичайної сумочки для цього замало, тут не обійтися без об’ємної торбинки, до якої влізе все-все! А може, і не однієї торбинки... Зрештою, вчителька йде додому з купою речей та вимушена постійно відповідати на запитання зацікавлених сусідів, що вони не переїздять.

4. Нести з дому все, що може стати у пригоді в школі.

У вас удома вже не залишилося ані папірчика? Немає ножиць, прикрас та усього, з чого бодай теоретично можна виготовити щось корисне для школи? Тоді ви на 100% вчитель, а можливо, й навіть класний керівник. Ви несете з дому все, що може стати у пригоді в школі (особливо перед святами), а домашні тихенько сподіваються, що ви не відберете у них останні меблі.

5. Обговорювати справи на перервах.

Навіщо потрібна перерва? Офіційно та за логікою – для відпочинку, але давайте чесно, хто зі вчителів відпочиває ці 15 хвилин? Тим більше, що відпочивати ніколи! Адже попереду стільки справ, найважливіша з яких – обговорити з колегами нюанси навчального процесу: хто з учнів відсутній та чому, хто намагається зірвати уроки, хто молодець… Важливих тем безліч!

6. Щосили уникати зустрічі з учнями та їхніми батьками поза школою.

Діти – це щастя. А цілий клас дітей – це ще більше щастя. А діти з їхніми батьками – взагалі нереально круто! Особливо коли вони залишаються десь у робочому розкладі. А не випадково зустрічаються у супермаркеті чи у черзі до лікаря. Вгадайте, яка вірогідність того, що вони не просто привітаються, а одразу захочуть обговорити навчальні справи дитини? Тож кожен учитель потай опановує навички ніндзя та, ледь відчувши небезпеку, зникає.

7. Обирати великі сумки.

Невеличкі витончені сумочки чи – не дай боже – клатчі не для вчительки! Адже у них не покладеш ані стос зошитів, ані купу додаткових матеріалів. І як би не хотілося витонченості, вчителька мимоволі все одно відшукує очима саме великі сумки, у які влізе все: від канцелярських дрібничок до величезних посібників. І знову краса принесена у жертву зручності.
Та давайте подумаємо, чи справді ці звички «шкідливі»? Чи може насправді вони навіть корисні? Та й зрештою, ми любимо вчителів такими, якими вони є!

ІНТЕРВ'Ю 

Чотири виклики дистанційного навчання. Що варто змінити вже зараз

Анна Уварова

керівниця Центру інноваційної освіти «Про.Світ»

Дистанційне навчання не тільки виявило «скелети у шафі» сучасної української школи, але й показало, на що варто спрямовувати енергію
Понад 2 місяці Україна на карантині, а українські школи практикують дистанційне навчання. Попри те, що одно- чи двотижневі карантини є звичним явищем для освітян, нинішня ситуація стала складним викликом для всіх учасників навчального процесу

Директори вчаться приймати швидкі й самостійні рішення, координувати та налагоджувати всі процеси в онлайн-режимі. Окрім цього, їм необхідно побудувати ефективну комунікацію з усією командою та зовнішніми стейкхолдерами.
Вчителям, як мінімум, потрібно переформатувати навчальну програму, модель оцінювання та підходи викладання до онлайн-режиму. Для тих, хто не надто активно опановував нові технології до карантину, ще більшим викликом стала потреба швидко вивчити базові діджитал-інструменти дистанційної освіти.

