ЦІКАВИЙ ДОСВІД

Як знайти спільну мову з підлітком: 5 порад від Шельї Сен

Іноді трапляється, що батькам стає важко спілкуватися з підлітками через їх досить складний вік: діти не хочуть нічого розповідати або слухати. Як правило, після декількох невдалих розмов, батьки втрачають надію знайти спільну мову з власною дитиною, а підлітки думають, що батьки їх ніколи не зрозуміють. Втім, спілкування з підлітками — це майстерний навик, який кожний може напрацювати.

У цьому впевнена дитячий психолог з Індії, сімейний терапевт Шелья Сен, автор книг «All You Need is Love: The Art of Mindful Parenting» ( «Все, що вам потрібно, — це любов: мистецтво розумного виховання») та «Imagine: No Child Left Invisible »(«Уявіть: жодної дитини не залишилося невидимого»). Вона є співзасновником Інституту психічного здоров’я дітей та підлітків, а також проводить регулярні семінари з питань виховання дітей у школах та інших організаціях, з метою навчання батьків виховувати щасливих дітей і спілкуватися з ними з любов’ю.Тож зараз пропонуємо до вашої уваги 5 порад для успішного спілкування з підлітками від Шельї Сен.

Сама авторка коментує, що ці основні стратегії, завдяки яким можна якісніше будувати відносини з дітьми, їй вдалося виділити для себе після того, як вона стала матір’ю і пропрацювала дитячим психологом більше 25 років.

Порада № 1Уникайте словосполучення «давай поговоримо»Звичайно, ця фраза здається найвдалішою для початку розмови. Але, коли ми кажемо «давай поговоримо» своїм дітям, в їх мозку лунають тривожні дзвіночки й опускаються затвори — як результат, можливість конструктивної розмови стає просто неможливим. Замість цього, краще невимушено побути деякий час поруч з дитиною перед тим, як щось сказати. «Іноді я просто беру книгу і забираюся на стілець у кімнаті моєї доньки. Найчастіше вона сама починає говорити». Шукайте своє віконце для розмов: це може бути час, коли ви везете дітей до їх друзів, працюєте на кухні або доглядаєте хатніх улюбленців.

Порада № 2Запитуйте, а не кажітьУ своєму прагненні допомогти підліткам ми завжди розповідаємо їм, як вони повинні розмовляти, виглядати та поводити себе. Але набагато важливіше запитати про все безпосередньо у них: «Що ти думаєш з цього приводу?». Замість того, щоб сказати: «Тобі потрібно вчитися — я бачу, що ти взагалі не вчишся», значно ефективніше запитати: «Як проходить твоя підготовка до іспитів?». Коли ви вказуєте підліткам, що вони повинні робити, то, як правило, вони відкидають ці вказівки. Однак, коли ви питаєте – спокійно і з цікавістю – ви повідомляєте, що поважаєте їх і їх рішення, що ви поважаєте їх особистість.

Порада № 3Відповідайте від щирого серцяЦе може бути доволі складно. Наприклад, ваша донька-підліток може поділитися, що вона не готова до іспиту і хвилюється, що провалить його. Ви можете негайно зреагувати зі злістю і докорами: «Я ж казала тобі, що потрібно вчитися старанно». Однак все, що їй потрібно від вас, — розуміння. Замість цього скажіть щось типу: «Я розумію, як тобі непросто». Коли ми співпереживаємо від щирого серця, підлітки не відчувають себе обвинуваченими, збентеженими або засудженими — вони, навпаки, стають більш відкритими до вас.

• Порада № 4Коли ви не згодні, дотримуйтеся методу «Ти-Я-Ми»У всіх сімейних відносинах обов’язково є місце для конфліктів. Шелья Сен пропонує навчати своїх дітей мистецтву співпраці, щоб проходити шлях вирішення суперечки разом. Для цього вона рекомендує використовувати метод «Ти-Я-Ми» під час конфліктної ситуації:Я слухаю Тебе і розумію твою точку зору (навіть якщо я не згоден з нею);
• Я поділюся своїми думками, як мати/батько (навіть якщо ти не погодишся з ними);
• після цього Ми знайдемо вихід разом.

Незалежно від віку та масштабу проблеми, ми завжди повинні працювати над вирішенням проблем РАЗОМ зі своїми дітьми, бути на їхньому боці, а не проти них.

Порада № 5Вибачайтесь, коли ви неправіУсі батьки роблять помилки у спілкуванні з дітьми, особливо з підлітками. Коли ми говоримо щось, про що потім пошкодуємо, краще відразу вибачитися: «Вибач, що погарячкувала. Що я можу зробити, щоб виправити ситуацію?». Підлітки дуже швидко прощають усі образи, коли ви щирі з ними. До того ж, вибачаючись перед дитиною, ви показуєте йому, що кожен може зробити помилку, і обов’язково необхідно брати відповідальність на себе за це.

«Сильні відносини будуються на сильному спілкуванні. Коли дітей чують, а їхні погляди поважають, вони стають більш відкритими для слухання дорослих», – підкреслює Шелья Сен.