Релакс:

Спілкуймося правильно нашою мовою!

Технології:

Інтелект-карта: мистецтво мислити ширше

Розглядаємо переваги та етапи створення Mind maps.

Як навчити учнів ефективно та критично мислити, знаходити правильні рішення, справлятися зі складними задачами, а також виконувати творчі завдання? За допомогою інтелект-карт! Це сучасний та простий інструмент, незамінний для:

• швидкого опрацювання великих об’ємів інформації;
• зручного запам’ятовування;
• розвитку асоціативного мислення;
• унаочнення та презентації матеріалів;
• розробки проектів та планів дій;
• прийняття рішень.

Інтелект-карти (Mind maps) допомагають вирішити безліч питань, а на їх створення не потрібно багато часу. Навчіть своїх учнів користуватися ними! Їм сподобається, от побачите!

Трохи історії

Уперше про інтелект-карти заговорили ще у 70-х роках минулого століття, а автором ідеї став відомий психолог Тоні Бьюзен. Він займався вивченням особливостей мислення найвідоміших вчених світу: Альберта Ейнштейна, Томаса Едісона та Леонардо да Вінчі, та дійшов висновку, що всі вони використовували ментальні можливості свого мозку на 100%. Намагаючись зрозуміти, як їм це вдавалося, Бьюзен розробив унікальну технологію осмислення та запам’ятовування інформації, яку згодом назвав інтелект-картою.

Освіторія:

Уряд затвердив положення про Державну службу якості освіти. На зазначений орган покладені повноваження щодо:

здійснення інституційного аудиту закладів освіти;

надання рекомендацій закладам освіти щодо організації та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

акредитації громадських фахових об’єднань та інших юридичних осіб, що здійснюють незалежне оцінювання якості освіти та освітньої діяльності закладів освіти;

затвердження нетипових освітніх програм дошкільної та загальної середньої освіти;

проведення моніторингу якості освітньої діяльності та якості освіти;

участі у сертифікації педагогічних працівників.

РЕЛАКС:

Мама Ліна – це для мене сміливість бути собою – Ярослава Барб’єрі, внучка Ліни Костенко

Рим–Лондон – Кучеряве русяве волосся, світлі очі і глибокий вдумливий погляд відразу нагадують її бабусю. Але вона свідомо уникає слова «бабуся» і називає її мамою, старшою мамою, яка постійно дарує тепло «великої вимогливої любові». Дівчина особливо вдячна за цю школу Любові, бо вона дала їй крила у доросле життя і навчила сміливості бути собою за будь-яких життєвих обставин. 26-річна випускниця Оксфорда, а сьогодні – майбутня докторантка ще й одного з найкращих британських університетів, Ярослава Франческа Барб’єрі розповідає Радіо Свобода, що попри щільний графік навчання, не порушить сімейної традиції. Вона неодмінно прибуде до Києва і 19 березня привітає старшу маму, письменницю Ліну Костенко, із 88-м Днем народження. Подарунки від онуки вже готові, говорить Ярослава Франческа:

– Це для мене знаковий рік. Після Римського університету і Сорбонни, після двох магістерок – у London School of Economics and Political Science та Оксфорді – мене щойно прийняли на докторат саме у той університет у Лондоні, куди я найбільше хотіла потрапити. Тож насамперед, першій хочу сказати моїй старшій мамі на її День народження, що буквально у ці дні пройшла конкурс на докторську програму університету, який не лише належить до «золотого трикутника» британської освіти, тут розташований найкращий центр українських студій у Великобританії.

Ярослава Барб'єрі

Хочу подякувати за її віру в мене, за підтримку й допомогу на всіх етапах навчання. Всі ми, члени родини з найближчими друзями, збираємося в Києві, щоб разом відсвяткувати її День народження. Це вже давня родинна традиція. Звичайно, маю окремий символічний подарунок, але це – сюрприз.

– Як часто Ви зустрічаєтеся з Ліною Костенко?

– Буваю в Києві тричі на рік: влітку пару місяців, місяць на Новий рік і Різдво та місяць у березні-квітні – на свято Дня народження. Так що, вважайте, третину року проводжу в Україні.

– А яким чином відбувається спілкування між вами на відстані?

– Переважно переписуємося мейлами, практично щодня. А соцмережами не користуються ні мама Ліна, ні моя мама (Оксана Пахльовська, письменниця, культуролог, професор Римського університету La Sapienza – ред.). Думаю, для них це зайвий шум, який заважає робочому режиму та душевним станам. Причому існують якісь ніби блоги, що їх веде Ліна Костенко. Не вірте, немає таких блогів! А в цілому, хай який буде технічний засіб зв’язку, найкраще між нами працює інтуїція: дуже відчуваємо одна одну!

– Маєте якісь особливі звертання одна до одної?

– Якось так традиційно я кажу від самого малечку –мама Ліна. І теж так зверталася до мого дідуся – тато Василько. Цікаво, як це звучить англійською, німецькою: Grandmother, Großmutter... Для мене мама Ліна – справді старша мама.

ПРО МУДРІСТЬ І ВЧЕННЯ: ЧОТИРИ ПРИТЧІ ПРО ПЕДАГОГІВ

 Завжди є, чому ще навчити

Учитель покликав своїх учнів і показав їм аркуш білого паперу.
– Що ви тут бачите? – запитав Учитель.
– Крапку, – відповів один.
Всі інші учні закивали головами на знак того, що теж бачать крапку.
– Подивіться уважно, – сказав Учитель.
– Тут – чорна крапка, – сказав інший учень.
– Ні! – заперечив третій учень, – тут маленька чорна крапка. Адже так?
Всі інші учні закивали головами на знак згоди і подивилися на Учителя в очікуванні, що ж він скаже:
– Шкода, що всі мої учні побачили тільки маленьку чорну крапку, і ніхто не помітив чистого білого аркуша …
І додав, після довгої паузи:
– Отже, мені є ще чому вас вчити.