РЕЛАКС

НА ЗАМІТКУ

Будь як Стів Джобс або 8 правил ефективної презентації

Коли ви вмієте якісно представити інформацію, це допомагає не лише продати товар чи послугу, але й краще донести свої ідеї.

Тому для виступу на конференції, семінарі чи захищаючи проект ми часто підсилюємо свої слова презентацією.

Як створювати ефективні презентації, радить фахівчиня з візуалізації данихДзвенислава Новаківська.

Основа будь-якої презентації - ідея та  ціль.

Тому розпочати створення презентації слід не з титульного слайду чи вибору програми для оформлення, а саме з прописування ідеї, яку б ви хотіли донести до вашої цільової аудиторії.

1. Визначаємо ідею презентації

Пам’ятайте, що ідея - це не назва на титульному слайді, а пояснення, чому ваш виступ вартий уваги.

Як визначити ідею презентації? Занотуйте відповіді на питання:

• В чому суть вашої промови?
• Які ідеї та думки ви прагнете донести до цільової аудиторії?
• Що ваша аудиторія має запам’ятати, коли з’явиться останній слайд "Дякую за увагу"?
• Чому вони повинні дослухати ваш виступ до кінця?

Ідею варто презентувати за цим принципом, поступово її розбудовуючи.

2. Ідентифікуємо ціль

Найперше дайте відповідь на 2 запитання: "Для чого ви готуєте презентацію?" і "Хто ваша цільова аудиторія".

Зверніть увагу на модель споживацької поведінки AIDA (Attention, Interest, Desire and Action), яка допоможе визначитись, якої реакції ви хочете досягнути через спілкування з аудиторією.

Пропишіть свою відповідь максимально детально. Наприклад, зацікавити потенційних партнерів чи роботодавців, знайти фінансування для свого проекту і т.д.

3. Структуруємо контент майбутньої презентації

У формуванні та структуруванні контенту застосуйте три головні правила золотого промовця від Саймона Сінека - "що, чому та як?".

Найкраще цю комбінацію використати так:

почніть з "Чому?" та "Заради чого?", а потім - "Що?" та "Як?".

Сформуйте 3-4 ключові думки, на основі яких ви вибудуєте свою презентацію.

4. Малюємо сторіборд

Так називається заготовка ваших майбутніх слайдів.

Сторіборд потрібен, щоб змалювати майбутні слайди – чорновий варіант презентації.

Навіть якщо ви не вмієте малювати, ця вправа допоможе скласти план презентації як частинки пазлів.

1. Візьміть аркуш паперу та кольорові маркери
2. Пропрацюйте ключові ідеї презентації
3. Запишіть кожну з них у середині кола
4. Далі за принципом сонечка змалюйте або ж пропишіть усе, що підсилить ваші думки
5. Зберіть факти, цифри, інфографіки, ознайомтесь з останніми дослідженнями

5. Обираємо сервіс, за допомогою якого створити презентацію

Якщо хочете вирізнятись з-поміж десятка інших, хто презентуватиме свою ідею, проект чи завдання – забудьте про PowerPoint.

До нього завжди встигнете повернутись.

Одні з найпопулярніших альтернатив – Prezi, Keynote та Google Slides.

Для відео презентацій використовуйте PowToon, Moovly, Vyond,Plotagon.

Оберіть той сервіс, який буде для вас найзручнішим у використанні.

6. Створюємо дизайн презентації

Оберіть кольорову палітру та шрифт, який ви використовуватимете у презентації.

Зверніть увагу на такі шрифти Arial, Tahoma, Verdana.

Щодо нейтральних шрифтів Кирилиці, то застосовуйте – Open Sans, PT Sans, Roboto, Ubuntu, Cuprum.

Пам’ятайте, що у всій презентації має бути не більше 5 кольорів та до трьох різних шрифтів.

У цьому вам допоможуть такі сервіси, як Adobe Color CC та Color lovers.

Окрему кольорову палітру можна створити за допомогою генератора кольорів.

А почерпнути цікаві ідеї щодо оформлення слайдів можна на таких сайтах як Behance, Pinterest.

