вторник, 17 ноября 2020 г.

НА ЗАМІТКУ 10 модних слів з галузі освіти

 

  НА ЗАМІТКУ

10 модних слів з галузі освіти

 

Ментор  наставник, який має особистий досвід успіху й готовий поділитися ним зі своїм підопічним. Для свого підопічного ментор одночасно є консультантом, мудрим радником, коучем і психологом. Його головне завдання – вберегти учня від помилок і невдач. У цьому і є головна роль менторства, що дозволяє вчитися в досвідченого й успішного практика, переймати його особистий досвід і методику роботи.Ментор дає підопічному можливість поставити запитання, які допоможуть зрозуміти психологічні та професійні особливості певної галузі.

Ментор насамперед є інсайдером, тобто не просто має теоретичні знання, а й сам пройшов той самий шлях, яким іде його підопічний. І саме тому він завжди може правильно підказати, де можуть виникнути найбільші перешкоди, і як до них правильно підготуватися. Це допоможе учневі пройти свій професійний шлях ефективно й успішно.

Тьютор  особа, яка провадить індивідуальні або групові заняття з учнями, студентами; репетитор, наставник. В університетах тьютори – помічники викладача, здебільшого аспіранти або старші студенти. Тьютор є ключовою фігурою в дистанційному навчанні, він відповідає за проведення занять зі студентами. Аналізуючи досвід зарубіжних університетів, можна бачити, що найчастіше розробник курсу і тьютородна і та ж особа

 

Ключова компетентність – спеціально структурований комплекс якостей особистості, що дає можливість ефективно брати участь у різних життєвих сферах діяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів.

Відповідно до закону “Про повну загальну середню освіту”, виокремлюють такі ключові компетентності, необхідні кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності:

·  вільне володіння державною мовою;

·  здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

·  математична компетентність;

·  компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

·  інноваційність;

·  екологічна компетентність;

·  інформаційно-комунікаційна компетентність;

·  навчання впродовж життя;

·  громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

·  культурна компетентність;

·  підприємливість та фінансова грамотність;

·  інші компетентності, передбачені стандартом освіти.

М’які навички – (soft skills) – навички, що дозволяють бути успішним незалежно від специфіки діяльності та галузі. Натомість “тверді навички” (hard skills) – це технічні навички, пов’язані з діяльністю в галузі формалізованих технологій: діловодство, логістика, керування автомобілем, програмування, метод сліпого друку тощо. Тобто це прямі професійні навички.

Традиційно називають такі м’які навички: уміння переконувати, знаходити підхід до людей, здатність бути лідером, міжособистісне спілкування, ведення переговорних процесів, робота в команді, особистісний розвиток, управління часом, ерудованість, креативність тощо. Ці навички важливі як у роботі, так і в житті. Що вище людина підіймається кар’єрними сходами, то більшу роль відіграють саме м’які навички, адже високий пост означає високу кількість підлеглих, які потребують консультацій з різних питань. Фахівці з персоналу твердять: співробітники, які володіють цими навичками, можуть не лише давати кращі результати, але й допомагати створювати комфортну атмосферу. Саме тому 85% тренінгових програм і курсів нині зорієнтовані на освоєння soft skills.

НУШ – «Нова українська школа», масштабна реформа системи загальної середньої освіти в Україні, започаткована Міністерством освіти і науки під керівництвом Лілії Гриневич і запланована на десятиріччя вперед. Ключова мета НУШ – створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не лише знання, а й уміння застосовувати їх у житті.

Формула НУШ передбачає такі ключові елементи:

·  новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві;

·  умотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно;

·  наскрізний процес виховання, який формує цінності;

·  децентралізація й ефективне управління, що надасть школі реальну автономію;

·  педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками;

·  орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм;

·  нова структура школи, яка дає змогу добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя;

·  справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти;

·  сучасне освітнє середовище, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів, освітян, батьків не лише в приміщенні навчального закладу.

Інтеграція  об’єднання та взаємопроникнення змістових елементів у єдине ціле на основі спільного підходу.

