Всеосвіта

Не ігноруй булінг: нові механізми з протидії цькуванню для директорів шкіл та батьків

 В Україні зафіксовано перше рішення суду щодо булінгу: на батьків дитини, яка цькувала однолітка, накладено штраф у розмірі 850 гривень. Механізм вже почав працювати, тому Міністерка освіти і науки Лілія Гриневич просить керівників управлінь освіти ще раз звернути увагу директорів шкіл та батьківської громадськості на нові механізми протидії булінгу, прослідкувати, щоб у кожному закладі на видному місці були розміщені телефони гарячих ліній, куди дитина може зателефонувати та розповісти про цькування. На цьому наголосили під час симпозіуму з питань професійного розвитку вчителів за участі всіх керівників управлінь освіти та очільників ІППО.

Я прошу вас усіх привернути увагу батьків та керівників до закону проти цькування. Міністерство надало рекомендації для закладів освіти, будь ласка, прослідкуйте, чи всі їх отримали. Це ніжне питання, яке болить вчителям, батькам та дітям, тому надзвичайно важливо поставитися до цього відповідально, - додала Лілія Гриневич.

Вона підкреслила, що цьогоріч вийде онлайн-курс з протидії цькуванню у школах, розроблений МОН спільно з онлайн-платформою Prometheus. 

Я прошу очільників Інститутів післядипломної освіти слідкувати за виходом цього курсу, і щойно він буде розміщений, включити його як частину підвищення кваліфікації вчителів. Адже тільки покаранням ми ніколи не зможемо ефективно протидіяти цькуванню. Наші педагоги мають отримати інструменти та практичні навички з вирішення конфліктів ненасильницьким шляхом, знати, як навчити цьому дітей, - зазначила Міністерка.

 Як наразі виглядає механізм з протидії цькуванню 

 1. Якщо дитина стала свідком булінгу в закладі освіти, передусім вона може розказати про це батькам, вчителю, психологу або безпосередньо директору.

 2. Дитина може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда - Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги.

 3. Усі контактні номери мають бути розміщені на інформаційній дошці, а також на сайті закладу освіти.

 Як має поводитись педагог у разі виявлення булінгу 

 1. Якщо педагог або інший працівник закладу освіти став свідком булінгу, він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.

 2. Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу.

 3. Керівник закладу розглядає таке звернення та з’ясовує всі обставини цькування. Надалі він скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії.

 4. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то очільник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей. До складу такої комісії можуть входити педагоги, психолог, соціальний педагог, батьки постраждалого та «булера», керівник закладу та інші зацікавлені особи.

 5. У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України. Але за будь-якого рішення комісії керівник закладу забезпечує психологічну підтримку усім учасникам випадку.

Такий механізм діє не лише для захисту дітей від цькування, а й для протидії булінгу над усіма учасниками освітнього процесу, зокрема освітянами та батьками.

Штрафи за булінг: від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 850 до 1700 гривень або від 20 до 40 годин громадських робіт.

Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення: штраф буде більшим — від 100 до 200 мінімумів (1700 - 3400 гривень) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу учасника освітнього процесу: тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20 відсотків заробітку.