вторник, 29 мая 2018 г.

Релакс!

Природа постаралась



Книжки для натхнення та саморозвитку

Літо – чудовий час для відпочинку від паперової тяганини, підготовки для уроків та перевірки зошитів. А що може бути кращим, ніж відпочинок з цікавою книжкою? А якщо вона ще й приносить неабияку користь, це взагалі чудово! Адже вчитель – це людина, яка має постійно розвиватися, аби бути цікавою дітям. Саме тому ми дібрали для вас декілька чудових книжок для натхнення та цікавого відпочинку. Спробуйте!

Книжки для самовдосконалення

Кетрін Макґоніґал «Сила волі»
Авторка книги – відома психологиня та письменниця з США, яка викладає популярний курс «Наука сили волі» в Стенфордському університеті. У книзі у цікавій формі подається інформація про особливості функціонування нашого мозку, а також подаються дієві вправи, спрямовані на тренування сили волі. Авторка зупиняється на багатьох цікавих моментах, наприклад, чому ми уникаємо змін, тягнемося за смачненькім у стані стресу та не використовуємо свій потенціал на повну. І все це з наукової точки зору! Але, як кажуть критики та читачі, найголовніша перевага книги – наявність вправ для тренування мозку.
Стівен Кові «7 звичок надзвичайно ефективних людей»
Це справжній світовий бестселлер, який радять прочитати кожному, хто прагне досягти успіху! Завдяки представленим у книзі порадам, ви зможете чітко сформулювати свої життєві приорітети, реалізувати власний потенціал на всі 100%, побудувати гармонічні взаємини з оточенням та досягти успіху у професійній діяльності!
Брайан Трейсі «Зроби це зараз. 21 чудовий спосіб зробити більше за менший час»
Це не просто книга, це краще, що ви можете прочитати для саморозвитку. Чому? Хоча б тому, що у ній презентовані результати дослідження питань розподілу часу, яке тривало понад тридцять років! У книзі розповідається про те, як вийти з зони комфорту та вирішити найскладніші завдання, що ставить перед вами життя. Автор ділиться з читачами важливими практичними порадами, які можна застосувати одразу ж, адже Брайан Трейсі все вже перевірив на власному досвіді!

Книжки для тренування мозку

Рюта Кавашима «Японська система розвитку інтелекту і пам’яті»
Проблема збереження молодості та відмінної функціональності мозку як ніколи важлива. І чудово, що це цілком можливо. Саме для цього відомий японський невролог Рюта Кавашима розробив унікальну програму «прокачування» мозку, розраховану на 60 днів. Виконуючи прості математичні розрахунки та вирішуючи логічні задачі, ви зможете досягти величезних успіхів, і, що головне, покращити пам’ять. А це для вчителя дуже важливо!
Джошуа Фоер «Ейнштейн гуляє по Місяцю: наука і мистецтво запам'ятовування»
Чудова книга для тих, хто хоче сам осягнути мистецтво запам’ятовування будь-якої інформації та планує поділитися своїми знаннями з учнями. Автор у цікавій формі розповідає про рік, який він провів у спробах осягнути власну пам’ять, розбираючись у її механізмах, способах захисту та природному потенціалі. Результатом наполегливої праці автора стала перемога на чемпіонаті США по запам’ятовуванню. І тепер він ділиться порадами, завдяки яким ви дізнаєтеся, як треба тренувати пам’ять та як саме методики запам’ятовування допоможуть у реальному житті.
М. Макдональд «Навчи свій мозок працювати»
Ця книга – не просто ще одна добірка корисних порад та настанов (хоча і вони тут теж є). Це джерело вичерпної інформації про наш мозок та про те, чому саме він несе відповідальність за всі наші дії. Видання вдало узагальнює всі існуючі наразі відомості з психології, нейробіологі та науки про живлення, та дає справді дієві рекомендації з поліпшення роботи мозку.