7. Застосовуємо візуальні ефекти

Визначившись із стилем презентації та основним контентом, використовуйте візуальні ефекти для розміщення тексту та картинок на слайдах.

Однак пам’ятайте, що на кожному слайді розміщують не більше 3-5 об’єктів.

Щоб об’єднати два слайди в один застосовують "ефект злиття".

Коли потрібно розмістити цитату або декілька картинок на слайді – "ефект мультивікон".

Якщо є декілька характеристик, застосовують "ефект лінзи", коли з поміж 10 характеристик, виокремлюють 3 найважливіших.

Більше про те, як оформлювати тексти на слайдах дізнавайтесь у відео про правило трьох.

8. Напрацьовуємо власний стиль презентацій

Більшість відомих людей виводять свою ідеальну формулу створення презентацій.

Приміром, Гай Кавасакі у створенні презентації користується правилом "10/20/30", тобто 10 слайдів, 20 хвилин і 30 розмір шрифта.

Стів Джобс був прихильником більш мінімалістичного стилю –  градієнтний фон, великі зображення, мінімум тексту та елементів.

З часом ви сформуєте свій стиль презентації.

Часто у дизайні слайдів ми припускаємось тих самих помилок. Чого точно не можна робити:

• Не визначити ключову ідею та ціль презентації

• Розміщати забагато тексту на слайдах

• Вибирати замалий шрифт, забагато різних шрифтів або нечитабельні шрифти

• Використовувати картинки поганої якості

• Робити темний фон і розміщати темний текст на ньому

• Використовувати більше 5-ти яскравих кольорів

• Нехтувати правилами верстки, тобто використовувати різне форматування та інтервал

• Залишати замало "повітря" на слайдах, коли картинки та текст розташовані близько один до одного

• Використовувати різні шаблони та стилі в одній презентації

• Додаємо забагато анімації. Приміром, різні переходи між слайдами

• Дублювати текст на слайдах та у виступі

Підсумуємо. Хороша презентація доповнює вашу розповідь, викликає емоцію та спонукає діяти.

Більше про ефективні презентації можна дізнатися у короткому безкоштовному онлайн-курсі "Ефективні презентації" від Спільноти для навчання і викладання Вище та експертки з візуалізації даних Дзвенислави Новаківської.

Курс складається з 5 відео лекцій та фінального тесту, який дає змогу отримати сертифікат.

ОСВІТА.UA

Підсумки тижня в освіті: головні події

Стартувала реєстрація на ЗНО в магістратуру. 13 травня розпочалась реєстрація для складання вступних іспитів для вступу на навчання до магістратури. Реєстрацію здійснює приймальна комісія одного з закладів вищої освіти, у якому вступник бажає брати участь у конкурсному відборі.

Національні виші будуть підтверджувати свій статус. Міносвіти розроблений проект правил оцінювання закладів вищої освіти з метою надання або підтвердження статусу національного. Оцінювання здійснюватиме Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти.

ЗНО у магістратуру відбудеться 2 і 4 липня. Основна сесія єдиного вступного іспиту з іноземної мови буде проведена 2 липня. Проведення єдиного фахового вступного випробування з права та загальних правничих компетентностей відбудеться 4 липня.

У бюджеті відсутні кошти на підвищення зарплат освітян, - МОН. У відомстві повідомили, що у бюджеті відсутні кошти на виконання статті 61 закону «Про освіту», якою передбачено, що посадовий оклад педпрацівника найнижчої категорії встановлюються в розмірі трьох мінімальних зарплат.

У МОН розробили положення про конкурс WorldSkills Ukraine. Документ визначає порядок організації та проведення Всеукраїнського конкурсу, метою проведення якого має стати популяризація робітничих професій та професійна орієнтація молоді.

Рада зробила крок до закону Про фахову передвищу освіту. Парламент прийняв за основу проекту закону «Про фахову передвищу освіту». Метою законопроекту є визначення ключових засад, на яких має ґрунтуватися державна політика щодо фахової передвищої освіти.

