ОСВІТА. UA
ü Інформаційно-ресурсне забезпечення освітнього процесу у вищій школі в умовах діджиталізації суспільства
Про основні вектори розвитку цифрових технологій у вищій та фаховій передвищій освіті розповів заступник Міністра освіти і науки України Артур Селецький під час Міжнародної науково-практичної конференції «Інформаційно-ресурсне забезпечення освітнього процесу в умовах діджиталізації суспільства», організованої ДУ «Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти» 11 листопада 2020 року.
«Цифрова грамотність – це відсутність страху перед технологіями і обізнаність у тому, як з ними ефективно працювати. Опанування педагогами таких навичок – це одна з моїх цілей на посаді заступника Міністра з питань цифрової трансформації», – наголосив Артур Селецький під час свого виступу на онлайн-конференції.
Він визначив першочерговими наступні напрями:
- забезпечення доступу до якісного освітнього контенту здобувачів освіти – створення бази електронних навчальних матеріалів із доступом 24/7；- зменшення бюрократичного навантаження на науково-педагогічних та педагогічних працівників；- тотальне переведення документообігу з паперового формату в цифровий.Учасники заходу також обговорили:
- проблеми, що виникли під час підготовки фахівців в умовах світової пандемії COVID-19;
- механізми підготовки у закладах вищої та фахової передвищої освіти України за змішаною та дистанційною формами навчання;
- якість підготовки фахівців в умовах пандемії;
- проєкти для студентів та випускників за участю роботодавців;
- стратегію розвитку бібліотечної справи в Україні та організацію роботи наукових бібліотек у сучасних умовах;
- проєктування та створення якісного електронного освітнього контенту, цифрову безпеку та комунікацію онлайн.
В онлайн-конференції взяли участь понад 500 науково-педагогічних та педагогічних працівників, розробників електронного освітнього контенту, аспірантів та студентів закладів вищої та фахової передвищої освіти.
Співорганізаторами заходу виступили Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Білоцерківський інститут неперервної професійної освіти УМО НАПН України, Університет прикладних наук Вайєнштефан-Тріздорф (Німеччина), Вроцлавський природничий університет (Республіка Польща).
ü Навички майбутнього: що потрібно буде вміти, аби мати
гарну роботу в 2025 році
Чим стрімкіше змінюється світ завдяки технологіям, тим більше посилюється
увага до теми потрібних навичок, які також зазнають відчутних змін завдяки
“зсувам” на ринку праці й у бізнес-процесах, появі нових професій і відмиранню
неактуальних.
І якщо розмови про навички і навчання часто-густо стають
модою, то в цьому світі є свій “синдикат високої моди” – Світовий економічний форум (СЕФ) у Давосі. Нагадаю,
ще це не тільки й не стільки подія, скільки мозковий центр, який регулярно
випускає “колекції” аналітичних звітів.
Цього разу на подіумі – звіт “Про майбутнє роботи”. Його презентація
супроводжується, як правило, кількома слайдами про топ-10 навичок на наступні 5
років. Але ця інфографіка – лише частина масиву даних і експертних висновків
щодо стану справ на ринку праці: динаміка зайнятості в розрізі десятків
індустрій, доступ роботодавців до носіїв кваліфікацій – і шансів останніх на
працевлаштування.
За
версією експертів СЕФ, центр ваги компетентностей команди варто зсувати в бік
спроможності розв’язувати проблеми. Навичок
відповідного типу в переліку top-10 skills рівно половина:
Аналітичне мислення та інноваційність (№1), Розв’язання складних проблем (№3),
Критичне мислення та аналіз (№4), Креативність, оригінальність та
ініціативність (№ 5), Логічна аргументація, розв’язання проблем та формування
ідей (№10).
По два базових елементи в цьогорічному списку мають сфери
управління собою і використання технологій. Так, це наче меседж про те, що психологічний ресурс особистості й технології мають
бути врівноважені.
В управлінні собою під номером 2 – “Активне навчанням та стратегії
навчання” та під номером 9 – “Витривалість, стресостійкість та гнучкість”.
У команді технологій грають “Використання технологій, моніторинг та
контроль” (№7) та “Створення технологій та програмування” (№8).
І, нарешті, взаємодія з іншими представлена такою якістю як “Лідерство та
соціальний вплив” (№6).
Отже, якщо
порівнювати з переліками попередніх років, то переміщення нижче навички
розв’язування складних проблем, яка незмінно очолювала чарт, не має збивати з
пантелику. Здатність розв’язувати проблеми найближчим часом лише зросте в ціні.