Тим часом у соціальних мережах батьки жартують, що підсумкові оцінки дитини стануть досягненням чи провалом всієї сім'ї. Зрештою, така іронія допомагає більш спокійно ставитися до ситуації, адже одночасно працювати, координувати навчання дітей та робити хатні справи — завдання не з простих.
У кожного з учасників освітнього процесу є власні виклики, проте всі однаково зіштовхуються з перевантаженістю, стресом, браком технічних засобів та невизначеністю. Дистанційне навчання не тільки виявило «скелети у шафі» сучасної української школи, але й показало, на що варто спрямовувати енергію після карантину і що варто посилити вже зараз.
Автономія шкіл. Юридично школи мають управлінську та педагогічну автономію з 2017 року, але фактично, у більшості шкіл залишається звичка очікувати інструкції від Міністерства освіти і науки. Яскравою ситуацією, яка унаочнює цю тезу, була невизначеність директорів, чи потрібно ходити вчителям до школи після оголошення карантину. Досить велика кількість вчителів продовжувала відвідувати навчальний заклад протягом першого тижня карантину, адже директори очікували рішення «зверху». Причиною є як недостатні знання законодавства, своїх прав та свобод серед освітян, так і відсутність підтримки, яка дає впевненість у діях. Щоб покращити ситуацію, варто додати до освітніх програм для директорів шкіл вивчення законодавчих аспектів автономії, налагодити взаємодію між директорами різних регіонів, створити спільноту директорів (адже завдяки обміну досвідом та підтримці зростає впевненість), проводити інформаційні кампаній з поширення успішного досвіду впровадження автономії шкіл з різних куточків країни.
Організаційна культура
Тобто впоратись із цим викликом можна на рівні школи за умов, що керівник володіє відповідними компетенціями та свободою дій. Та, на жаль, діючий формат навчання самих директорів шкіл не передбачає вивчення таких тем як побудова організаційної культури та структури, опис та оптимізація процесів, налагодження внутрішніх і зовнішніх комунікацій. Усі ці блоки варто розглядати як з позиції офлайн роботи, так і з позиції онлайн. Гарні результати дає навчання в дії підкріплене підтримкою ментора, коли отримані знання відразу використовують у роботі, а ментор щотижня аналізує з директором його роботу.
Нерозуміння відділами освіти своєї ролі
На мій погляд, це пов’язано зі страхом повного закриття цього органу в найближчому майбутньому (хоча поки для цього немає об'єктивних причин), а також із нерозумінням, як ефективно перейти до сервісної функції. Адже тим, хто працював у відділі освіти ще за старих часів — це дуже різка зміна ментальних установок, а для новостворених відділів освіти — незнайома територія, де функції описані тільки законом, який не всі розуміють. Виходом з цієї ситуації є освітні програми для керівників відділів освіти у різних форматах — від онлайн-курсів до підвищення кваліфікації, короткотермінові курси тощо, адже зараз актуальних навчальних програм, на жаль, немає.
Техніка, з якою працюють. Тут є 2 виклики. По-перше, доступ до техніки та Інтернету. Нещодавнє дослідження Про.Світ показало, що близько 20% вчителів у менших населених пунктах не мають жодних ґаджетів, і близько 10% не мають доступу до інтернету. Покращити цю ситуацію може продовження та пришвидшення практики забезпечення вчителів нової української школи робочими ноутбуками з субвенції та поширення її на всіх педагогічних працівників. По-друге, це знання та навичка використання онлайн-інструментів для навчання. Школи самостійно сформували свої внутрішні центри навчання онлайн інструментам, до чого долучили вчителів інформатики і більш досвідчених колег. Але, на жаль, цього не достатньо і не всі школи мають таких спеціалістів, тож важливо, щоб в найближчий час у першу чергу в Інститут післядипломної педагогічної освіти (адже це найбільш доступне навчання для вчителів зараз) з’явилися додаткові курси для навчання онлайн, які будуть охоплювати всі види роботи: вивчення теоретичних аспектів, групова робота, рефлексія, контроль знань, проектна робота тощо. Також важливим аспектом має бути розширення використання різних видів ґаджетів, а саме власних смартфонів та планшетів. Адже доступ до ноутбуків та комп’ютерів є не у всіх, тоді як більш-менш працюючий сенсорний телефон цілком може бути в користуванні вчителя та учня чи їх родичів.
Будь-яка керівна посада вимагає від людини наявності лідерських якостей, уміння взаємодіяти з командою, критично та стратегічно мислити й формувати візію організації. У цьому ключі компетенції та можливості директора школи нічим не відрізняється від керівника бізнесу чи громадської організації. Питання лише в тому, коли ми почнемо сприймати директорів як освітніх управлінців й яким чином вони будуть здобувати необхідні компетенції?

ОСВІТОРІЯ

Профіль українського вчителя і директора: що ми про них знаємо

Що таке TALIS?

TALIS (Teaching and Learning International Survey) — міжнародне опитування викладання та навчання. Це перше міжнародне дослідження, яке Організація економічного співробітництва та розвитку проводить кожні 5 років. Воно має на меті збирати актуальні практичні й порівнювані дані про соціальний, демографічний та професійний профіль вчителя і директора школи, про практики та підходи, які використовують вчителі, про їхні цінності і викладацьку культуру, а також про управлінські моделі, рівень ефективності роботи педагогів та їхнього задоволення від праці. Дослідження проводять на основі анкет — окремі опитувальники заповнюють вчителі та директори шкіл. Отримані дані дають країні-учасниці актуальну інформацію для того, щоб коригувати освітню політику і підтримувати педагогів у професійному розвитку. Кожна країна для участі готує вибірку з 200 шкіл, із кожної в опитуванні беруть участь 20 педагогів і директор школи. У 2013 році анкети заповнили 107 тисяч учителів, які представляли понад 4 мільйони педагогів із 34 країн світу.
Україна не брала участі в цих глобальних дослідженнях, але у 2017 мала так званий міні TALIS: Українська асоціація дослідників освіти провела всеукраїнське опитування вчителів і директорів за методологією TALIS. У дослідженні взяли участь 201 українська школа, 3600 педагогів 5–9-х класів і 201 директор. Це репрезентативна вибірка для України і похибка даних не перевищує 2,3 %.

