ЦІКАВИЙ ДОСВІД

Хто такі «ікси» та «ігреки» і як їм порозумітися з «зетами»

Є теорія, що пояснює, чому покоління так різняться. Справа не у віці — занадто старому або занадто молодому — люди різних епох різняться, навіть досягаючи одного віку. Причина у відмінностях історичних умов, за яких зростали покоління. Теорія поколінь Авторами теорії поколінь є Вільям Штраус та Ніл Хоув, які представили історію як цикл, що з часом повторюється.

Під поколінням мається на увазі сукупність людей, що народилися в проміжок часу приблизно 20 років. Представники одного покоління належать до однієї історичної епохи, мають подібні моделі поведінки та цінності, що спричинено історичними обставинами.

Теорія поколінь базується на твердженні, що історія циклічна. Принаймні це стосується суспільних процесів, які «повторюються» кожні 80-90 років.

За цей час суспільство проходить чотири етапи:

ПІДЙОМ наступає після кризи та характеризується бажанням суспільства групуватися, об’єднуватися соціальне в цей період переважає над індивідуальним

ПРОБУДЖЕННЯ людей втомлює дисципліна та нав’язаний соціальний порядок бажання членів суспільства бути автономними та індивідуальними спотворює нападки на суспільну систему

СПАД відбувається процвітанням індивідуалізму

КРИЗА це період руйнації старих суспільних інститутів та утворення нових порядків

За один такий цикл постають чотири покоління. Типи поколінь та історичний цикл взаємопов’язані. І кожен період, в якому минає дитинство людини, формує певний тип покоління. В активному віці, подорослішавши, люди впливають на історичні події, керуючись тими цінностями, на яких сформувалися як особистості. Приміром Покоління, формування яких відбувається в епохи криз та пробуджень, відносять до домінантного типу (більш активних та незалежних) — вони стають рушійною силою історичних подій Покоління, що формуються в епохи підйому та спаду, вважають рецесивним типом (залежних, пасивних) — вони схильні адаптуватися до вже створених попередніми поколіннями суспільних умов

Теорія поколінь має своїх послідовників та критиків. Зокрема, критикують узагальнення великих мас людей, нехтування індивідуальними особливостями, сімейними цінностями та стилем виховання. Навіть в одній країні люди одного віку могли жити й формуватися геть у різних соціальних умовах та мати, відповідно, різні переконання й цінності.

Ефективна проєктна робота: як забезпечити Особливості поколінь

Так, теорія поколінь надто стереотипізує суспільство, іноді нагадуючи гороскоп. Проте дослідження в різних країнах показують, що вона таки працює. Її беруть на озброєння практики бізнесу — маркетологи і соціологи, — вдало застосовуючи характеристики поколінь для роботи з клієнтами та кадрами. Тому цікаво розглянути теорію поколінь з точки зору взаємодії в освітянському просторі. У педагогічній спільноті наразі працює три покоління, народжені в певні проміжки часу: бебі-бумери (1943-63). покоління Х (1963-84). покоління Y (1984-2000).

Розглянемо характеристики поколінь з точки зору професійних цінностей. Бебі-бумери Покоління отримало назву внаслідок післявоєнного вибуху народжуваності. Це покоління: виросло в супердержаві та щиро вірило в могутність своєї країни схильне до командної роботи в колективі та професійного оптимізму ідейних людей, яких можна мотивувати нематеріальними засобами до додаткової роботи. Проте їм потрібно створити атмосферу стабільності й відчуття потрібності. Серед педагогів це люди пенсійного віку, найбільші трудоголики.

Покоління Х («ікс», або «невідоме покоління») Нині вони становлять більшість педагогічних працівників, є найбільш активним прошарком педагогічної спільноти. Покоління «ікс», на відміну від бебі-бумерів, схильних до колективізму, націлене на індивідуальний успіх. Люди «ікс» цілеспрямовані в кар’єрі та самостійні. Це так зване покоління з ключем на шиї, коли батьки багато працювали та привчали дітей до самостійності. «Ікси» формувалися в нестабільну епоху, тож звикли розраховувати лише на себе. З них вийшли перші бізнесмени у нашій країні. Для педагогів цього покоління вступ до вузу і навчання стали колись серйозним кроком, початком професійного курсу, який вони будують протягом життя, часто й на одному робочому місці. Для «іксів» важливий розвиток — фінансовий та особистісний. У роботі, де відсутній фінансовий мотиватор, для них важливо розвиватися та навчатися. Часто в праці вони не можуть спинитися та відпочити. Робота стає пріоритетом, їй приділяється більше уваги, ніж родині. При цьому всьому «ікси» не схильні жалітися, обговорювати робочі проблеми та дискомфортні ситуації з керівництвом.

Покоління Y («ігрек», або «мілленіум») У навчальних закладах наразі це молоді спеціалісти, які нещодавно прийшли працювати. На відміну від своїх батьків, «ігреки» менш привчені до самостійності. «Ікси»-батьки були орієнтовані на розвиток дітей, тому «ігреки» є значно впевненішими у собі, ніж представники попередніх поколінь. Вони комунікативні, схильні до співпраці і водночас прагнуть швидких результатів. У професії не вмотивовані на віддалену перспективну кар’єру, адже вважають, що часи швидко змінюються. Їм важко працювати за ідею, вони потребують швидкого результату, бажано фінансового. А якщо не фінансового — то позитивної оцінки, зворотнього зв’язку тощо.

Відверто про педагогічний стаж Кризові періоди та професійна деформація Учні «зет»: особливості Нинішнє покоління учнів, народжених після 2000 року, є поколінням «зет». Можна невпинно дискутувати про специфіку нинішнього учнівства, та ліпше про це скажуть характеристики покоління Z. Проблеми з увагою Більшість педагогів наголошують на проблемах з увагою у сучасних підлітків. Є дослідження, які показують, що сучасний учень може концентруватися на чомусь лише 8 секунд, що значно менше, ніж у представників попередніх поколінь Зворотній погляд на цю проблему полягає в тому, що такі особливості уваги є не погіршенням психічної функції, а трансформацією, спричиненою історичними умовами. Адже представники цього покоління зростають у світі, де інформаційні можливості безмежні, а от часу не вистачає. Тож їхні психічні процеси адаптуються до необхідності дуже швидко оцінювати та фільтрувати великі обсяги інформації. Вони: швидко переключаються з однієї сторінки в соцмережах на іншу переходять за посиланнями вміють читати інформацію «діагонально», не заглиблюючись. Кліпове мислення З неуважністю пов’язана й інша особливість пізнавальної сфери «зетів» — так зване кліпове мислення. Це коли інформація сприймається краще, коли вона яскрава та невелика за обсягом, немов реклама в телевізорі.

За матеріалами Ганни Колесової, психолога, м. Славутич Київської обл.