ПСИХОЛОГІЯ
Якщо тремтить голос. На допомогу молодому вчителю
Чи існує у світі людина, яка змогла б уникнути помилок на початку своєї кар’єри? Малоймовірно. Учитель також припускається помилок. Зберегти час та нерви, уникнути розчарування та швидко порозумітися (знайти спільну мову) з учнями допоможуть наші чіткі та корисні поради молодим колегам.
Кілька порад молодим колегам, які допоможуть уникати труднощів у роботі з учнями. Розгляньмо типові помилки в роботі молодого вчителя і можливі шляхи їхнього розв’язання.
Вади і помилки | Шляхи вирішення | |
Учитель дуже тихо говорить, окремі слова вимовляє нечітко, учням складно стежити за ходом розповіді | Протягом уроку декілька разів запитайте, чи чують вас учні, які сидять за останніми партами; запишіть пояснення навчального матеріалу на магнітофон, а потім прослухайте на відстані від учительського столу до останньої парти | |
Голос учителя надмірно гучний, школярі швидко втомлюються | Постійно змінюйте тональність голосу залежно від змісту матеріалу та видів навчальної діяльності | |
Учитель говорить дуже швидко, учні не в змозі стежити за розвитком його думки, поступово «виключаються» із навчальної роботи | Пам’ятайте, що швидкість мовлення на уроці не має перевищувати 40–50 слів за хвилину. За допомогою магнітофона час від часу перевіряйте себе вдома, а на уроці вдавайтеся до самоконтролю | |
Учитель часто вживає слова-паразити: «е-е-е», «так от» тощо | Під час самоаналізу чітко визначтеся із найчастіше вживаними словами-паразитами. Удома підготуйте невеличкий плакат із написом: «Не вживати слів: так от, е-е-е, ну...». Непомітно для учнів кладіть його перед собою. Згодом потреба зникне | |
Пояснюючи навчальний матеріал, учитель спрямовує погляд на стіни, поверх голів або за вікно | Намагайтеся тримати в полі зору всіх учнів, непомітно переводячи погляд з одного на іншого; намагайтеся за їхніми очима визначити, як вони сприймають вашу розповідь | |
Вішаючи таблиці або карти на дошці, вчитель затуляє частину ілюстративного матеріалу. Коли на дошці потрібно щось написати, шукає місце між таблицями | Карти і великі таблиці вішайте праворуч або ліворуч від дошки на спеціальних планках, залишаючи її вільною для записів. Працюючи з картою або таблицею, користуйтесь указкою, а самі ставайте збоку | |
Звертаючись до деяких учнів, учитель показує пальцем, додаючи: «Ось ти!» | Запам’ятайте прізвища та імена всіх своїх вихованців. Звертаючись до конкретного учня на уроці, називайте ім’я або прізвище та ім’я, додаючи «будь ласка» | |
Учитель заходить до класу через 2–3 хв після дзвінка на урок | Заходьте до класу, щойно пролунає дзвінок на урок, демонструючи таким чином пунктуальність і ощадливе ставлення до навчального часу | |
Оцінюючи якість знань, учитель нечітко формулює запитання | Основні запитання для перевірки знань, умінь та навичок ретельно продумайте до уроку, вони мають спонукати школярів до роздумів, сприяти активізації мислення | |
Під час усної перевірки знань учитель надає перевагу спілкуванню лише з одним-двома учнями, не контролюючи діяльності інших | Привчайтеся розподіляти увагу. Це дасть вам змогу уважно слухати відповіді вихованців, водночас контролюючи тих, хто виконує завдання біля дошки, бачити всіх учнів. Якщо відчуваєте труднощі, вдавайтеся до спеціальних вправ | |
Школяр запізнився на кілька хвилин. Учитель припиняє навчальну роботу і з’ясовує причини затримання, вдається до моралізування | Мімікою висловіть своє невдоволення учневі та, не припиняючи роботи, жестом запропонуйте сісти за парту. Лише після уроку можете з’ясувати причини запізнення і зробити відповідне зауваження | |
Учень відповідає на поставлене запитання, а вчитель водночас говорить з іншим учнем або порпається у паперах чи байдуже дивиться у вікно | Виявляйте цілеспрямовану увагу до учня й щирий інтерес до змісту його відповіді, так, ніби ви чуєте це вперше | |
Після привітання учні, сівши за парти, продовжують гомоніти, а вчитель, намагаючись перекрити гамір, починає щось розповідати | Привітавшись, зосередьте свою увагу на вихованцях, помовчіть, поки в класі не запанує тиша. Лише після цього запропонуйте їм сісти й одразу залучіть до конкретної діяльності | |
