ГОВОРИМО І ПИШЕМО УКРАЇНСЬКОЮ

20 чудових українських літніх слів, які збагатять ваше мовлення

Бідний словниковий запас – звичне явище. Наш сайт Mamabook пропонує збагатити власне мовлення та запам’ятати чарівні українські слова на літню тематику. Відчуйте, наскільки гарно та автентично вони звучать. Переірте себе, чи знаєте ви їхнє значення і як часто самі вживаєте ці українські слова?

---

Осоння – місце, освітлене та обігріте сонцем.

Тіна виполоскала сукню, Ярославову сорочку, розвісила на кущах, на осонні (Юрій Мушкетик).

Огрійливий – означає теплий.

Огрійливе сонечко пробивалося крізь віти. Ранок видався морозний і ясний (Костянтин Гордієнко).

Ясниця – діалектизм. Те саме, що веселка.

Перекинулася ясниця через гору, мов копиця (народна творчість).

Мжичка – часте природне явище, яке можна спостерігати влітку.

Це дуже дрібні краплі води, які насичують повітря, дрібний, густий дощ.

Дощ у цю хвилину майже припинився, сіялася лише мжичка, заснувавши дрібною сіткою далеку перспективу вулиці (Юрій Смолич).

Лагомини – це ласощі. Їх улітку так багато!

Везли з собою лагомини, оливу, мило, риж, маслини (Іван Котляревський).

Заквітчаний – прикрашений квітами, зіллям.

ся голова в Василини була кругом заквітчана синіми волошками (Нечуй-Левицький).

Равлик – вид молюсків, які живуть на болотах, водоймах, річках.

Лізе, лізе равлик по моріжку, виставляє равлик довгі ріжки (Наталя Забіла).

Сонечко. А ще бездрик, бедрик та зозулька.

І все це назви гарненької комахи. Не називайте сонечко «божою корівкою», бо це калька з російської мови.

Крапчасте сонечко повзло по бур янині, кволе, передосіннє. Пріся обережно взяла його на долоню (Олесь Гончар

Калабаня. Їх на літніх дорогах чимало.

Це либока вибоїна, зазвичай на дорозі, заповнена водою, болотом.

Всілякі чутки і всякі люди баламутять теперечки громаду, мов рибу в калабані (Михайло Стельмах).

Прянощі – пахучі рослини.

Вони в коренях, листях, суцвіттях чи плодах містяться ароматичні, пекучі на смак речовини.

Тут панночок на виданні багато, — ті з титулом, і з посагом тамті, є й старші панії, які в житті зросли шумливім, прянощами повнім (Максим Рильський).

Лохина – лісова ягода, яку не варто називати «голубикою».

Рослину торф’яних боліт — лохину в народі незаслужено звуть п’яною ягодою (Наука і життя, 1960 р).

Лохина

Соломинка. Пийте літній коктейль із соломинкою, а не трубочкою!

Одні бджоли лазили по кориту, другі сиділи на соломинках (Панас Мирний).

Строкатий – те саме, що різнокольоровий, барвистий. Такий, як луки влітку.

Чи вже таки не розважусь я й тоді, як куплю собі коника строкатого? (Марко Вовчок)

Закапелок – це куток, невелике місце поза чим-небудь, у чомусь.

Закапелок – найкраще місце, куди можна сховатися від літньої спеки.

Той їх і у хату уведе, і у комору, і на горище, і де є який закапелок — усюди, усім, усе покаже (Квітка-Основ’яненко).

Гайнувати – витрачати марно.

Улітку чимало школярів полюбляють розтринькувати свій час, грішать цим і дорослі під час своїх відпусток.

Завтра не гайнуй мені дня, а то старий Горенко ще столярським аршином плечі зміряє (Михайло Стельмах).

Цмулити – з насолодою пити, смоктати. Цмуліть свої літні напої!

А чорниця п’є — не нап’ється. — Вона, мабуть, вже цілісіньке відерце вицмулила. (Марко Вовчок).

Вервечка. Дорогу влітку вам переходить качина сім’я?

Знайте, це вервечка – ряд, валка кого-небудь, низка чого-небудь. Що означають такі гарні українські слова – підкаже фото!

І не сам гуляє Василь, а назбирає коло себе цілу вервечку таких, які сам, школярів і пішли (Панас Мирний).

Качки йдуть вервечкою

Хитавиця. Відчуйте гойдання на хвилях, коли влаштуєте прогулянку на човні.

Коли зійшло сонце, шторм почав потроху слабшати, але море клекотіло весь день, ..а хитавиця хоч і не припинилася, але стала рівнішою (Зінаїда Тулуб).

Підтюпцем – пересуватися швидкими дрібними кроками.

Вирішили подбати про фігуру влітку? Бігайте підтюпцем, а не «бігати трусцой». Це калька с російської!

Грицько підтюпцем побіг до брата (Панас Мирний).