среда, 19 сентября 2018 г.

На замітку

5 романів про вчителів, які вам точно треба прочитати

А ще всім нам є, чого в них повчитися. Герої всіх цих книг — шкільні вчителі, які не просто проводять уроки, задають домашню роботу й виставляють оцінки. Ці вчителі спілкуються з учнями на рівних, завжди готові підтримати та прийти на допомогу. Дар’я Варнденбург обрала книги, які конче необхідно прочитати й учням, і вчителям (щоб, можливо, стати такими).

1. Роб Буйє. «Усе через містера Террапта».



Видавництво «Рожевий жираф». У п’ятий клас приходить новий учитель і змінює життя учнів: учить їх співпрацювати й експериментувати, вирішувати нестандартні завдання, брати відповідальність, слухати один одного й вірити в себе. Історія розповідається від імені сімох учнів містера Террапта — вони говорять по черзі й описують події кожний зі своєї точки зору. У кожного із цих сімох свої таємниці та свій смуток, а у вчинків кожного (навіть у зазнайки Алексії!) є свої причини. П’ятикласники — не ангели, і навіть такий чудовий учитель, як містер Террапт, не може відразу їх напоумити. Автор роману Роб Буйє (до речі, він сам шкільний учитель) робить сильний хід — і відправляє містера Террапта в кому. П’ятикласники мають самостійно переживати горе, підтримувати один одного й бути сильними — до слова, виявити, чого вони навчилися в містера Террапта.

2. Кендзіро Хайтані. «Погляд кролика».

Видавництво «Самокат». Учителька Фуми Котані після університету виходить на роботу — на посаду класного керівника в не дуже вдалу школу, що розташована в промисловому районі поруч зі сміттєспалювальним заводом. На одному з уроків хлопчик Тецудзо вбиває жабу, яку приніс його однокласник. А через два місяці той самий Тецудзо нападає на іншого хлопчика, який приніс мурах у скляній банці. Учителька стає перед вибором: погодитись із думкою більшості вчителів, що Тецудзо не можна перевиховати, його слід покарати й більше не забивати собі цим голову або спробувати з’ясувати, чому Тецудзо так вчинив.
«Погляд кролика» вийшов 1974 року — це перша книга Кендзіро Хайтані, шкільного вчителяз міста Кобе. Вона найвідоміша і єдина, перекладена російською. Дуже тонка історія про відповідальність, сміливість, справедливість і про те, що таке бути вчителем. Не дивлячись на всю серйозність, у книзі є й елементи детектива (Котані-сенсей проводить розслідування, коли намагається довідатися історію Тецудзо), і авантюрного роману (учителька та її учні працюють лахмітниками, щоб зібрати гроші). А ще в ній можна зустріти характерних для романтичної літератури персонажів: на кшталт дідуся Тецудзо, старого моряка з бурхливим і трагічним минулим і «обурливого» вчителя Адачі, талановитого п’яниці.

3. Бел Кауфман. «Нагору сходами, що ведуть униз».

Видавництво «Біла ворона». Роман Бел Кауфман, онуки єврейського письменника Шолом-Алейхема, письменниці й викладача англійської з Нью-Йорка. Це історія молодої вчительки, що виявляється зовсім не готова до шкільної дійсності, безглуздої й нещадної. Героїня не здається й намагається, скажімо так, бути послом розуму й людяності у світі байдужості та бюрократії. І їй це вдається. Цей роман, написаний ще 1965 року, виглядає дуже сучасно. І за формою — Кауфман дотепно й динамічно розповідає історію за допомогою листів, записок, циркулярів й учнівських творів, і за змістом. Усі теми роману, як і раніше, актуальні — від невміння слухати один одного до неможливості визначити, де кінчається дисципліна й починається насильство. І, як і раніше, часто головною і єдиною надією учня залишається вчитель, який завжди зрозуміє, виявить співчуття й устане на його бік.

4. Гері Шмідт. «Битви по середах».

Видавництво «Рожевий жираф». Щосереди, коли одна половина класу йде в єврейську школу при синагозі, а інша — на урок з Катехізису в католицький собор, єдиний пресвитерианець (пресвітеріанство — це один із напрямків у протестантизмі) Холлінг Вудвуд залишається в школі під доглядом учительки міссіс Бейкер. Їм треба якось убити час, поки семикласники не повернуться з релігійних занять. І міссіс Бейкер задає Холлінгу читати Шекспіра, одну п’єсу за іншою: «Венеціанський купець», «Буревій», «Юлій Цезар» і так далі. Спочатку Холлінг упевнений, що це такий витончений спосіб його помучити. Поступово він розуміє, що сюжети й образи Шекспіра нагадують йому про його власне життя, а міссіс Бейкер — зовсім не безжалісна тиранша, якою він її вважав. Драматизму історії надає те, що все відбувається протягом 1967–1968 років: В’єтнам, антивоєнний рух, хіпі, «Бітлз», Мартін Лютер Кінг, холодна війна — усе, що відбувається в зовнішньому світі, так чи інакше впливає на внутрішній світ героя і людей, які його оточують. Автор бере неквапливий темп. Але того, кого це не злякає, чекає відмінна історія дорослішання, у якій знайдеться місце й першій любові, і подвигам, і взаєминам учня й учителя.

5. Алі Бенджамін. «Доповідь про медуз».

Видавництво «Самокат». Дванадцятирічна Зу не може упокоритися із загибеллю своєї подруги дитинства, яка потонула, купаючись у морі, і винить себе в цьому. Зу думає, що подругу вжалили отрутні медузи іруканджи, і починає збирати докази їхнього злочину. І оскільки ні про що, крім медуз, вона зараз думати не може, Зу робить їх темою своєї доповіді з природознавства. Зу, від імені якої ведеться розповідь, мало говорить про вчительку природознавства міссіс Туртон. Дівчинка в основному згадує важкі події минулого року, переживає свою самітність і глузування однокласників і переказує приголомшливі та страхаючі факти про медуз.
Здається, Зу сама не розуміє, наскільки важлива для неї міссіс Туртон. Учителька ставиться до дівчинки з порозумінням і довірою, спілкується з нею на рівних, кличе її на обід до себе в кабінет (у їдальні за стіл із Зу ніхто не сідає), допомагає знайти нових друзів, завжди готова підтримати. Зрештою, кожна частина роману починається епіграфом міссіс Туртон. Коли життя Зу руйнується і все тріскотить по швах, структурований підхід до роботи й пізнання світу, що проповідує вчителька, залишається ледве не єдиною опорою.

Комментариев нет:

Отправить комментарий