пятница, 30 октября 2020 г.

 ЦІКАВИЙ ДОСВІД

8 основ розвитку освіти в Україні: молоді вчителі 

поділилися власним баченням майбутнього шкіл 

Під час круглого столу освітяни обговорили основи формування благотворчого суспільства через освіту.

Система освіти завжди має бути на декілька кроків попереду, щоб мати можливість адаптувати нове покоління до сучасних умов. Просто знань зараз недостатньо. Важливо навчити наступні покоління користуватися знаннями, самостійно приймати рішення й фільтрувати інформацію, якої стає щоразу більше.

Ці та інші важливі питання розвитку освіти в Україні обговорили сучасні, креативні, прогресивні учителі з різних куточків України під час круглого столу в ефірі "АллатРа ТБ Львів".

Загалом, рух АллатРа – це унікальний загальносвітовий проєкт Міжнародного громадянського руху, учасники якого порушують важливі питання побудови благотворчого суспільства.

З багатьох тисяч проаналізованих інтерв'ю по всьому світу ми зібрали основні запити суспільства й окреслили їх у 8 основах благотворчого суспільства. Як на практиці будуть виглядати ці 8 основ у сфері освіти – про це і є сьогоднішній діалог, – зазначила співведуча ефіру Марія Гордій.

Життя Людини

Одна з найважливіших основ благотворчого суспільства. Про неї висловилась співведуча ефіру "Аллатра ТБ Львів" Марія Гордій.

Життя людини є найвищою цінністю. Що буде, коли система освіти буде вище за саму людину?

У таких випадках людина стає ресурсом системи освіти. Не освіта виконує свою функцію і діє на людину допомагаючи покращити її життя, а навпаки. До прикладу, людина витрачає багато часу та ресурсів, аби отримати диплом у престижному вузі. При тому у цієї людини не залишається часу для отримання знань, які дійсно знадобляться у житті.

Ще одним важливим моментом, який яскраво показує першість системи освіти над людиною – оцінки. Часто вони стають важливішими аніж почуття дитини.

Свобода людини.

Про поняття "свобода людини" у сфері освіти поділився своїми думками журналіст "Всеосвіти", вчитель початкових класів, лідер Асоціації молодих освітян Володимир Алєксєєв.

Свобода в освітньому просторі – це надскладне питання, адже тут включено різний контингент учасників процесу: діти, батьки, вчителі, адміністрація та вище керівництво.

На переконання Володимира в освіті немає повної свободи, бо вчителі залежать від наказів адміністрації, діти залежать від наказів учителів, а батьки залежать від наказів вчителів, дітей та адміністрації.

Але свобода вибору будь-кого з учасників освітнього процесу обов'язково має бути присутньою в освітній системі. З іншої сторони свобода вибору – це велика відповідальність.

Дитину можна навчити відповідати за свої вчинки лиш давши їй свободу вибору. Адже зробивши вибір самостійно дитина й відповідає за це сама. Та коли діти діють за вказівками вчителів чи батьків, то в дорослому житті вони будуть залежними від чужої думки. Вони будуть не впевненими у собі й не вмітимуть робити правильний вибір самостійно, – зазначив пан Володимир.

Безпека людини.

Щодо цієї основи висловився вчитель математики, лідер Асоціації молодих освітян України Дмитро Олефіренко.

Дмитро переконаний, що безпека є важливою складовою життя людини.

Ще з народження кожна дитина відчуває себе у безпеці перебуваючи біля мами чи тата. Цю безпеку неможливо виміряти фізично, але вона відчувається.

Коли людина відчуває небезпеку, то у неї підвищується серцебиття і тиск, вона почувається знервованою. А коли присутнє почуття безпеки, то людина розслаблена, врівноважена і спокійна.

Загалом, людина має відчувати себе захищеною, про що і йде мова у ключі благотворчого суспільства. Людина буде розвиватися тоді, коли буде задоволена базова потреба у безпеці.

Кожна людина має розуміти, що вона самостійно створює для себе умови для безпечного перебування у суспільстві. До цього треба ставитися дуже відповідально, особливо у стінах школи, адже діти відчувають ті моменти, коли дорослі в небезпеці. Тоді діти почуваються незахищеними, – переконаний пан Дмитро.

Прозорість і відкритість інформації для всіх.

Про це висловився засновник громадської організації "Не Цькуй", шевченкознавець, викладач української мови та літератури Олександр Черкас.

Нажаль на сьогодні прозорість та відкритість інформації, особливо в освітньому просторі, це дуже болюче і проблемне запитання.

