НУШ

Є над чим працювати: що показує Україні аналіз основних результатів PISA

Довгоочікувані результати міжнародного дослідження PISA-2018 стали відомими сьогодні, 3 грудня. Результати України можна подивитись за цим посиланням (тут доступний Національний звіт). Хочемо наголосити, що PISA не є просто рейтингом освітніх систем. Насамперед вона дає величезний обсяг даних, на основі яких можна ухвалювати політичні рішення для покращення освіти і проводити подальші, глибші, дослідження.

У цьому тексті зібрані основні дані про українську освіту. Водночас, ми вже аналізуємо весь звіт, щоб представити ширші результати.

ЩО ОЦІНЮЄ PISA

Це дослідження перевіряє, наскільки учні можуть використовувати в житті знання, уміння і навички, здобуті в школі.

Щоб це перевірити, 15-річним учням та студентам (наприклад, професійно-технічних закладів, які здобувають середню освіту) пропонують компетентнісні тести. Цей вік обрано тому, що в більшості країн саме в цей час закінчується здобуття обов’язкової освіти.

В основному етапі дослідження взяли участь учні/студенти, які народилися у 2002 році. У 2018 році їм було від 15 років до 16 років і 6 місяців, і вони навчались закладах, які надають повну загальну середню освіту (школи, ліцеї, технікуми тощо).

Досліджують три компетентності: читацьку, математичну і природничо-наукову (цьогоріч зосереджуються на читанні, у 2021 році у фокусі буде математика). Також учнів, учителів, директорів і батьків просять заповнити супутні анкети – щоб дослідити, які зовнішні фактори могли вплинути на результати школярів.

Для дослідження сформована репрезентативна вибірка, в якій представлені різні типи шкіл із різних населених пунктів. Важливо – вибірку формувала не Україна, а зовнішня міжнародна агенція Westat.

Усього тестування пройшли 6 334 учнів/студентів з 250 закладів освіти з усіх регіонів України (крім тимчасово окупованих територій).

Рейтинг успішності учнів визначався за 6-бальною шкалою, де:

• 1 – дуже низькі результати;
• 2 – базовий рівень (учні досягли мінімально необхідного в житті рівня компетентності);
• 3-4 – високий рівень;
• 5-6 – дуже високий рівень (рівень учасників олімпіад).

З балів усіх учнів з кожного предмету виводять середнє значення. Це – “оцінка” країни. Саме на них потрібно насамперед звертати увагу. В Українському центрі оцінювання якості освіти, який відповідав за проведення дослідження, зазначають, що різниця менше 5-ти балів вважається незначною, адже входить у статистичну похибку.

30 балів є еквівалентом року навчання. Це означає, що учням потрібен рік, аби надолужити різницю.

Окрім того, у дослідженні міститься рейтинг освітніх систем країн/економік. Цьогоріч уперше визначено не конкретний рейтинг, а діапазон позиції країни з огляду на можливу статистичну похибку.

У Центрі запропонували порівнювати результати не з усіма іншими країнами, а з референтними. Тобто тими, які мають соціально-економічну, культурну чи історичну спорідненість. Це: Білорусь, Грузія, Естонія, Молдова, Польща, Словацька Республіка, Угорщина.

АКАДЕМІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ PISA

Загальні дані

• Порівняно з середніми значеннями навчальних досягнень учнів у країнах ОЕСР (які мають високі стандарти освіти та інших галузей), Україна отримала гірші результати в усіх трьох галузях.
• Країни-члени Європейського Союзу визначили собі за мету, що в них до 2020 року “частка 15-річних підлітків із низьким рівнем сформованості читацької, математичної та природничо-наукової грамотності повинна становити менше 15%”.
• Частка учнів із високою успішністю в Україні менша, ніж у країнах ОЕСР, проте різниця не перевищує 10%.

