О. Калинич: про добровільну сертифікацію для педагогів

Слова Лілії Гриневич під час інтерв’ю для УНІАН про добровільну сертифікацію для педагогів (іншими словами - ЗНО для вчителів) уже вкотре викликали хвилю обговорень. Узагалі, словосполучення «ЗНО для вчителів» не може залишити освітян байдужими, тому, незважаючи на втому в кінці навчального року, очікування (а в когось уже й рефлексію) ЗНО для учнів, колеги завзято коментують цю тему. Часом вона обростає химерами й нагадує сюжети в найкращих традиціях фільмів жахів...

Щоб з'ясувати, наскільки «страшним» є ЗНО для вчителів, звернулася до Руслана Гурака, голови Державної служби якості освіти (ДСЯО), очільника інстанції, яка якраз і відповідатиме за нашу з вами сертифікацію.

Примітка. ДСЯО - служба, яка вже зовсім скоро - у 6 областях із нового навчального 2018-2019 року, а в 19 інших - із 1 січня 2019 року - проводитиме акредитацію навчальних закладів, славнозвісну сертифікацію й атестацію вчителів та затверджуватиме навчальні програми тощо.

Отже, для початку розставимо акценти: атестація й сертифікація вчителів - не одне й те ж.

Атестація - це ОБОВ'ЯЗКОВЕ визначення відповідності вчителя займаній посаді, рівню його кваліфікації, виявлення підстав для присвоєння титулів (ми добре знайомі з атестацією, бо проходимо її або строково раз у 5 років, або достроково). Атестація найближчим часом (кілька років - точно наразі невідомо) не скасовується.

Сертифікація (у народі - ЗНО для вчителів, старт заплановано через один навчальний рік - у 2019-2020 н. р.) має на меті виявити найбільш фахових учителів з метою більшої оплати їхньої роботи. На відміну від атестації, сертифікація буде ДОБРОВІЛЬНОЮ й дійсною три роки, три роки сертифікований учитель отримуватиме надбавку до зарплати (добровільною сертифікація буде також протягом кількох років, як ЗНО для учнів на початку його існування; певний час сертифікація існуватиме паралельно з атестацією, доки поступово не витіснить її).

Сертифікація складатиметься з двох етапів:

• Тестування з фаху, методики й вікової психології, яке проводитиме УЦОЯО. До речі, наразі проекту про сертифікацію нема (він на стадії напрацювання), тому зараз не відомо, ні якою буде програма сертифікації, ні перелік тем для підготовки до тестування, ні кількість завдань узагалі; ні навіть як складатимуть тестування вчителі, наприклад, фізичної культури. Коли проект буде готовий, його, звичайно ж, винесуть на громадське обговорення.
• Моніторинг практичної роботи вчителя. Представник ДСЯО (інспектор) або директор школи повинен відвідати навіть без попередження урок (уроки) вчителя, що сертифікується, щоб перевірити, як працівник втілює теорію, яку склав у формі тестування. Ідеться не про відкрите заняття як зазвичай театралізоване чи добре продумане дійство, а про щоденний урок.

До речі, ДСЯО буде аналізувати абсолютно всю діяльність учителя: майстер-класи, лекції, які він провів; його фахові публікації і навіть ведення блогу (що мені, наприклад, дуже приємно); участь в освітянських заходах.

Коли порушують тему ЗНО для вчителів, у багатьох колег виникає обурення: мовляв, я складу ЗНО, але після високопосадовців і чиновників узагалі. «Без жодних проблем, - коментує Руслан Гурак. - Я готовий пройти ЗНО, яке включатиме питання мого роду занять, навіть без підготовки».

До речі, голова ДСЯО без вагань погоджується пройти ЗНО й з української мови та літератури без підготовки (може, колеги, наступного року треба буде нагадати, щоб пан Руслан устиг зареєструватися?) Також Руслан Васильович ділиться спогадом: «Років 5 тому, коли точилися дискусії з приводу якості тестів, хотів скласти ЗНО з усіх предметів, щоб довести: тести ЗНО посильні для всіх».

Можна довго дискутувати з приводу тестів для педагогів, але, справді, щоб уникнути подвійних тлумачень, ЗНО треба скласти не тільки вчителям, а й керівникам навчальних закладів, чиновникам (у тому числі й інспекторам), ну, і, звичайно, голові ДСЯО.