До прикладу шкільні сайти – це просто картинка. Насправді інформація на цих сайтах не зовсім прозора. Тому ми часто спостерігаємо, як батьки скаржаться на побори у системі освіти. А вчителі скаржаться, своєю чергою, на батьків. І так без кінця.

Прозорість має бути скрізь і це має бути висвітлюватися зрозумілою мовою для усіх людей у суспільстві.

Треба багато десятків років, щоб Україна була готова до прозорості та відкритості. Треба побудувати взагалі нову систему освіту. Це довгий і повільний шлях, – переконаний Олександр Черкас.

Благотворча ідеологія.

Про цю основу благотворчого суспільства поділилася своїми думками співведуча ефіру "Аллатра ТБ Львів" Анастасія Плисюк.

Благотворча ідеологія і освіта є нерозривними. Зокрема від педагогів і батьків залежить, яким буде життя дитини.

Благотворча ідеологія – це виховання духовно-моральних цінностей, відповідальності, чесності й совісті. В сучасному освітньому процесі бракує такої ідеології.

Також ця ідеологія висвітлює проблеми насильства. Про це варто говорити у сфері освіти. А ще благотворча ідеологія, це життєва мудрість, яку батьки і педагоги мають передати дітям, – впевнена Анастасія.

Розвиток особистості.

Своїми думками щодо розвитку особистості поділився вчитель початкових класів, фіналіст національної премії Global Teacher Prize Ukraine, переможець у номінації "Вибір українців", народний учитель Андрій Олійник.

Актуальним на сьогодні є питання функції школи у розвитку особистості дитини. І в цьому ключі завданням вчителя є не лише підтримати дітей, а й допомогти батькам у цьому, вести з ними діалог про всебічний розвиток учнів.

Людина повинна розвиватися протягом усього життя. Зараз для цього є необхідні інструменти. А щодо дітей, то батьки і вчителі є прикладом для них щодо розвитку особисті.

Ми, вчителі, звикли пройшовши певний семінар чи курс покласти у папку сертифікат і забути про нього. Так не має бути. Діти мають бачити, як вчитель розвивається. Треба ділитися з учнями пройденими курсами чи вебінарами, розповідати чого цікавого дізналися. А діти бачитимуть цей приклад розвитку і матимуть бажання розвиватися самостійно, – запевня Андрій Олійник.

Справедливість і рівність.

Про цю основу розповідає вчителька української мови та літератури, фіналістка національної премії Global Teacher Prize Ukraine Людмила Таболіна.

Як рівність, так і справедливість дуже ціннісні орієнтири сучасної української школи. Рівність можливостей усіх учасників освітнього процесу, рівність у доступі до певних ресурсів та інформації, доброчесність, протидія корупції тощо – усе це є дуже важливим й актуальним у побудові благотворчого суспільства, особливо в межах школи.

Загалом несправедливість може дуже сильно вплинути на світогляд дитини в негативному плані. Іноді навіть несправедливість може зламати дитину, як особистість. Це й упереджене ставлення до дітей (статус батьків, любимчики тощо), гендерна нерівність (до одних дітей звертаються на ім'я, до інших на прізвище), упереджене ставлення батьків до вчителів чи навпаки тощо.

Хоча з іншої сторони іноді якщо чинити по справедливості це не буде дорівнювати рівності.

Платон говорив, що найбільша несправедливість людини, це здаватися справедливим, а насправді ним не бути. Вчителям, батькам і дітям треба бути чесним із самим собою, – запевнила пані Людмила.

Самоврядування суспільства.

Своїми думками з приводу самоврядування поділився вчитель інформатики, який увійшов у ТОП 50 найкращих вчителів світу, найкращий вчитель України 2018 року за версією Global Teacher Prize Ukraine Олександр Жук.

Цивілізація має дуже багато правил до нас і ми маємо їх змінювати й удосконалювати, адже люди мають розвиватися.

Це ж саме стосується шкіл. Коли діти приходять до школи, то їм треба давати вибір і вони мають самі формувати правила, за якими перебуватимуть у шкільному суспільстві. У такий спосіб діти будуть розуміти, що вони важливі і їх готові чути.

Ми часто чуємо від освітян, що їх не чує влада. Але якщо подивитися на загальну картину в школах, то часто спостерігається, як вчителі не чують дітей. А ці діти потім стають політиками, які, своєю чергою, не чують ні освітян, ні інших людей у суспільстві, – зазначив Олександр Жук.

Насамкінець, кожен з учасників круглого столу підтвердили думку, що у будь-якій справі, незалежно від професії, треба починати із себе і лиш потім власним прикладом переконувати інших.

Комментариев нет:

Отправить комментарий