ЦІКАВЕ ІНТЕРВ'Ю

Чому 54 тисячі абітурієнтів не склали цьогорічне ЗНО

Експерт розповів, чому результати цьогорічного ЗНО є невтішними Фото: konkurent.in.ua

10 липня в Україні почнеться прийом документів від вступників у заклади вищої освіти. Проте 53 613 абітурієнтам цього не вдастся зробити, адже вони не склали поріг з основного для всіх предмету - української мови та літератури.

Із загальної кількості 339 753 учасників ЗНО - це 15,8%. У 2018 році, попри однаковий поріг у 23 бали, ця цифра становила 14,5%. Це майже на 7 тис осіб менше, ніж цього року. У 2017 таких абітурієнтів було всього 8%.

- Якісного прориву системи загальної середньої освіти за останні п'ять років не відбулося, - говорить шеф-редактор порталу "Освітня політика" Віктор Громовий. - Проект "Нова українська школа" працює лише в початкових класах. У старшій школі фактично немає змін.

Чи не зависокі порогові бали тестування "склав/не склав"?

- Ні, навпаки. Вони дуже низькі. Їх можна було б набрати завдяки простому вгадуванню. ЗНО впроваджували з метою відібрати найкращих абітурієнтів до вищих навчальних закладів. Якщо у Німеччині та інших розвинутих країнах лише 40% випускників шкіл стають студентами університетів, то це має бути нормою і в нас. Ще 40% здобувають там професійно-технічну освіту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чотири однокласники склали ЗНО на 200

В Україні ж близько 80% вступників потрапляють у вузи. Пороговий бал повинен бути вищим. Він має відсіювати половину потенційних кандидатів на навчання в університети. Це дасть змогу зробити нормальну селекцію до вищих навчальних закладів.

Чи вплинуло на такий результат участь у ЗНО студентів професійно-технічних закладів?

- Якісний показник через таких вступників дійсно падає. Гадаю, що об'єднувати школу з ПТУ було поганим рішенням. Навчання в таких училищах розтягують на два-три роки, хоча їхню професію можна освоїти за пів року чи рік. Це є неефективно. Ті учні, які хотіли здобути повну середню освіту і надалі йти в університет, могли б скористатися іншими формами навчання, наприклад, екстернатом.

Українські школярі стали менш відповідальними у підготовці до ЗНО?

- Більшості учнів, які не склали пороговий бал на ЗНО, воно просто не потрібне. У таких абітурієнтів немає жодної мотивації. Складати тест повинні лише ті, хто претендує на університетську освіту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У МОН пояснили, на яких спеціальностях мінімальний прохідний бал

У минулому році були просто анекдотичні випадки, коли абітурієнти з результатом у 102 бали потрапляли на географічний факультет педагогічного університету на державну форму навчання. Якщо такі студенти стануть педагогами, не важко передбачити якою буде якість їхньої роботи в школі. Те, що тепер витягують на диплом навіть вкрай слабких студентів, демотивує до навчання й тих, хто міг би нормально вчитись.

Як на результати тестування впливають освітні підходи шкіл?

- Ми маємо визнати, що високий бал на зовнішньому незалежному оцінюванні є індивідуальним здобутком учня. Часто це результат роботи не школи, а репетитора, який "натаскує" учня на складання цього тесту. ЗНО ніяк не показує рівень навчання у школі. На жаль, зворотним боком медалі з написом "ЗНО" є й те, що в деяких навчальних закладах фактично відсутній освітній процес у випускних класах. Усі готуються до ЗНО, махнувши рукою на шкільну програму.

Як Ви оцінюєте якість тестів на ЗНО?

- В епоху інновацій стандартизовані тести, які пропонуються на ЗНО, є абсолютно застарілими. Вони не визначають вмотивованість та реальну спроможність ефективно навчатись в університеті. Наприклад, коли я як історик за фахом дивлюся на тести з історії України, усвідомлюю, що більшість завдань вимагають банального заучування. Не бачу в цьому ані найменшого сенсу, адже зараз у кожного є доступ до Інтернету і можна за лічені секунди знайти будь-яку потрібну дату чи ідентифікувати якусь картинку. Тести повинні визначати історичне мислення учня, те, як він вміє аналізувати події, а не перевіряти його пам'ять.

Як змінюється загальний рівень ерудиції українських учнів?

- Він знижується. Але не тільки учні, але й суспільство загалом деінтелуктуалізується. Здібні і матеріально забезпечені випускники масово їдуть на навчання за кордон, через складність у реалізації своїх навичок і талантів. Наприклад, торік лише в Ягелонському Університеті в Кракові навчалися близько п'яти тисяч українських студентів. Це один із провідних вузів Польщі. Україна перетворюється на аграрно-сировинний придаток цивілізованого світу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Затвердили кількість бюджетних місць для вступників

Чи є способи підвищити знання сучасних школярів?

- Для початку треба зняти бюрократичні пута зі школи і вчителя, забезпечити реальну свободу педагогічної думки і дії. Звісно, необхідно вкладати кошти у професійний розвиток педагогів, створити вчителям комфортні умови праці та забезпечити гідну заробітну плату. Слід радикально модернізувати матеріально-технічну базу шкіл. Особливо це важливо для викладання точних дисциплін. Тоді і дітям буде цікавіше навчатися та й вчителі матимуть більше мотивації.

У 2019 році 15,8% абітурієнтів, які писали обов'язковий тест з української мови та літератури не подолали поріг "склав/не склав". Тест з математики не склали 18,17%. З фізики ця цифра дорівнює 14,97%.З історії України поріг не подолали понад 16% абітурієнтів, географії – 10,43%, хімії – близько 14%.