Державний стандарт повної загальної середньої освіти, ухвалений Кабінетом Міністрів України 2020 року, передбачає, що учні можуть вивчати як окремі навчальні предмети, так і інтегровані курси. Формування змісту інтегрованих предметів може здійснюватися шляхом упорядкування в логічній послідовності результатів навчання кількох інтегрованих освітніх галузей, однієї освітньої галузі або її окремих складників. 

Метою інтегрованого навчання є:

·  формування в учнів цілісного уявлення про навколишній світ, системи знань і вмінь;

·  досягнення якісної, конкурентоздатної освіти;

·  створення оптимальних умов для розвитку мислення учнів;

·  активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках;

·  ефективна реалізація розвивально-виховних функцій навчання.

Переваги інтегрованого навчання:

·  пожвавлення навчального процесу;

·  економія навчального часу;

·  уникнення перевтоми.

Моніторинг – збирання, оброблення, зберігання та розповсюдження інформації про стан освіти, інтерпретація фактів, прогнозування динаміки й тенденцій її розвитку та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення ефективності функціонування освітньої галузі.

Моніторинг планують як систему заходів для виявлення та відстеження тенденцій у розвитку освіти. Він може бути внутрішнім (запровадженим самим закладом освіти) і зовнішнім (здійснюваним спеціальними незалежними установами). Прикладами моніторингу якості освіти можуть бути проведені нещодавно в Україні загальнодержавне моніторингове дослідження якості початкової освіти «Стан сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи» (МДЯПО) та міжнародне дослідження якості освіти PISA.

Формувальне оцінювання  оцінювання для навчання, на відміну від підсумкового оцінювання (оцінювання результатів навчання).

Формувальне оцінювання є інтерактивним оцінюванням прогресу учнів, що дає змогу вчителю відповідним чином адаптувати освітній процес. Використання формувального оцінювання дозволяє відстежувати особистісний поступ дитини, перебіг опановування нею навчального матеріалу й вибудовувати індивідуальну освітню траєкторію учня.

Таке оцінювання дає можливість учням усвідомлювати й відслідковувати особистий прогрес і планувати подальші кроки з допомогою вчителя. Для педагога формувальне оцінювання означає бути поруч з учнем і вести його до успіху. Учителі використовують інформацію з оцінювання для коригування навчання та забезпечення правильного виконання учнями завдань. Коли наставники регулярно залучають учнів до збирання й перевірки інформації про своє навчання, вони допомагають їм ставати відповідальними  та самостійними.

Аудит – перевірка звітності та іншої інформації про діяльність установи з метою підтвердження її достовірності та законності.

Інституційний аудит закладу освіти – це зовнішнє оцінювання діяльності школи, що базується на ґрунтовному вивченні освітніх та управлінських процесів. 

Такий аудит покликаний допомогти школам стати більш якісними і надалі сформувати та підтримувати культуру якості освіти, що базується на прозорості, інноваційності та партнерстві учасників освітнього процесу.Подібні системи оцінки якості освіти успішно працюють у більшості європейських країн. Наразі її запроваджують в Україні.

Це нова для нашої країни процедура оцінювання якості освітньої діяльності шкіл. Атестація, яку раніше проходили школи, була спрямована здебільшого на формалізований контроль і перевірку. Головна ж місія аудиту – допомогти школам підвищити якість їхньої діяльності та сприяти зростанню суспільної довіри до освіти. Якщо атестація показувала школі «що не так», то інституційний аудит має показати «як зробити краще». При цьому, у школи залишається поле для вибору власної стратегії розвитку і шляхів її реалізації.

Змішане навчання   ефективне поєднання безпосередньої (очної, офлайнової) та опосередкованої (дистанційної, онлайнової) форми взаємодії студентів і викладачів. 

Упродовж такого процесу студенти навчаються частково онлайн і мають елементи контролю над навчальним процесом – коли, де і як вчити матеріал. 

Під час змішаного навчання гаджети і девайси використовують для спроби персоналізувати роботу кожного окремого студента. Навчання в аудиторіях за таких умов використовують для надання студентові комплексного досвіду навчання.

Комментариев нет:

Отправить комментарий