вторник, 13 октября 2020 г.

 АТЕСТАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ 

Атестація педагогів в умовах оновленого змісту освіти: як діяти в міжатестаційний період

Як правильно і вчасно застосувати чинне законодавство України з питань атестації педагогічних працівників?

Повна загальна середня освіта зазнала суттєвих змін, відповідно і повноваження педагогічної ради дуже змінилися. Особливо багато виникає запитань, як діяти атестаційним комісіям з урахуванням старого і нового законодавства та як не помилитись під час атестації? Саме про це розповість методистка відділу управління закладами освіти Комунального навчального закладу Київської обласної ради «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів», старша викладачка кафедри педагогіки, психології та менеджменту освіти, Маніленко Інна Володимирівна.

Під час свого вебінару пані Інна допоможе переглянути типове положення про атестацію педагогічних працівників, актуалізувати його зміст та відповість на низку запитань. Задля цього вона підготувала приблизне положення про педагогічну раду в закладі.


Осінь — це період, коли формується атестаційна комісія. Саме тому від освітян надходить чимало звернень з проханням роз’яснити, як правильно провести атестацію та уникнути помилок. Кожен, хто займається атестацією, мусить опрацювати дуже велику кількість документів. Але проблема ще й в тому, що в нашому законодавстві немає нового типового положення про атестацію педагогічних працівників, розповідає пані Інна. І хоча 30 вересня, Кабінет Міністрів України затвердив державний стандарт базової середньої освіти для 5-9 класів, він запрацює лише з 2022 року.

Атестація педагогічних працівників відбувається у п'ятирічний міжатестаційний період часу.

Ми маємо розуміти, що атестація дорівнює гроші. Кожна помилка матиме відповідні санкції. З січня 2020 року змінилося законодавство, тож відтепер за кожне порушення трудового законодавства сума штрафу складатиме у розмірі однієї мінімальної зарплати, — зазаначає фахівець.

Перший документ, який варто опрацювати — це Закон України «Про освіту», який був прийнятий у вересні 2017 року.

І. Загальні положення проведення атестації

Із Закону України «Про освіту»:

кваліфікація – визнана уповноваженим суб’єктом та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей (результатів навчання);

компетентність – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність.

Із наказу МОН України «Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників»:

Типове положення визначає порядок атестації керівників, їх заступників (далі – керівні кадри), інших педагогічних працівників закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти вищої навчальних закладів I-II рівнів акредитації незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, навчально-методичних (науково-методичних) установ і закладів післядипломної освіти, спеціальних установ для дітей, а також педагогічних працівників закладів охорони здоров'я, культури, соціального захисту, інших закладів та установ, у штаті яких є педагогічні працівники (далі – освітні та інші заклади).

1.7. Атестація може бути черговою або позачерговою. Чергова атестація здійснюється один раз на п'ять років.

1.8. Умовою чергової атестації педагогічних працівників є обов'язкове проходження не рідше одного разу на п'ять років підвищення кваліфікації на засадах вільного вибору форм навчання, програм і закладів освіти.

Ця вимога не розповсюджується на педагогічних працівників, які працюють перші п'ять років після закінчення закладу вищої освіти.

1.9. Позачергова атестація проводиться за заявою працівника з метою підвищення кваліфікаційної категорії (тарифного розряду) або за поданням керівника, педагогічної ради навчального закладу чи відповідного органу управління освітою з метою присвоєння працівнику кваліфікаційної категорії, педагогічного звання та у разі зниження ним рівня професійної діяльності.

Позачергова атестація з метою підвищення кваліфікаційної категорії може проводитися не раніше як через два роки після присвоєння попередньої.

Позачергова атестація керівних кадрів проводиться за поданням керівника відповідного органу управління освітою при неналежному виконанні посадових обов'язків.

Зверніть увагу, що керівники закладів загальної середньої освіти призначаються на посаду строком на 6 років у порядку конкурсного відбору, фахової передвищої — 5 років. Питання позачергової атестації таких керівників ще не визначено, — акцентувала увагу фахівець.