Книжки для роботи

Кен Робінсон «Освіта проти таланту»
Надзвичайна книга, яка сподобається не лише вчителям! Автор у доступній формі розповідає про особливості роботи інтелекту та креативності на біологічному рівні. А ще він говорить про важливість творчого підходу не тільки для навчання дітей, а ще й у роботі організацій взагалі. Робінсон наводіть численні цікаві приклади про те, як відомі компанії (на кшталт Pixar) досягли успіху, включивши у свою повсякденну діяльність творчість. А ще він дає дієві практичні поради щодо змін школи, класу, компанії чи навіть особистого життя за допомогою сили творчості!
Кен Робінсон «Школа майбутнього»
Ще одна непересічна книга від чудового автора,експерта з питань освіти Кена Робінсона. Він не просто говорить про недосканілість сучасної освітньої системи, а пропонує готові рішення для змін. Автор пропонує концепцію, засновану на індивідуальному підході для учнів, використанні сучасних технологій та професійних ресурсів. Ця книжка стане корисною для всіх вчителів!
Тоні Ваґнер, Тед Дінтерсміт «Мистецтво навчати. Як підготувати дитину до реального життя»
Автори детально розбирають існуючу систему освіти, виявляючи її хиби, але при цьому пропонують альтернативну систему, за допомогою якої можна справді підготувати учнів до життя. Адже відмінні оцінки ще не є гарантією того, що діти мають необхідні навички та зможуть в результаті не тільки побудувати успішну кар’єру, а ще й стати гармонійними особистостями.

Книжки для релаксу

Лола А. Екерстьом «Лаґом. Шведські секрети щасливого життя»
Про хюґе не говорив лише лінивий, а от що ви чули та знаєте про лаґом? Між іншим, це спосіб життя у гармонії з собою, природою та світом. Основою лаґому є справедливість, помірність та вміння радіти тому, що маєш. І дійсно, ситуація, коли в тебе всього саме в міру, ідеальна. Завдяки цій невеличкий книзі ви зможете внести на перший погляд незначні, але дуже важливі зміни у своє життя, а воно натомість стане повнішим та щасливішим.
Джоанна Басфорд «Чарівний сад»
А чи знали ви, що розмальовки є одним з найкращих видів релаксу? Отже, якщо ви хочете відпочити та викинути з голови погані думки, сідайте розмальовувати дивовижний альбом з ілюстраціями від відомої шотландської художниці. На вас чекають казкові квіти, дивні рослини та цікаві орнаменти – робота над дрібними деталями швидко заспокоює та дозволяє позбутися поганого настрою. А тим, кому одного «Чарівного саду» замало, точно буде цікаво попрацювати з розмальовками «Зачарований ліс» (Джоанна Басфорд) та «Барвистий світ» (Міллі Марота).
Регіна Бретт «Бог дає таланти всім. 50 уроків, щоб знайти себе та справу всього життя»
Не знаєте, як розкрити всі надані вам природою таланти? Ця книга допоможе віднайти своє покликання та наповнити життя новими сенсами! Кожна людина має займатися своєю справою, головне знайти те, що вам треба! Адже робота, це не просто установа, куди ви ходите, аби отримати гроші, це вагома частина життя. І її можна зробити дивовижною!

Книжки для творчості

Кері Сміт «Знищ цей щоденник»
Надзвичайна книга для тих, хто давно хотів вийти за звичні рамки та трохи побешкетувати. А якщо одночасно вдасться ще й попрацювати над розвитком креативності, то взагалі чудово! З цим щоденником ви можете піти на будь-які експеримети: рвіть сторінки, проливайте на них каву, малюйте, чудернацько розмальовуйте – все, що завгодно! Ця невелика книжка здатна стати справжнім джерелом натхнення та творчої енергії!
Девід і Том Келлі «Творча впевненість. Як розкрити свiй потенцiал»
Ця книга навчить вас на 100% використовувати свій креативний потенціал та допоможе позбавитися страху проявити себе. Завдяки ній ви дізнаєтеся, як підтримувати творчий настрій, як не втрачати цікаві ідеї, чому краще шукати пристрасть, а не обов’язки, а також вивчите п’ять каталізаторів дій. І завдяки всьому цьому зможете втілювати у життя найцікавіші творчі проекти!
Е. Ле Кер «Арт-альбом. Твоє життя в мистецтві»
Це чудова книга для тих, хто завжди прагнув ідеально розібратися у численних художніх течіях. У цьому альбомі автор доступно та цікаво розповідає про імпресіонізм, поп-арт, кубізм та інше, розкриває цікаві факти з біографії відомих художників та пропонує незвичайні практичні завдання, які дозволять проявити свої творчі можливості. Яскраві ілюстрації та шедеври від світових геніїв точно надихнуть вас на творчість та подарують чудовий настрій!
На замітку.



