ЦІКАВИЙ ДОСВІД
понедельник, 5 октября 2020 г.
ІННОВАЦІЙНІ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ
Проєктна діяльність – ідеальний інструмент для змішаного навчання. Це правда чи міф? Однозначно правда! Адже сама модель змішаного навчання міцно переплітається із концепціями та ідеями проєктної діяльності.
Тож як організувати якісну проєктну діяльність в умовах поєднання офлайн й онлайн-навчання? Як використати всі переваги проєктної діяльності під час адаптивного карантину? Вичерпні відповіді на ці питання дав Віктор Немченко під час свого вебінару «Використання елементів проєктної діяльності в умовах змішаного навчання».
Які ж переваги змішаного навчання?
Воно дає значно більше свободи дій для вчителя та школярів. Ми розуміємо важливість навчальних програм, календарного планування, побажань керівництва, методичних вимог тощо. Але виклик дистанційного навчання дає можливість трохи відійти від тотального контролю, відчути більше педагогічної свободи планування та діяльності.
- Відкриває можливості для реалізації креативних ідей та амбітних планів. Що більше свободи, то більше відповідальності. Але ще це можливість активної співпраці та креативу з дітьми.
- Дозволяє використовувати та комбінувати дуже багато джерел інформації, матеріалів і ресурсів. Під час дистанційки ми опанували багато нових інструментів, які стануть у пригоді для змішаного навчання.
- Допомагає заощаджувати час та ресурси (за умови прискіпливого планування та рішучої реалізації ідей). Якщо деяка інформація повторюється із року в рік, її можна записати та подавати у форматі відео уроків. А заощаджений час направити на практичну діяльність.
- Стимулює розвиток самостійності та відповідальності школярів, допомагає вдосконалювати їхнє вміння вчитися. Надважливий момент! Ми маємо допомогти дітям сформувати самостійність. Дати зрозуміти, що дистанційні елементи навчання – це не вихідні та не канікули. Маємо запевнити, що знання потрібні саме дітям, а не батькам і вчителю.
- Дозволяє враховувати індивідуальні особливості та психологічні риси школярів. Деяким дітям складно бути активними під час уроків, але вони старанно здобувають знання та плідно працюють у своєму темпі.
Недоліки змішаного навчання:
- Актуалізує чимало недоліків та проблем, зумовлених нестачею технічного забезпечення. Найперше, це поганий інтернет та нестача гаджетів.
- Доволі складно отримати результат «тут і зараз», а коли результат віддалений, то і мотивація слабка.
- Є великим викликом для всіх учасників освітнього процесу і одночасно можливістю опановувати раніше невідомі (маловідомі) технології та інструменти навчання.
- Існує загроза послаблення прямого контакту школяра з учителем та іншими учнями.
- Вимагає високого рівня самоорганізації дітей, а також постійного самоконтролю.
Проєктна робота в умовах змішаного навчання та адаптивного карантину дозволяє зацікавити дітей та розвивати креативне мислення. Така діяльність мотивує до активної роботи, адже є неабияким викликом. Під час роботи над проєктом діти знайомляться зі складними та суперечливими проблемами, а також шукають способи їхнього вирішення, використовують звичний інструментарій (підручники та інтернет) для навчання та втілення у життя своїх ідей. Це допомагає навчати школярів та формувати їхні ключові компетентності, не наражаючи їх при цьому на небезпеку захворіти.
Змішане навчання та проєктна діяльність легко переплітаються між собою та мають чимало спільного:
- Нерозривно пов’язані з моделлю «перевернутий клас» (flipped classroom). Адже над проєктом працюють переважно діти! Учитель же лише супроводжує процес. Діти самостійно опрацьовують тему, накопичують знання та формують власне ставлення до проблеми.
- Вони насамперед пов’язані не з необхідністю дотримуватися часових меж (45 хвилин), а з успішністю виконання поставлених завдань (яку визначають самі ж діти).
- Автономія педагога під час використання проєктного методу навчання, а також автономія дитини під час пошуку шляхів вирішення дослідницьких завдань. Дитина сама шукає шлях розв'язання проблеми.
- Зрозуміла система оцінювання, в ідеалі – активне використання методів самооцінювання, формувального та проміжного оцінювання.
- Сприяння формуванню партнерських навичок учасників освітнього процесу.
МОН розробило план розвитку природничої освіти
Міністерством освіти і науки розроблений план заходів щодо реалізації Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти).
Відповідний проєкт документа винесений для громадського обговорення, що буде тривати до 26 жовтня.
План містить перелік заходів на період 2020-2027 років, виконання яких сприятиме розвитку природничо-математичної освіти в Україні.
Участь у виконанні плану візьмуть Міністерство освіти і науки, Національна академія педагогічних наук, заклади післядипломної педагогічної освіти, обласні та Київська міська держадміністрації, Український державний центр позашкільної освіти, Мала академія наук, органи місцевого самоврядування та громадські об’єднання.