II. Порядок створення та повноваження атестаційних комісій

2.1. Для організації та проведення атестації педагогічних працівників в освітніх та інших закладах, органах управління освітою щороку до 20 вересня створюються атестаційні комісії I, II і III рівнів.

2.2. Атестаційні комісії I рівня створюються у закладах дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, навчально-методичних (науково-методичних) установах, закладах післядипломної педагогічної освіти, спеціальних установах для дітей, а також закладах охорони здоров'я, культури, соціального захисту та інших закладах і установах, у штаті яких є педагогічні працівники.

2.6. Атестаційні комісії усіх рівнів створюються у складі: голови, заступника голови, секретаря, членів атестаційної комісії. Головою атестаційної комісії є керівник (заступник керівника) закладу освіти або відповідного органу управління освітою. Про створення атестаційної комісії та затвердження її складу видається наказ.

2.7.Кількість членів атестаційної комісії не може бути меншою п'яти осіб. До складу атестаційних комісій також можуть входити представники наукових та інших установ, організацій об'єднань громадян (за згодою).

2.8.Атестаційні комісії усіх рівнів створюються на один рік до формування нового складу атестаційної комісії. Персональний склад атестаційних комісій протягом року може змінюватися. 

2.9.Педагогічні працівники, які входять до складу атестаційної комісії, атестуються на загальних підставах та не беруть участі у голосуванні щодо себе.

2.10. Якщо кількість педагогічних працівників освітнього та іншого закладу становить менш як 15 осіб, їх атестація проводиться атестаційними комісіями I рівня, визначеними відповідним органом управління освітою, або атестаційними комісіями II рівня.

III. Організація та строки проведення атестації

3.1. Щороку до 10 жовтня керівники освітніх та інших закладів, працівники яких атестуються, подають до відповідних атестаційних комісій списки педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації, із зазначенням строків проходження підвищення кваліфікації. У цей самий строк до атестаційних комісій подаються заяви педагогічних працівників про позачергову атестацію, про перенесення строку атестації, подання керівника або педагогічної ради закладу про присвоєння працівнику кваліфікаційної категорії, педагогічного звання та у разі зниження ним рівня професійної діяльності.

Працівники, включені до списків осіб, які підлягають черговій атестації, мають право подавати до атестаційної комісії заяви про присвоєння більш високої кваліфікаційної категорії (тарифного розряду).

3.2. До 20 жовтня атестаційна комісія затверджує списки педагогічних працівників, які атестуються, графік роботи атестаційної комісії, приймає рішення щодо перенесення строку чергової атестації.

Рішення про перенесення атестації може прийматися атестаційними комісіями і в інші строки.

Працівники, що атестуються, ознайомлюються з графіком проведення атестації під підпис.

3.3. Атестаційна комісія відповідно до затвердженого графіка роботи до 15 березня вивчає педагогічну діяльність осіб, які атестуються, шляхом відвідування уроків (навчальних занять), позаурочних (позанавчальних) заходів, вивчення рівня навчальних досягнень учнів, студентів, курсантів, слухачів, вихованців (далі - учні) з предмета (дисципліни), що викладає педагогічний працівник, ознайомлення з навчальною документацією щодо виконання педагогічним працівником своїх посадових обов'язків, його участі у роботі методичних об'єднань, фахових конкурсах та інших заходах, пов'язаних з організацією освітнього процесу тощо.


Вебінар Інни Володимирівни Маніленко



 ОСВІТА. UA

Новий Держстандарт базової середньої освіти

Новий Держстандарт: ключові моменти

Днями Кабмін затвердив новий Державний стандарт базової середньої освіти. Це наступний етап реформи НУШ, на який так довго чекала вся освітня спільнота, учні та їхні батьки. Тепер уже точно ясно: Нова українська школа розвивається далі, а учні у середній школі вчитимуться по-новому. Проте, як саме?

