понедельник, 13 апреля 2020 г.

ОСВІТА. МАЙБУТНЄ

 П’ять нових навичок, які знадобляться нам у майбутньому

На тлі глобальної кризи, спричиненої пандемією, на місце атлантів в освіті нової реальності претендують інші цінності
У найближчому майбутньому людству доведеться розсьорбувати наслідки своїх же досягнень: рятуватися від індустріалізації і пластику, контролювати використання накопиченої ядерної зброї і вчитися конкурувати з машинами. Такий сценарій існував на кінець 2019-го. А вже початок 2020-го перекроїв його і додав четвертий виклик — біологічний. Освіта не була готова і до перших трьох, четвертий же проявив її безпорадність.

Освіта старого зразка працювала в умовах стабільності, а життя на Землі вже давно перестало бути стабільним. Та освіта працювала в закритих і сформованих культурах, а ми давно вже космополіти. Вона давала час на «подумати», а сьогодні є час тільки на «діяти».
Освіта старого зразка працювала в умовах стабільності
Попри шалену популярність технологічних дисциплін, освіта безповоротно гуманітаризується, тобто передусім стає про людину, для людини і заради людини. Цей період можна назвати стартом умовного Відродження 2.0. Безперечно, мода на кібернетику, робототехніку чи проектування наноматеріалів тільки ростиме, однак технології сприйматимуться як інструменти у досягненні єдиної цілі - виживання людини як виду й удосконалення безпеки і якості людського життя.
Дехто підмінює еволюцію освітньої системи технічним прогресом. Однак бурхливий розвиток EdTech (educational technologies) лише дозволяє оновити форму навчання, зміст же змінюється ціннісними категоріями. І зараз на тлі глобальної кризи, спричиненої пандемією, ці цінності як ніколи претендують на місце атлантів в освіті нової реальності.

   1.
Відчуття глобального громадянства

Уже неможливо жити в межах національних кордонів. Економіка і екологія настільки глобалізовані, що незлагоджені й егоїстичні дії однієї держави шкодять сусідній. Уже неможливо жити в межах індивідуалістських кордонів. Ігноруючи карантин, люди «старої освіти» думають, що розпоряджаються власною свободою, а люди «нової освіти» розцінюють це, як наражання на небезпеку інших.
Глобальне громадянство має навчити країни домовлятися, а людей — йти на поступки своїм бажанням, коли йдеться про безпеку всіх. Це як турбота про ближнього, якій нас вчили в старій школі, однак відстані відтоді дуже скоротилися, і тепер той, хто живе на другій півкулі, теж став ближнім.

2.
Гнучкість мислення

Covid-19 дає можливість спостерігати в реальному часі, як відбувається природній відбір типів мислення. На тлі пандемії одні бізнеси безапеляційно вішають табличку «Зачинено», інші - намагаються адаптувати бізнес-моделі до нових реалій. За першими компаніями стоїть фіксоване або рамкове мислення, за другими — гнучке мислення або мислення росту (відома класифікація Керол Дверк).
Гнучкість виховується лише в культурі, де поважають помилки, цінують випробування і сповідують свободу творчості. Цей опис мало схожий на звичне для нас шкільне чи університетське середовище.

3.
Культура постійного навчання

Багато хто запам’ятає цю пандемію передусім як досвід різкої втрати роботи. Карантинні заходи через коронавірус стали маленькою репетицією людства до зникнення певного пласту робочих місць. І хоча всі ми розраховуємо на оптимістичний сценарій і якнайшвидше повернення до роботи після подолання пандемії, гіркий смак професійної непотрібності світ встигне відчути сповна. Нехай це буде не вироком, а попередженням готуватися до набагато потужнішого виклику, який спіткає нас в найближчі 10 років — глобальне безробіття у зв’язку з Четвертою промисловою революцією.

    4.
Колаборація як щоденна гігієна

Пандемія — це тест на здатність до партнерства. Коли немає часу на вибудовування процесів, але потрібне швидке рішення проблеми, починають працювати колаборації. За один день об'єднуються компанії з ритейлу, логістики, медіа щоб доставити свою частину компетенції у спільний проект, життєво необхідний для суспільства. Ефективне партнерство — це такий же навик, як вміння писати твір. Навчальний контент повинен доставляти сьогодні не теорію процесів, а практику проектної роботи і методологію співпраці.

   5.
Оновлене лідерство

Партнерства, описані вище, потребуватимуть натхненників або генераторів процесів. Це і будуть нові лідери. Вони мислитимуть категоріями «ми» і будуватимуть зв’язки між різними компетенціями, філософіями і культурами — горизонтальні зв’язки, не вертикальні. І щоб об'єднувати ці різності, новий лідер має бути цифрово грамотним, IT підкованим, спритним, гнучким і допитливим. Сприйняття лідера через характеристики сили і сліпого авторитету все більше нівелюватиметься. І освітня система має забезпечити полігон для тренування нових навичок провідників нового суспільства.

Комментариев нет:

Отправить комментарий