Учитель допускає мовні огріхи: русизми, помилкове вживання наголосів | Готуючись до уроку, перевіряйте за словником правильність вживання певних мовних форм. На шпальтах свого робочого зошита записуйте найбільш складні слова, проставляйте наголоси, робіть підкреслення червоним чорнилом, тренуйтесь удома у вимові окремих слів, виразів | |
Учитель використовує складні наукові терміни, запозичені з іноземних мов, незрозумілі слова | Уникайте насичення мови іноземними словами, складними науковими термінами. Завжди намагайтеся знайти рівнозначне слово чи вираз рідною мовою. Якщо термін або слово не має точного відповідника в рідній мові, зупиніться на поясненні етимології цього слова, запишіть його на дошці, а учні нехай зафіксують у своїх словниках чи робочих зошитах | |
Учитель перериває свою розповідь час від часу паузами, щоб зробити зауваження учням, підвищуючи голос, говорить із роздратуванням | Намагайтеся не розривати логічної канви своєї розповіді. Якщо хтось порушує дисципліну, зробіть паузу і зосередь те увагу на конкретному вихованцеві. Можна підійти до нього і тихенько попросити не заважати | |
Пояснюючи навчальний матеріал учитель стоїть в одній позі (біля стільця, міцно стиснувши руки на його спинці, або перед дошкою, нервово перебираючи пальцями) | Уникайте статичної пози. Вдавайтеся до наочних посібників, технічних засобів навчання. Постійно тренуйтеся, щоб подолати нервове напруження | |
Під час самостійної роботи учнів учитель на перші прохання про допомогу «бігає» по класу, вистукує підборами або ходить навшпиньках | Привчайте учнів до самостійного виконання завдань. Подбайте про взуття, яке б не стукотіло і не привертало до себе уваги. Класом ходіть поважно, упевнено | |
Учитель пише на дошці нерозбірливо, спотворюючи букви. Витирає лише частину дошки, залишає на іншій уривки попередніх записів | Перш ніж писати на дошці, слід повністю стерти непотрібне. Відновіть уміння чітко, правильно писати літери | |
Під час пояснення нового матеріалу деякі школярі починають розмовляти, до них долучаються інші. Але вчитель продовжує розповідь | Намагайтеся помічати найменші порушення поведінки учнів, не дозволяйте залучитися до цього процесу іншим. Зробіть паузу, уважно подивіться на недисциплінованого учня, висловіть мімікою й жестом своє незадоволення. Аналізуйте зміст і методи роботи: якщо учні втратили інтерес до вашої розповіді, слід шукати інших засобів викладення матеріалу | |
На уроці учитель аналізує негативні дії та вчинки або конфлікти учнів, що призводить до марнування часу і нервового збудження вихованців | Намагайтеся нейтралізувати негативні дії вихованців засобом «підміни», тобто негайно переключивши їхню увагу на інший вид діяльності, насамперед навчальної. Конфлікти аналізуйте після уроку | |
Учень не хоче працювати на уроці та всіляко демонструє це. Учитель будь-що намагається залучити його до навчальної роботи, вдаючись навіть до авторитарних засобів впливу | Не варто бурхливо реагувати на таку поведінку школяра. Краще залишити його в спокої. Якщо всі учні класу активно виконують конкретне завдання, недисциплінований вихованець може вгамуватися і також долучитися до роботи | |
Учитель, вислухавши відповідь учня, оцінює її, не аргументуючи. На запитання учня: «А чому низький бал?» — відповідає: «Бо ти знаєш цей матеріал недостатньо» | Намагайтеся завжди аналізувати відповіді, підкреслюючи позитивне і вказуючи на помилки. Можна також спонукати школяра до самоаналізу | |
Учитель оцінює учнів, орієнтуючись на особисте ставлення до них | Будьте об’єктивними в оцінюванні знань — не виявляйте власних симпатій чи антипатій. Це призводить до втрати вчителем авторитету | |
Учитель під тиском батьків або учнів іноді змінює раніше виставлені бали, особливо застосовуючи «поурочні бали» | Виявляйте твердість і послідовність, оцінюючи знання школярів. Якщо припустилися помилки, у присутності всіх учнів проаналізуйте ситуацію, перепросіть і поставте інший бал | |