 Читацька компетентність

• Середній бал українських учнів із читання – 466 балів (у країни-лідера – 555). Різниця між показниками успішності України й середніми значеннями по країнах ОЕСР – 23 бали. Вищий рейтинг – 36, нижчий – 41.
• 74% українських учнів досягнули базового рівня сформованості читацької компетентності (у країнах OECD – 78%) – тобто 26% українських 15-річних учнів не мають базового рівня в читанні (у країнах OECD – 22%).
• 5-6 рівнів досягнули лише 3% (у країнах OECD – 9%).
• Учні можуть розпізнати основну ідею тексту, робити висновки, враховуючи кілька умов, проводити деякі порівняння та зіставлення між інформацією в тексті та інформацією з-поза тексту (з фонових знань).
• Менше 30% учнів/студентів впоралися із завданнями, де потрібно розпізнати спорідненість інформації у кількох уривках або частинах тексту; інтегрувати зміст частин тексту, щоб визначати основну ідею і призначення, зрозуміти контекстний смисл слова або фрази, оцінити формальні особливості тексту.
• Учні мають труднощі, коли потрібно знайти інформацію в тексті, особливо якщо вона розпорошена в різних, часто несусідніх, частинах.
• Їм важко розуміти відомі їм категорії в новому контексті, висувати припущення, критично оцінювати тексти.
• Менш 4% 15-річок володіють стійкими навичками детального аналізу незнайомого тексту, у роботі з яким треба висувати припущення в умовах відсутності очевидної інформації, критично мислити та робити передбачення, звертати увагу на деталі й знаходити інформацію, що прямо не наведена.
• Вищих результатів досягли підлітки, які часто читають для задоволення, читають не тільки художню, а й різноманітну публіцистичну літературу, складні перервані тексти (тобто ті, що містять таблиці, графіки, посилання), працюють в інтернеті, щоб знайти інформацію, і активно читають, використовуючи електронні носії інформації.
• Дівчата випереджають хлопців у читанні на понад рік навчання (34 бали). Дослідники пов’язують це з тим, що хлопці рідше читають для задоволення. Ті, які читають, мають кращі результати з читання. Тобто важлива практика.

Дівчата випереджають хлопців у читанні на понад рік навчання. 

Математична компетентність

• Середній бал в України – 453 бали (у країни-лідера – 591). Різниця між показниками успішності України й середніми значеннями по країнах ОЕСР – 39 балів. Вищий рейтинг з математики – 41, нижчий – 46.
• Понад третина школярів не досягнули базового рівня у знаннях математики (у країнах OECD – 24%)
• Учні легко розв’язують задачі, для яких треба застосовувати елементарні алгоритми, формули або процедури; вони здатні розв’язувати задачі з цілими числами, відповісти на запитання щодо відомих контекстів, ідентифікувати очевидну інформацію й виконати типові процедури відповідно до чітких інструкцій.
• Проблемними є завдання, в яких потрібно створювати прості моделі й використовувати прості стратегії розв’язування, аргументувати свої дії, використовувати процентні співвідношення й оперувати дробами та десятковими числами.
• Також складно даються завдання, в яких потрібно працювати з чітко описаними моделями складних конкретних ситуацій;, завдання, в яких можуть бути обмеження або для виконання яких треба зробити припущення.
• Лише 5% учнів виконали завдання, де потрібно розробити моделі складних ситуацій та працювати з ними, показати розвинені вміння міркувати й аргументувати, використовувати символічні представлення ситуацій, концептуалізувати, узагальнювати й використовувати інформацію на основі власних досліджень у нових ситуаціях.

Природничі науки

• Середній бал в України – 469 балів (у країни-лідера – 590). Різниця між показниками успішності України й середніми значеннями по країнах ОЕСР – 22 бали. Вищий рейтинг – 36, нижчий – 42.
• 74% українських школярів досягнули базового рівня. Це майже такий самий показник, що й у країнах ОЕСР – 79%.
• Водночас, є різниця в досягненні найвищих рівнів (5-6) – 3% українських учнів проти 7% школярів країн ОЕСР.
• Учні здатні виконувати завдання, де потрібно скористатися помірними предметними знанням, щоб ідентифікувати певні відомі явища або запропонувати їм прийнятні пояснення.
• Майже 14% учнів можуть працювати з абстракціями, щоб запропонувати пояснення складніших чи менш відомих ситуацій, здатні обґрунтувати план експерименту, зробити відповідні висновки й використати інформацію на основі власних досліджень у нових ситуаціях.
• Щодо менш відомих або складніших ситуацій українські учні/студенти можуть запропонувати пояснення лише в разі підказок або допомоги.
• Не більше 4% учнів/студентів здатні використовувати абстрактні наукові ідеї, пояснювати складні і незнайомі їм явища, якісно інтерпретувати інформацію й робити прогнози, оцінювати альтернативні плани проведення експериментів, робити висновки щодо складних незнайомих явищ.