Факт 1: Компетентнісний підхід править бал

Ми вже багато чули про нього і знаємо, як він працює у молодшій школі. І ось цей сучасний підхід приходить до середньої ланки. Вимоги фактично ті самі:

  1. Вільне володіння державною мовою.
  2. Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами.
  3. Математична компетентність.
  4. Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій.
  5. Інноваційність.
  6. Екологічна компетентність.
  7. Інформаційно-комунікаційна компетентність.
  8. Навчання впродовж життя.
  9. Громадянські та соціальні компетентності.
  10. Культурна компетентність.
  11. Підприємливість і фінансова грамотність.

Також Держстандарт детально визначає вміння школярів, що є наскрізними в усіх ключових компетентностях. Це: читання з розумінням, висловлення власної думки в усній та письмовій формі, критичне та системне мислення, логічне обґрунтування власної позиції, креативне мислення, ініціативність, уміння керувати власними емоціями, розуміння ризиків, уміння приймати рішення та розв’язувати проблеми, співпраця з іншими.

Що важливо: новий стандарт містить не лише вказівки, а й конкретні, чіткі результати, які можна виміряти. 

Факт 2: Базова середня освіта складатиметься з двох циклів 

Відтепер базова середня освіта складатиметься з двох циклів:

  • адаптаційного навчання (5-6 класи);
  • базового предметного навчання (7-9 класи).

Це дозволяє врахувати вікові та індивідуальні особливості розвитку школярів та їхні потреби, а також допоможе розробити індивідуальні освітні траєкторії та рухатися ними.

Факт 3: Освітні галузі визначають вимоги до результатів навчання

Вимоги до результатів навчання учнів визначаються у межах освітніх галузей:

  • мовно-літературна;
  • математична;
  • природнича;
  • технологічна;
  • інформатична;
  • соціальна і здоров’язбережувальна;
  • громадянська та історична;
  • мистецька;
  • фізична культура.

І для кожної з цих галузей визначено мету (єдина для всіх рівнів загальної середньої освіти), компетентнісний потенціал (а він неймовірний!) та кількість навчальних годин (відповідно до циклів навчання). 

Для кожної освітньої галузі Державним стандартом визначені базові знання, необхідні всім учням, а також вимоги до обов’язкових результатів навчання. 

Факт 4: Керуймося базовим навчальним планом

Базовий навчальний план визначає загальний обсяг навчального навантаження учнів, його розподіл між роками навчання, освітніми галузями, обов’язковими та вибірковими освітніми компонентами. 

Саме на його підставі створюватимуться навчальні плани як складові частини типової освітньої програми. Також базовий навчальний план відповідає за розподіл загального обсягу навчального навантаження учнів.

Що ще може дати базовий навчальний план? Наприклад, рекомендовану та мінімальну кількість навчальних годин для вивчення кожної освітньої галузі. А також інформацію про додаткові години для вивчення навчальних предметів, інтегрованих курсів, курсів за вибором.

Зверніть увагу: для спеціальних закладів загальної середньої освіти та спеціальних класів (груп) ЗЗСО передбачено години для проведення корекційно-розвиткової роботи в межах кожної освітньої галузі.

Факт 5: Новий підхід до оцінювання

Оцінити відповідність результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, дозволить ДПА. Але як оцінити рівень учнів упродовж навчання? Тепер ми маємо оцінювати окремі складники, окремі вміння, показані через результати навчання, а це, безумовно, складно. Для того, щоб спростити завдання, у Держстандарті наведено орієнтири для оцінювання дітей. Наприклад, у мовно-літературній освітній галузі одним із загальних результатів навчання є сприйняття учнем усної інформації, а орієнтиром для оцінювання цього стали наступні вміння:

  • уважно слухає монологічні/діалогічні висловлювання, зважаючи на мету та умови спілкування, особливості текстів (зокрема художніх текстів, медіатекстів);
  • вичерпно відповідає на запитання за змістом почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту);
  • розуміє та відтворює зміст почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту), толерантно реагує, використовуючи формули мовного етикету, етично висловлює власне ставлення до почутого;
  • у разі потреби грамотно перепитує співрозмовника для уточнення деталей;
  • виявляє і відтворює прихований зміст повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту), розрізняючи невербальні засоби (інтонацію, силу голосу, логічні наголоси, темп, паузи, міміку, жести, пози), використані для передачі прихованого змісту.