Освіторія.

Лілія Гриневич розповіла міністрами 48 європейських країн про нову якість вищої освіти в Україні

Три системні закони були прийняті протягом 2014-2017 рр. – Закон «Про вищу освіту», Закон «Про наукову та науково-технічну діяльність» і рамковий Закон «Про освіту». Про це Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич розповіла 48 профільним міністрам європейських країн на Конференції міністрів освіти Європейського простору вищої освіти в Парижі  24 травня 2018 року, - інформує прес-служба Міносвіти.
«З того часу ми працюємо над реалізацією цих всеосяжних законів одночасно. Академічна свобода та автономія закладів є основою пропонованих реформ. Однак я визнаю – припущення про готовність університетів до цієї автономії виявилося дуже складним у реалізації. Нерідко університети не готові до відповідальності за якість вищої освіти, яку вони надають. Зміна свідомості з авторитарної культури зобов'язання до культури відповідальності та проактивності потребує злагоджених зусиль усіх учасників процесу. На жаль, такі речі не відбуваються за одну ніч. Я знаю, що свого часу ваші країни також відповідали на подібні виклики, коли впроваджували системні зміни», – зазначила Лілія Гриневич.
Міністр підкреслила, що головна мета України в сфері вищої освіти – створити якісні внутрішні та зовнішню системи забезпечення якості вищої освіти.
«Але окрім цього ми також мусимо відповідати на виклики, чужі для мирних країн. Йдеться про анексію Криму та військову агресію Російської Федерації на сході України в 2014 році. Понад 1,5 мільйони тимчасово переміщених осіб всередині країни. Україні довелося перемістити 18 університетів на територію, контрольовану державою. 18 університетів мали бути перенесені в інші міста зі співробітниками та студентами. Попри проблеми, ці університети стали центрами суспільної єдності. Для нас ця ситуація ще раз підкреслила величезну громадянську роль університетів. У зв'язку з цим хочу подякувати Європейському Союзу та державам-членам, які підтримують переміщені університети в Україні», – повідомила Лілія Гриневич.
Завершуючи виступ, вона дала зобов'язання, що Україна зробить необхідні кроки для  прискорення впровадження Болонських принципів в Україні.