Соціально-економічний вплив

• Учні/студенти з високим соціально-економічним статусом мають у два-три рази вищі шанси досягти високих показників у навчанні, ніж їхні однолітки з низьким соціально-економічним статусом;
• Учні з низьким соціально-економічним статусом навчаються в Україні у звичайних ЗЗСО або в ЗПТО і живуть у невеликих містах, селищах або селах; натомість учні/студенти з великих міст мають більше можливостей навчатися в ліцеях, гімназіях та спеціалізованих школах, а тому рівень сформованості компетентностей у них вищий, ніж в інших їхніх однолітків;
• Максимальна різниця між учнями/студентами, заклади освіти яких розташовані у великих містах, та учнями/студентами, заклади освіти яких розташовані в селах, – більше двох років навчання (тобто різниця понад 60 балів).
• В Україні 12% стійких учнів/студентів (тобто тих, які мають найнижчі показники індексу соціально-економічного статусу, але високі результати з оцінювання). Це дорівнює середньому показнику по ОЕСР, але значно менше за показники найкращих країн.

Ставлення до навчання, добробут і навчальний час

• Час, який відводиться на опанування предметами, – критично малий. Серед усіх країн Європи, включно з Білоруссю та Росією, українські учні мають найменше навчального часу.
• Це посилюється тим, що учні/студенти в Україні в середньому на 20% частіше за однолітків в країнах ОЕСР прогулюють уроки (увесь день або ж окремі з них) чи запізнюються.
• Вчителі неефективно використовують час уроку – не на навчальні цілі, а на встановлення робочої дисципліни.
• На одного вчителя/викладача припадає в середньому 12 учнів/студентів. Це такий же показник, як у країнах ОЕСР. Проте в Україні на нього вплинуло включення у вибірку професійно-технічних закладів освіти (третина), в яких великі групи – 40 і більше студентів. Також у сільській місцевості на одного вчителя припадає значно менше учнів, ніж у місті. Водночас, тенденції на кращі результати навчання завдяки цьому немає.
• За підрахунками дослідників, Україна витрачає 27 тисяч доларів на учня за все навчання. Зазвичай, країни, що витрачають менше 50 тисяч доларів, мають гірші результати у PISA. Водночас, після цієї позначки вплив на результати додаткових інвестицій перестає бути помітним.
• Ставлення до закладу освіти та відчуття приналежності до нього в українських учнів/студентів гірші, ніж у їхніх однолітків у країнах ОЕСР. Проте ці показники дуже впливають на успішність учнів/студентів. Однак, в УЦОЯО зазначають, що ця залежність потребує додатково вивчення.
• 26% учнів повідомили, що стикалися з цькуваннями. Це негативно позначається на навчальній успішності.
• В Україні учні/студенти загалом почуваються задоволенішими життям, ніж їхні однолітки в країнах ОЕСР. Водночас, учні з сільських закладів освіти почуваються більш задоволеними життям, ніж ті, які навчаються в містах.
• Учні/студенти з низьким соціально-економічним статусом почуваються гірше, ніж учні/студенти з високим соціально-економічним статусом.
• Переважно, учителі/викладачі підтримують учнів у навчанні, тобто допомагають побачити їхні слабкі сторони та надолужити.
• Велика частка учнів/студентів зазначили, що вчителі/викладачі рідко говорять їм про їхні сильні сторони в навчанні. Водночас, учительська/викладацька підтримка поліпшує результати учнів/студентів у середньому на 4 бали (після врахування соціально-економічного статусу).
• Учні/студенти, яких батьки не підтримують у навчанні мають у середньому на 10 балів менше за своїх однолітків, батьки яких цікавляться їхнім навчанням (навіть із урахуванням додаткових чинників, які суттєво впливають на успішність).