На Київщині планують скорочувати вчителів-пенсіонерів. У Київській обласній державній адміністрації мають намір зменшити кількість педагогічних та керівних кадрів пенсійного віку у школах. Відповідний пункт міститься у Програмі розвитку системи освіти області.

Доступ до Scopus отримають усі бюджетні виші. Усі українські державні та комунальні виші та наукові установи незалежно від відомчого підпорядкування отримають підключення до міжнародних баз даних Scopus та Web of Science за кошти держбюджету.

Опублікована дорожня карта учасника ЗНО. Напередодні початку основної сесії тестування Освіта.ua пропонує учасникам тестування електронну збірку «Дорожня карта учасника ЗНО», що містить основну інформацію про проведення зовнішнього оцінювання в Україні.

Вступникам необхідно підтвердити сільський коефіцієнт. Абітурієнтам, які мають право на сільський коефіцієнт, треба буде підтвердити це довідкою про реєстрацію місця проживання. Разом з тим, МОН зняло обмеження щодо необхідного терміну реєстрації у селі для нарахування коефіцієнту.

МОН представило новий Порядок про інклюзивне навчання. Порядок визначає вимоги до організації інклюзивного навчання у школах з метою реалізації права осіб з особливими освітніми потребами на загальну середню освіту, наближену до місця проживання, їх соціалізацію та інтеграцію в суспільство.

РЕЛАКС

ГОВОРИМО УКРАЇНСЬКОЮ

АКТУАЛЬНЕ

Стрес вчителя – нещадний, та майже щоденний

Одного ранку жінка вийшла на балкон і … голосно зойкнувши, застигла від побаченого. Усі тополі — свідки всього її життя в цьому домі, з якими вона розмовляла щоранку, зустрічаючи новий день — були зрубані й від них залишилися лише голі стовбури заввишки в пару метрів. Перед очима попливло, у серці защемило, у голові запаморочилося… Швидка приїхала надто пізно.

Цю історію розповіла мені одна мудра колега, коли я в дуже збудженому стані від чогось (уже й не пригадаю точно, чого саме) прийшла на роботу й почала обурюватися, травмуючи власне ж серце купою негативу. Тополина драма в той момент стала відром холодної води, що остудила мій внутрішній запал. Я досі згадую її в ситуаціях сильного нервування від якихось кривд. І коли в нашому дворі теж зрубали тополі, я вже була стійка до цього стресу, розуміючи, що нічим — своїми емоціями, гнівом, сльозами — я вже тополям не допоможу.

Стресостійкість. Останнім часом це слово посіло важливе місце в нашому лексиконі. Воно є в переліку вимог до певних посад і професій (не обов’язково пов’язаних з ризиком для життя); його часто вживають практичні психологи на своїх заняттях; до стресостійкості закликають усіх, хто працює з людьми (адже немає нічого складнішого, ніж робота з людьми) та в екстремальних ситуаціях. Стреси — суттєва ознака нашого часу, вони переслідують нас навіть уві сні, коли знервоване серце продовжує калатати від щоденних тривог, образ, острахів.

Ви снідаєте під негативні новини, коли Вам розповідають, що в нас усе погано й безперспективно? Триває війна. Зростають комунальні тарифи, ціни на транспорт і продукти.  Медицина майже вмерла. Як і наука, освіта, культура. Та й ми самі вже не існуємо по-людськи. Якщо Ви слухаєте це й приймаєте душею — тоді не лише Ваша ранкова кава припинить бути задоволенням і налаштуванням на позитив упродовж робочого дня, але й саме життя видасться жорстоким покаранням.

Не можете не реагувати й бути спокійним від усього почутого чи побаченого — не слухайте й не дивіться. Краще вийдіть на балкон чи на двір, вдихніть свіжого повітря, привітайте день. Формуємо стресостійкість.

У транспорті Вас образили, відтоптали взуття, нам’яли бока, обматюкали, задавили, не випустили на Вашій зупинці. Стрес? Ще який! Але дайте свідомості установку: переносити це спокійно, якщо Ви не можете вплинути на хід подій. Вийдіть з транспорту й забудьте ці жахи. Адже Вам ще день працювати. І для здоров’я корисніше — не нервувати, не кричати, не відриватися на інших (агресія руйнує психіку).