О. Калинич: про добровільну сертифікацію для педагогів

Слова Лілії Гриневич під час інтерв’ю для УНІАН про добровільну сертифікацію для педагогів (іншими словами - ЗНО для вчителів) уже вкотре викликали хвилю обговорень. Узагалі, словосполучення «ЗНО для вчителів» не може залишити освітян байдужими, тому, незважаючи на втому в кінці навчального року, очікування (а в когось уже й рефлексію) ЗНО для учнів, колеги завзято коментують цю тему. Часом вона обростає химерами й нагадує сюжети в найкращих традиціях фільмів жахів...
Щоб з'ясувати, наскільки «страшним» є ЗНО для вчителів, звернулася до Руслана Гурака, голови Державної служби якості освіти (ДСЯО), очільника інстанції, яка якраз і відповідатиме за нашу з вами сертифікацію.
Примітка. ДСЯО - служба, яка вже зовсім скоро - у 6 областях із нового навчального 2018-2019 року, а в 19 інших - із 1 січня 2019 року - проводитиме акредитацію навчальних закладів, славнозвісну сертифікацію й атестацію вчителів та затверджуватиме навчальні програми тощо.
Отже, для початку розставимо акценти: атестація й сертифікація вчителів - не одне й те ж.
Атестація - це ОБОВ'ЯЗКОВЕ визначення відповідності вчителя займаній посаді, рівню його кваліфікації, виявлення підстав для присвоєння титулів (ми добре знайомі з атестацією, бо проходимо її або строково раз у 5 років, або достроково). Атестація найближчим часом (кілька років - точно наразі невідомо) не скасовується.
Сертифікація (у народі - ЗНО для вчителів, старт заплановано через один навчальний рік - у 2019-2020 н. р.) має на меті виявити найбільш фахових учителів з метою більшої оплати їхньої роботи. На відміну від атестації, сертифікація буде ДОБРОВІЛЬНОЮ й дійсною три роки, три роки сертифікований учитель отримуватиме надбавку до зарплати (добровільною сертифікація буде також протягом кількох років, як ЗНО для учнів на початку його існування; певний час сертифікація існуватиме паралельно з атестацією, доки поступово не витіснить її).
Сертифікація складатиметься з двох етапів:
  • Тестування з фаху, методики й вікової психології, яке проводитиме УЦОЯО. До речі, наразі проекту про сертифікацію нема (він на стадії напрацювання), тому зараз не відомо, ні якою буде програма сертифікації, ні перелік тем для підготовки до тестування, ні кількість завдань узагалі; ні навіть як складатимуть тестування вчителі, наприклад, фізичної культури. Коли проект буде готовий, його, звичайно ж, винесуть на громадське обговорення.
  • Моніторинг практичної роботи вчителя. Представник ДСЯО (інспектор) або директор школи повинен відвідати навіть без попередження урок (уроки) вчителя, що сертифікується, щоб перевірити, як працівник втілює теорію, яку склав у формі тестування. Ідеться не про відкрите заняття як зазвичай театралізоване чи добре продумане дійство, а про щоденний урок.
До речі, ДСЯО буде аналізувати абсолютно всю діяльність учителя: майстер-класи, лекції, які він провів; його фахові публікації і навіть ведення блогу (що мені, наприклад, дуже приємно); участь в освітянських заходах.
Коли порушують тему ЗНО для вчителів, у багатьох колег виникає обурення: мовляв, я складу ЗНО, але після високопосадовців і чиновників узагалі. «Без жодних проблем, - коментує Руслан Гурак. - Я готовий пройти ЗНО, яке включатиме питання мого роду занять, навіть без підготовки».
До речі, голова ДСЯО без вагань погоджується пройти ЗНО й з української мови та літератури без підготовки (може, колеги, наступного року треба буде нагадати, щоб пан Руслан устиг зареєструватися?) Також Руслан Васильович ділиться спогадом: «Років 5 тому, коли точилися дискусії з приводу якості тестів, хотів скласти ЗНО з усіх предметів, щоб довести: тести ЗНО посильні для всіх».
Можна довго дискутувати з приводу тестів для педагогів, але, справді, щоб уникнути подвійних тлумачень, ЗНО треба скласти не тільки вчителям, а й керівникам навчальних закладів, чиновникам (у тому числі й інспекторам), ну, і, звичайно, голові ДСЯО.


Подорожуй Україною!