Нюансів багато, доведеться змінити чи модернізувати звічні підходи до викладання, але осучаснення освіти того варте! 

Детальніше ознайомитися з новим Державним стандартом базової середньої освіти можна за посиланням:  https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-deyaki-pitannya-derzhavnih-standartiv-povnoyi-zagalnoyi-serednoyi-osviti-i300920-898 

Підсумки тижня в освіті: 

головні події

МОН: кошти на збільшення зарплат освітян передбачені. В освітньому відомстві наголошують, що кошти на збільшення окладів передбачені проєктом Держбюджету. Посадовий оклад працівника І тарифного розряду змінюватиметься двічі: у січні та липні.

Президент пропонує застрахувати всіх вчителів. За словами Володимира Зеленського, питання страхування освітян є особливо актуальним з початком навчального процесу. Наразі треба з’ясувати вартість і терміни, в які можна зробити питання страхування можливим.

Мінфін обіцяє подумати над COVID-доплатами для освітян. У Міністерстві фінансів заплановане проведення наради щодо перерозподілу коштів Фонду боротьби з COVID-19 на доплати окремим категоріям працівників, зокрема, працівникам закладів освіти.

Оприлюднено основні новації проведення ЗНО і ДПА. У 2021 році випускники шкіл проходитимуть державну підсумкову атестацію з 4 навчальних предметів. Атестація відбуватиметься у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Майже 1500 дітей з ТОТ вступили до українських вишів. Абітурієнти вступили на бюджетні місця без складання зовнішнього оцінювання. Загалом студентами стали 388 вступників із Криму та 1 080 з окупованих територій Донецької і Луганської областей.

Учителі-бакалаври зможуть отримувати кваліфікаційні категорії. Педагоги, які здобули ступінь бакалавра, зможуть претендувати на присвоєння кваліфікаційних категорій. Питання буде реалізовано шляхом внесення змін до Положення про атестацію педпрацівників.

МОН рекомендувало провести канікули під час виборів. За словами Сергія Шкарлета, Міносвіти надало рекомендації щодо проведення канікул з урахуванням графіку виборів. В Україні майже 3 700 з 4 500 виборчих дільниць розташовані в школах.

У ВР пропонують перейти на дистанційне навчання. Нардеп Михайло Радуцький висловив переконання про необхідність переведення закладів освіти на дистанційний режим роботи. За його словами, це питання буде розглянуте на нараді за участі Володимира Зеленського. 

понедельник, 5 октября 2020 г.

 РЕЛАКС  



ГОВОРИМО І ПИШЕМО УКРАЇНСЬКОЮ 


 ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ДЛЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ 


Посилання: https://www.facebook.com/events/380703456661291/ 



ГОТУЄМОСЬ ДО ЗНО  

Підготуйтеся до ЗНО й ДПА з історії за тематичними добірками

Учасники ЗНО відтепер матимуть змогу ретельно готуватися до тестування з історії України, користуючись спеціальним розділом на сайті ЗНО-ОНЛАЙН, у якому завдання ЗНО з цього предмета розподілені за темами.

За допомогою сервісу можна поетапно виконувати завдання за розділами чинної програми зовнішнього незалежного оцінювання з історії України.

Обравши певну тему, учасники зможуть перевірити свою готовність з усіх змістових блоків. Опрацювання розділів допоможе швидко дізнатися, які з-посеред них засвоєні гірше, щоб приділити їм особливу увагу впродовж підготовки до тестування.

Новий сервіс дозволяє дізнатися свій рівень підготовки, тренуватись у виконанні завдань, звіряти свої відповіді з правильними й читати коментарі до найважчих завдань.

Завдання згруповано за такими тематичними розділами:

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ ст.

1914 – 1945 р.

1945 р. – початок ХХІ ст.

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ ст.

Від найдавніших часів – перша половина ХVІ ст.

Друга половина ХVІ ст. – перша половина XVIII ст.

Кінець XVIIІ ст. – XIX ст.

ЗАВДАННЯ НА ВІЗУАЛЬНЕ ВПІЗНАННЯ

Персоналії

Архітектура

Мистецтво