Часто спостерігаю, як люди збуджуються, коли їх трохи притиснуть у маршрутці чи метро. Крику! Галасу! Обурення! Але ж це громадський транспорт, тобто для всіх громадян. А ці громадяни — наші люди. Не принци крові, а такі, як є — некультурні, неохайні, матюкливі, злі. Про лють водіїв — маршруток, трамваїв, тролейбусів та автобусів годі й говорити. Наче зривають на пасажирах усю свою нерозтрачену за життя ненависть. І хоча це дуже травмує, мусимо протистояти хоча б своїм спокоєм. Не байдужістю! Ні. Розумінням ситуації: якщо потрібне Ваше втручання і воно допоможе — не баріться, реагуйте. Якщо ж сюжет не драматичний, варто переключитись.

Зверніть увагу, що в транспорті нервують здебільшого люди середнього й старшого віку. Молодь спокійно дивиться в телефон, переглядає інтернет, пише у вайбері. І байдуже, чи стоїть поряд вагітна жінка, бабуся або дідусь — це не в зоні їхнього сприймання дійсності. Хай інші собі обурюються, витрачають свої нерви, а нам байдуже. Інколи й заздриш такій душевній рівновазі. Як то кажуть: пофігістам і жити легше.

На роботі стрес стає нормальним станом. Ділова комунікація — уся емоційна. У проблемній ситуації кожен учасник спілкування раціональне розв’язання проблеми заміняє відкритими, почасти некерованими емоціями. Усе сприймається нами не через голову, а через серце. І мало хто в ділових відносинах покладається на здоровий глузд, виявляє повагу до колег, зважує на потребу термінових доручень.

В освіті зараз усе стресове: стосунки начальства й підлеглих на всіх управлінських щаблях, колег між собою, педагогів та учнів (студентів), педагогів і батьків, батьків і дітей. Негативними емоціями ми реагуємо на малозрозумілі накази, розпорядження, вказівки, коли не усвідомлюєш доцільність усього, що вимагають (хоч у школах, хоч у вишах). Обурюємося, коли учні не ходять на уроки, а студенти на пари; коли примушують клонувати численні папери — здебільшого нікому не потрібні, адже зараз усе є в електронному вигляді (хоча електронного хламу теж чимало). Стрес щогодини, а то й щохвилини перебування на робочому місці.

Але й цьому слід протистояти. Дедалі частіше звучить лайфхак: не поспішай одразу робити те, що вимагають; почекай пару днів, може, це й не буде потрібно. І в цьому закладено якусь здоров’язбережувальну ідею. Коли на тебе обвалюється купа роботи, яку нереально виконати в означений керівництвом термін, не варто заганяти себе в кут непосильною працею (шкідливо для здоров’я). Щодня в цьому переконуюся, тому вже не так миттєво поспішаю виконувати накази начальства, хоча й ризикую власним реноме (не зробила вчасно, ну то й що, зроблю зараз). До речі, перфекціонізм сьогодні вважають психологічною проблемою, яка ускладнює людині життя й погано впливає на самопочуття. Тому дрібка пофігізму інколи не завадить.

Апокаліптичний стрес для багатьох керівників — звільнення з посади чи ухід на пенсію. У нашому суспільстві начальники живуть за принципом: поки живу — керую. Без цього життя немає. І коли раптом трапляється інший хід подій і людина мусить залишити пост, часто все завершується серцевим нападом, інфарктом, інсультом, смертю. Знаю керівників, які не змогли витримати звільнення (хтось незаслуженого, хтось справедливого), підірвали своє здоров’я образою, обуренням, нездатністю змиритися із цим. Фінал сумний. А в них були дружини, діти, онуки. І їм тепер так бракує чоловіка, батька, дідуся. Жити б далі й радіти тому, що маєш.