Зі свого боку, креативність
розширилася такими категоріями як оригінальність, ініціативність та
інноваційність, остання з яких опинилися на вершечку списку. Адже
неможливо отримати результат без вміння виходити за рамки, поєднувати між собою
найнесподіваніші речі (що і є ознаками креативності).
Привертає увагу й те, що в цьогорічному списку немає такої якості як
емоційний інтелект (який був №6 у top-10 skills 2020), а
також переговорних навичок і сервісної орієнтації, які були в попередніх
списках. Можливо, укладачі рейтингу дають зрозуміти, що ці навички абсорбовані в
розв’язанні проблем (без переговорів і емпатії тут складно здобути результат)
та соціальному впливі. Утім, певний егоцентризм у комбінації актуальних навичок
таки є. Не виключений і варіант, що це сигнал про те, що в кризу бізнес стає
суворішим. Принаймні в риториці.
ВИСНОВКИ
Які висновки можна зробити з цієї
інформації?
1. Якщо
повернутися до порівняння Світового економічного форуму із Синдикатом високої
моди, “скрижалі” із десятьма навичками – це своєрідний витвір “від кутюр”. Аби
перевірити, як він просочується в повсякденність, варто взяти для порівняння
інші джерела. Наприклад, дані
компанії Burning Glasses, яка проаналізувала орієнтовно 56 мільйонів
описів вакансій та прибизно 120 мільйонів резюме.
Вони побачили три блоки навичок: людиноцентричні, цифрові та
бізнес-орієнтовані, у кожному з яких виділили певні навички. Враховувалися як
частотність згадування, так і зарплатня, яку роботодавці готові платити за
певну комплектацію скілів.
Тож ідеальний кандидат:
·
комунікабельний,
уміє співпрацювати, критично і креативно мислить, здатен самостійно аналізувати
ситуацію (людиноцентричні навички);
·
вміє аналізувати дані, знає бодай одну мову програмування і як
розробляти комп’ютерні програми, опанував основи кібербезпеки (цифрові навички);
·
спроможний
оперувати бізнес-процесами, управляти проєктами, знається на цифровому дизайні
й комунікації даних (бізнес-орієнтовані
навички).
2. Людство є
відкритою самоорганізованою системою, яка обмінюється енергією та інформацією
із середовищем. І нам необхідно вміти взаємодіяти із цієї складністю й
розвивати свій потенціал. Інші люди складають величезну частину нашого
довкілля, і нам треба будувати з ними конструктивні зв’язки.
Водночас, наша цивілізація будується на використанні
технологій, тож необхідно вправно опановувати ті з них, які в
певний момент є визначальними для економіки.
Ми живемо в історичному часопросторі з циклами криз і відроджень, супутніми
проблемами. Тож нікуди не подітися від того, що ці проблеми ми будемо
розв’язувати, а історичний процес скеровувати в певному напрямку, адже в
природі немає відповіді на те, якими мають бути наступний рівень і нова мета
людства. Тож як би не аранжувалися назви й переліки навичок, у будь-якому разі
вони будуть крутися навколо вже згаданих базових елементів.
Що точно можна стверджувати – нам необхідно постійно вдосконалюватися і ставати
кращої версією себе. Адже, повторюся, у природі немає
відповідей, як підтримувати рівновагу в тій складній системі, яку ми самі ж
створили.
3. Необхідно
порівнювати себе лише із собою вчорашнім. Так, ми нікуди не дінемося від нашої
соціальної природи й підсвідомого порівняння себе з іншими, від потреби бути
прийнятим і сприйнятим своїм племенем і бажання в чомусь бути першими. Однак,
саме власна ціль, наші унікальні досвід і вміння роблять нас справді потрібними
й бажаними.
4. І, нарешті: текст згаданого звіту дає підказку, що робити на
системному рівні: “Розвиток
та посилення людських навичок та здатностей завдяки освіті, навчання та
змістовна робота є ключовими рушіями економічного успіху, індивідуального
добробуту та згуртованості в суспільстві”.
Тобто, не просто розвиток, але й посилення, або зміцнення, навичок. І не
самих тільки навичок, але і здатностей чи спроможностей. Не лише через освіту й
навчання (ці поняття тут не зливаються в одне), але й через meaningful work. Тобто – змістовну, або ж наповнену значенням роботу.
Лише в такій комбінації це призводить до економічного успіху, індивідуального добробуту й соціальної рівноваги.
Комментариев нет:
Отправить комментарий