                               Український учитель — жінка

84 % українських педагогів — жінки. Загалом в усіх країнах — учасницях дослідження жінки переважають у педколективі: в Естонії та Латвії, наприклад, дуже схожі показники — 84 % і 89 % відповідно. Виняток — Японія: тут 61 % вчителів середньої школи — чоловіки.
Їй 45 років
Середній вік української вчительки — 44,7 років. В Україні найбільше педагогів — близько 30 % — саме у віці 40–49 років і 12 % вчителів віком від 60. Найстарші українські педагоги працюють у Києві — 20 % з них пенсійного віку. У столиці також працюють близько 14 % педагогів до 30 років.
Має понад 20 років професійного стажу
Більшість українських вчителів мають у середньому 21,7 років професійного стажу. Це значно вище за середні міжнародні показники — 16,2 років. Водночас, більшість українських вчителів працюють в одній школі багато років поспіль — понад 17 років, тоді як їхні колеги в інших країнах переважно працюють 10 років на одному місці.
Має вищу освіту
96,3 % українських педагогів мають освіту, не нижчу за ступінь бакалавра. Однак серед них дуже мало вчителів з науковим ступенем — 0,2 %, тоді як середній міжнародний показник — 1,4 %. Більшість учасників опитування (понад 80 %) написали, що почуваються цілком або дуже впевнено щодо своєї професійної підготовки і у викладанні предмета, і в навчальних методологіях, і в педагогічній практиці.
Потребує цифрових навичок
Інформаційні технології та цифрові навички — те, чого найбільше бракує українським педагогам в їхній професійній діяльності — про це написали близько 15 % опитаних.
Працює 52 години на тиждень
Із них 19 годин ідуть на викладання. Для порівняння, вчителі в інших країнах — учасницях опитування працюють близько 38 годин на тиждень, з яких 19 годин викладають. При цьому лише 30 % українських учителів вважають, що суспільство цінує їхню роботу.
Не має досвіду роботи з учнями з особливими освітніми потребами
Менш ніж 1% українських вчителів працюють у школах, де є принаймні 10 % учнів з особливими освітніми потребами. Цей показник для інших країн — учасниць дослідження зазвичай значно вищий — понад 25 %. Більш ніж 60 % українських педагогів написали, що у класах, де вони викладають, немає дітей з інвалідністю.
Їй найбільше дошкуляють запізнення і списування
Близько 40 % вчителів вказали найбільшою проблемою у роботі запізнення учнів на уроки. Друга проблема — списування: на це поскаржилися майже 37 % педагогів.

                     Профіль української школи

Переважна більшість українських шкіл — державні. Середня кількість учнів в українській школі — 345. Найбільші школи в Києві — у середньому 735 учнів на школу. В українській школі працюють у середньому 33 вчителі. Кількість учнів, яка припадає на кожного педагога, найвища в Києві — 13 учнів на вчителя, і найнижча в Західній Україні — 7 учнів.
Майже половина українських вчителів зізнаються, що школи мають поганий доступ до інтернету, і понад 61 % педагогів скаржаться на брак якісного навчального програмного забезпечення та сучасних комп’ютерів для роботи.

97 % вчителів вважають, що в українських школах панує атмосфера підтримки і сприяння розвитку вчителів, залученість педколективу і повага до ідей одне одного, а також відкритість в обговоренні шкільних проблем.

  ПРОФІЛЬ ДИРЕКТОРА ШКОЛИ



Це жінка
70 % українських директорів шкіл — жінки. Тоді як у країнах, які входять у лідери за дослідженнями PISA, серед директорів шкіл є гендерний баланс.
Їй 52 роки
Водночас, 20 % її колег — директорів шкіл — 60-річні або старші.
Вона на посаді директора понад 14 років
Прикметно, що в Україні втричі більше, ніж в інших референтних країнах, вчителів, які були директорами шкіл упродовж 20 років. Загалом українські директори шкіл значно більше років працювали вчителями, ніж їхні колеги в Європі.
Має вищу освіту
Однак серед українських директорів лише 1,5 % мають ступінь кандидата або доктора наук. Водночас 94 % директорів пройшли навчання як шкільні управлінці у вищих навчальних закладах або на тренінгах.
Третину часу український директор витрачає на адміністративну роботу. Опитування показало, що українські школи мають низький рівень фінансової автономії: менш ніж половина українських директорів можуть впливати на вибір навчальних матеріалів і наповнення програми, політику оцінювання досягнень учнів тощо.
Задоволена своєю роботою
97 % директорів задоволені своєю роботу, і лише 43 % вважають, що професія вчителя цінується суспільством.