Тож чи варто прив’язувати себе на все життя до своєї керівної посади, навіть якщо ти вже не продуктивний працівник і підлеглі давно чекають на зміни? На Заході все якось простіше: 5 років поцарював керівником, директором, ректором, деканом, приніс якусь користь суспільству — дякуємо. Хто наступний? Цивілізована зміна посадовців. Без стресів, емоцій, розпачу.

Загалом усе наше сьогоденне українське життя — СТРЕС. Щоденний. Та чи настільки все погано? Невже буденні негаразди завжди дорівнюють трагедії? Можливо, слід розрізняти складні стресові ситуації й такі, що обійдуться без втрати нервових клітин, емоційного збудження й доведеного до інфаркту серця. Як це не звучить банально, але світові ми потрібні живими й здоровими. А світ — це наші рідні, друзі, колеги. Наша робота, наш відпочинок, наші плани й мрії. І нам потрібно вчитися протистояти стресам. Якщо ми хочемо пройти свій шлях до кінця, передчасно не обірвавши його через те, що насправді не є кінцем світу.

Найголовніше — життя й здоров’я наших близьких і нас особисто. Турбота про це й справді потребує наших емоцій, переживань, тривог. Решта справ може обійтися й без зайвого надриву. Якщо вже щось допікає — читайте подумки молитви, мантри, вірші.

А тополі, від яких залишилися двометрові стовбури, за два роки стали молодими деревами, обросли густими вітами, на яких щоранку птахи зустрічають новий день своїм щебетом. Життя триває.

Автор: О. О. Маленко, докт. філол. наук, професор ХНПУ імені Г. С. Сковороди, редактор журналу «Вивчаємо українську мову та літературу»

ПСИХОЛОГІЯ ПІДЛІТКА

Соціальні зміни, що відбуваються з підлітками

Пубертатний період – це час переходу від дитинства до дорослого життя. Упродовж цього періоду дитина переживає емоційні потрясіння та фізичні зміни. Вона ще не доросла, але її вже годі назвати й дитиною. Пубертатний період може бути надзвичайно заплутаним для дитини і, як наслідок, підштовхнути її до ірраціональних дій.

Як батьки ви завжди прагнутимете з’ясувати, що відчуває ваша дитина, й допомогти їй. Вам буде легше цього досягти, знаючи, які саме соціальні зміни з нею відбуваються.

Соціальні зміни в пубертатний період

Розгляньмо найбільш важливі соціальні зміни, що їх переживають хлопчики й дівчатка пубертатного віку.

1. Пошук власної ідентичності

• пубертатний період нерідко буває надто заплутаним для дитини: вона не в змозі зрозуміти світ дорослих і застосовувати свій попередній дитячий досвід. Тому їй ще важко зрозуміти, хто ж вона насправді: дорослий чи дитина;
• дитина намагатиметься зрозуміти, як влаштований світ дорослих і як їй слід поводитися в різних ситуаціях;
• якщо ви ставитиметеся до неї як до дитини, вона вважатиме це образливим. Якщо ви будете ставитиметеся до неї як до дорослого й вимагатимете відповідної поведінки, вона може подумати, що ви її обмежуєте, і відмовиться дотримуватися правил;
• намагаючись знайти себе, дитина братиме на себе дедалі більше відповідальності. І вона не завжди зможе впоратися із цим завданням. Це – одна з найпоширеніших соціальних змін у пубертатний період.

Поради батькам

Ставтеся до дитини як до людини, яка поєднує риси дорослого й дитини. Переконайтеся, що ви приділяєте їй любов і увагу, необхідні всім дітям, але й давайте їй більше самостійності та відповідальності.

2. Проблеми із самооцінкою

• у пубертатний період у дитини з'являється багато нових друзів. Вона порівнює себе з новими людьми, яких зустрічає в житті;
• нові обов'язки і зміни, що відбуваються з дитиною, заплутують її. Це спонукає її до думок про те, чи здатна вона приймати зважені рішення й чи достатньо сильний має характер;
• у цей період дитині важливо демонструвати силу свого характеру в присутності друзів і однолітків. Плутанина в думках і тілесні зміни змушують підлітків сумніватися в собі, створюючи негативний образ власного «я».