Планується, що в рамках реалізації Концепції розвитку природничо-математичної освіти в Україні будуть створені нові STEM-центри та STEM-лабораторії, також здійснюватиметься сприяння створенню закладів спеціалізованої освіти наукового спрямування, завдяки чому здобувачі освіти кожного регіону отримають можливість здобувати спеціалізовану освіту наукового спрямування.
Окрім того, має відбутись оновлення дизайну пришкільних ділянок, що дозволить проводити на них ботанічні, астрономічні і метеорологічні спостереження та досліди.
Для батьків дітей будуть створені переліки закладів освіти, що впроваджують STEM-освіту.
Також Міністерство освіти планує розробити новий зміст природничо-математичної освіти в закладах загальної середньої та позашкільної освіти, зокрема, державні стандарти, навчальні програми предметів та інтегрованих курсів, курсів за вибором, навчальних програм гуртків, секцій та інших творчих об’єднань.
Важливою частиною плану є організація роботи з проведення профорієнтаційних заходів для здобувачів освіти за форматом популярних проектів «Професії майбутнього», STEM-тижнів, інженерних тижнів тощо; проведення конкурсів, турнірів, олімпіад, інших змагань, літніх шкіл для здобувачів освіти та педагогічних працівників.
Національна академія педагогічних наук планує розробити цикл відеолекцій для вчителів фізики, математики і початкових класів з проблематики природничо-математичної освіти, а також розробити навчальні матеріали та методичні рекомендації для вчителів з підготовки здобувачів освіти до участі у міжнародному освітньому дослідженні PISA.
За визначенням Міністерства освіти і науки реалізація цих та інших напрямів державної освітньої політики щодо реалізації завдань розвитку природничо-математичної освіти має сприяти формуванню новітніх STEM-компетентностей громадян та підготувати фахівців нової генерації, здатних до засвоєння знань і розробки та втілення новітніх технологій.
Підсумки тижня в освіті:
головні події
Учням після самоізоляції не потрібно проходити ПЛР-тест. Після завершення самоізоляції учням не треба подавати до закладу загальної середньої освіти будь-які документальні підтвердження щодо стану здоров'я, зокрема, результати ПЛР або ІФА-тестів.
Поліція буде обліковувати підлітків-булерів, - омбудсмен. Планується, що під час профілактичної роботи з дітьми, взятими на облік, поліцейські ювенальної превенції проводитимуть ознайомлювальні, попереджувальні та виховні бесіди з дитиною та її батьками.
Освітяни, які працюватимуть на виборах, отримають гарантії. На час виконання обов’язків члена виборчої комісії на кожного члена комісії поширюються гарантії, передбачені для працівників на час виконання ними державних або громадських обов’язків.
Опубліковано проект умов проведення ДПА у 2021 році. Проект наказу визначає перелік предметів, з яких цього навчального року складатимуть шкільні іспити учні 4-х, 9-х та 11-х класів, а також форму проведення державної підсумкової атестації.
МОН планує переводити іспити в електронний формат. Відомством розроблений проект Концепції реалізації державної політики щодо створення мережі екзаменаційних центрів. Метою концепції є розбудова механізмів оцінювання з використанням цифрових технологій.
Реєстрація на ЗНО-2021 розпочнеться 1 лютого. Міністерством освіти затверджений Календарний план підготовки та проведення зовнішнього незалежного оцінювання 2021 року. Документом визначено основні етапи проведення тестування.
Окремий тест ЗНО з української мови буде впроваджений. Рішення про підготовку окремого тесту з української мови, а також тесту з української мови і літератури міститься у наказі МОН, яким визначено особливості підготовки та проведення зовнішнього оцінювання в наступному році.
Шмигаль: освіта отримає найбільше зростання фінансування. У проєкті Державного бюджету на 2021 рік найбільше зростання передбачено на систему освіти. За словами прем'єра, на фінансування освіти в 2021 році буде виділено на 34 млрд грн більше, ніж цього року.
МОН розробило план розвитку природничої освіти. Відомством розроблений план заходів щодо реалізації Концепції розвитку природничо-математичної освіти. План містить перелік заходів на період 2020-2027 років, виконання яких сприятиме розвитку STEM-освіти в Україні.
74 виші віднесено до високого ступеня ризику - перелік. Оцінка ступеню ризику закладу вищої освіти безпосередньо впливає на періодичність планових перевірок, що здійснює Державна служба якості освіти. Усього службою оцінено 307 українських закладів вищої освіти.
МОН закликає до відповідальності через поширення COVID-19. Міністерство освіти наголошує на відповідальності й необхідності усвідомлення того, що подолання загрози коронавірусу є спільним завданням для всіх.
вторник, 29 сентября 2020 г.
НА ЗАМІТКУ
ЦІКАВИЙ ДОСВІД