Наприкінці семестру, прагнучи мати високий показник успішності класного колективу чи під тиском учнів або їхніх батьків учитель іноді ліберально ставиться до підсумкового оцінювання
| Завжди будьте об’єктивними. Якщо хтось із учнів або батьків не згоден з майбутнім підсумковим балом за семестр, можна, визначити обсяг навчальних завдань для опрацювання з певних розділів, у присутності всіх учнів (або навіть батьків) ретельно перевірити рівень знань, умінь, навичок та об’єктивно їх оцінити, не допускаючи найменшої прискіпливості | |
Учитель надмірно балакучий, повідомляє забагато інформації, хоче вразити учнів ерудицією | Уникайте балакучості та позірного демонстрування ерудованості, оскільки це відвертає увагу школярів від головного — засвоєння теми уроку. Зважайте на конкретні розумові можливості учнів | |
Учитель намагається перевірити, як школярі зрозуміли навчальний матеріал, з’ясовуючи, у кого з них і які виникли запитання | Необхідно з’ясувати ступінь усвідомлення суті вивченого, запропонувавши учням проблемне завдання | |
Учитель викликає певного учня, а потім ставить йому запитання | Запитання ставте всьому класу, а потім пропонуйте певному учневі відповісти на нього | |
Пояснюючи новий матеріал, чи інструктуючи учнів, учитель тримає руки в кишенях, крутить у руках ключі, подзенькує дрібними грошима, сідає на підвіконня чи на край стола, «грається» окулярами, ґудзиками, краваткою чи кучерями, часто поправляє зачіску, підкручує вуса тощо | Намагайтеся позбутися таких звичок. Можна записати їх на аркуші, повісити вдома над робочим столом із нагадуванням: «Я повинен позбутися цих звичок!» | |
Учитель виявляє нерішучість, бажання уникнути, обійти складні моменти у спілкуванні з учнями | Пам’ятайте й зрозумійте: ніхто не розв’яже за вас педагогічні завдання. Активно і наполегливо долайте труднощі, що виникають у процесі спілкування зі школярами | |
Усі проблеми, зокрема особисті, що виникають у окремих учнів, учитель розв’язує в присутності всього класу | Є питання, які можна обговорювати лише віч-на-віч | |
Учитель виявляє надмірну суворість | Потрібна і суворість, звісно, у розумних межах. Але головною вашою зброєю має бути здоровий гумор | |
Учитель зосереджує увагу на помилках учнів, дорікає їм, що часто спричиняє негативне ставлення до нього з боку вихованців | Насамперед відзначайте успіхи (навіть найменші) у навчанні кожного учня, заохочуйте за старанність, всіляко формуйте у вихованців віру у власні сили і можливості | |
Учитель виявляє дріб’язкову прискіпливість, часто погрожує учням: «Я вам покажу!», «Стань у куток», «Замовкни, бо підеш до директора» тощо | Жодний учитель, дотримуючи авторитарно-командного стилю взаємин, ще не досягнув вагомих успіхів у навчально-виховній роботі. Спілкування має будуватися за принципом: «Найбільше поваги до особистості та водночас найбільше вимогливості до неї» | |
За найменшого порушення дисципліни учитель залякує учня записом у щоденник, вважаючи, що це змусить батьків взятися за виховання дитини | Рішуче відмовтеся від цього. Таким чином ви формуєте у вихованця негативне ставлення до себе. Неодмінно записуйте в щоденник подяку батькам за навчальні успіхи їхньої дитини, дисциплінованість, старанність, доброту тощо | |
Розпочавши виконання самостійних завдань, учні запитують учителя щодо порядку дій, способів роботи | Перш ніж залучити учнів до самостійної роботи, необхідно озброїти їх раціональними способами дій, виходячи зі змісту завдання, допомогти зорієнтуватися щодо послідовності навчальних операцій | |
Під час самостійної діяльності частина учнів за найменших складнощів звертається до вчителя по допомогу, яку він спішить надати | Не варто квапитися з допомогою, коли ви знаєте, що учень може сам виконати завдання. Адже це не сприяє розвиткові розумових здібностей і можливостей, формуванню вмінь самостійної навчальної діяльності. Хай школярі звикають власними зусиллями долати труднощі | |
Пояснюючи навчальний матеріал, учитель робить записи на дошці, водночас затуляє їх собою | Намагайтеся стояти праворуч від дошки, а також час від часу відходити, щоб учні бачили написане |
Комментариев нет:
Отправить комментарий