Поради батькам

Переконайтеся, що ви підтримуєте дитину у всіх її справах, і не тільки словами, а й діями. Покажіть дитині, що вірите у її сили, готові їй допомогти, якщо вона цього потребуватиме. Дайте дитині знати, що ви її любите й довіряєте їй, незалежно від того, що з нею відбувається.

3. Ризик небезпечної поведінки

• дитина переживає багато змін, і це нерідко призводить до конфліктів. Підліток завжди опиратиметься правилам, аби ствердити свою незалежність;
• потреба дитини у свободі і прагнення довести всьому світові свою дорослість може справити на дитину негативний вплив;
• підлітки постійно потребують нових відчуттів і вражень. Ваша дитина може потрапити в погану компанію, а її нові друзі – виявитися не найкращим прикладом для наслідування;
• підлітки в цей період прагнуть отримати новий досвід, пов'язаний із палінням, вживанням алкоголю, а також сексуальний досвід. Навіть якщо ви вже говорили з дитиною на ці теми, не варто виключати ймовірність, що вона потрапить під вплив друзів. Вам необхідно бути вкрай уважними, аби цього не сталося.

Поради батькам

Не читайте дитині нотацій у присутності її друзів, бо це змусить її ще більше порушувати правила. Якщо вам не подобається компанія вашої дитини, поговоріть про це спокійно, не моралізуючи. Маючи підозри, що дитині загрожує небезпека або в неї може з'явитися залежність, проконсультуйтеся із фахівцем.

4. Депресія й думки про суїцид

• у пубертатний період дитина може відчувати цілий спектр різноманітних емоцій, зокрема в неї не виключені депресії різного ступеня тяжкості. Багато дітей у змозі впоратися з депресією самостійно, спираючись на любов та підтримку рідних і друзів. Однак деякі підлітки, стикаючись із важкою депресією, потребують професійної допомоги;
• підлітки почуваються сумними й нещасними з найменшого приводу. Дитина часто не розуміє, що саме робить її нещасною, при цьому не уявляючи, як позбутися цього почуття;
• пубертатний період – це не тільки фізичні і психічні зміни, а й важливий період у навчанні, що є причиною додаткового стресу в дитини. Надалі така ситуація може призвести до депресії;
• підлітки прагнуть у всьому перевершити однолітків, зокрема й у навчанні. Це – крок до стресу і занепокоєння. У цьому віці дитина вперше стикається з багатьма новими явищами у своєму житті: спілкується з великою кількістю нових людей, активно взаємодіє з протилежною статтю, відчуває сексуальний потяг, намагається створити і зберегти позитивний імідж. Усе це й багато іншого здатне викликати в неї стрес;
• батькам важливо звертати увагу на прояви депресії в підлітка. Особливо уважними варто бути до пошкоджень, які дитина завдає сама собі. Найпоширенішими симптомами депресії є безпричинний смуток, почуття непотрібності, низька самооцінка тощо. Також дитина може не виявляти інтересу до занять, які вона любила раніше, уникати спілкування з друзями й сім'єю, пропускати заняття або взагалі не ходити в школу. У неї виникають проблеми з навчанням і труднощі при зосередженні уваги.

Поради батькам

Якщо ви помітите котрісь із перерахованих симптомів у своєї дитини, поговоріть із нею й запитайте, що вона відчуває. Покажіть, що її почуття важливі для вас, і тому ви в жодному разі не будете її засуджувати. Розкажіть дитині про подібні події, які ви переживали у підлітковому віці, а також про те, як ви впоралися зі своїми почуттями. Якщо у вас не виходить допомогти дитині, зверніться до фахівця. Депресія – небезпечне почуття, на прояви якого треба реагувати негайно.

Пубертатний період завжди пов'язаний зі змінами, а тому не хвилюйтеся, побачивши зміни в соціальному житті дитини. Будьте поруч, засвідчуйте дитині свої любов і підтримку і дбайте про її безпеку.