Топ-10 замків України, які треба побачити на власні очі 


28 травня 2018 р. 17:29 Україна багата на унікальні пам’ятки архітектури, тож ви просто зобов’язані відвідати замки на території нашої Батьківщини. Старовинні мури, загадкові руїни, середньовічні фортеці… Ці споруди справді розповідають історію! До вашої уваги список найкрасивіших замків в Україні, які варто побачити. Щоб насолодитися дивовижною архітектурою – необов’язково їхати за кордон. До вашої уваги найвідоміші замки та фортеці України, які не лише не поступаються іноземним пам’яткам, а й часом перевершують їх. Золочівський замок Де: м. Золочів, Львівська область. 
Упродовж віків цей замок іменувався як фортеця, королівська резиденція, панська садиба, тюрма та навчальний заклад. Сам замок візуалізує неоголландський тип оборонних споруд і належить до пам’яток “palazzo in fortezzo”, тобто поєднує функції оборони та житла. Він був споруджений на місці старого дерев’яного замку. Меценатом для його зведення став Якуб Собеський у 1634 році. У дворі замку є два палаци. Більший з них має назву Великого палацу, а навпроти в’їзної вежі розташований Китайський палац. Цікавим замок є і тим, що тут була споруджена перша система каналізації, яка збереглася до наших днів. Оборонні споруди Золочівського замку – це вали, бастіони, надбрамна вежа, міст і равелін, дивлячись на які подумки опиняєшся у Середньовіччі. Великий житловий палац Великий житловий палац Золочівського замку — це 550 експонатів, у тому числі 122 одиниці живопису (зокрема копії картин Дюрера “Мадонна з дитятком”, Рубенса “Свята вечеря”, Рембрандта “Вигнання Агари” та “Вчений”), 123 одиниці меблів, зброя, порцеляна, скульптура, килими, речі, знайдені під час реставраційних робіт, мисливські трофеї та інше. У процесі реставрації відтворено розміщення кімнат, віднайдено шість туалетів початку XVIII ст., потайний хід і комини. Загалом, Великий палац складається з двох поверхів, на першому поверсі якого в експозиційних залах представлено історію замку, тюремний час та період реставрації. Також тут розміщена палацова капличка Благовіщення, виставковий зал і королівська скарбниця з реконструкцією корони Данила Галицького. На другому поверсі палацу – відділ “Інтер’єри періоду історизму”. Китайський палац Китайський палац у Золочівському замку в кінці XVII століття побудував польський король Ян ІІІ Собеський для своєї коханої дружини Марисеньки. Палац має вигляд двоповерхової шпилястої ротонди з бічними прибудовами. У центральній двоповерховій частині Китайського палацу облаштовано “чайний зал”. У п’яти експозиційних залах представлено близько 250-и творів живопису, графіки, скульптури, предметів декоративно-прикладного мистецтва, а також археологічних експонатів, які представляють мистецтво різних країн Сходу. З 2004 року тут відкрито музей Східних культур. Одним із найцікавіших експонатів у Золочівському замку є камені зі зашифрованими написами. Їх привезли у 2000-у з околиці Золочева – села Новосілки. Припускають, що написи могли бути зроблені тамплієрами, яким також міг належати замок. 
Підгорецький + Олеський замки Окрім Золочівського, must visit у Львівській області також Підгорецький і Олеський замки – справжні перлини. Першим по дорозі зі Львова є Олеський замок. Відреставрована будівля зберегла небагато палацової ідентичності, але тут є на що глянути. А ось Підгорецький замок значно цікавіший з точки зору архітектури. Не дарма його вважають одним із найкрасивіших у Європі з епохи Ренесансу. Наразі замок активно реставрують, тому можна оглянути лише його фасад і прилеглі території. До слова, саме цей замок виконував роль Версалю в радянському фільмі про трьох мушкетерів. 
Кам’янець-Подільська фортеця Де: м. Кам’янець-Подільський, Хмельницька область. Визначна пам’ятка Хмельницької області, яка була збудована для захисту турецького мосту, що веде до старого міста. Фортеця складається з двох частин: Старого замку (XII–XVIII ст.) та Нової фортеці (XVII ст.). До складу Кам’янецької фортеці входять також одинадцять башт, кожна з яких має дивовижну історію. Впродовж багатьох років Кам’янець-Подільський є місцем туристичного паломництва. Мандрівники з різних куточків світу прагнуть побачити архітектуру, яку залишило в спадок середньовіччя. Побувати в Кам’янці-Подільському і на зворотному шляху не заїхати до Хотину – просто неприпустимо, адже ці два міста розташовані одне від одного на відстані у 24 км. 
Хотинська фортеця Де: м. Хотин, Чернівецька область. Хотинська фортеця – ще одне з семи чудес України. Здається, що й сьогодні тут панує дух війни та боротьби, адже завжди цей замок слугував могутнім захистом для укріплення українських земель від ворогів. Нині ця фортеця – Державний історично-архітектурний заповідник. 
Жовківський замок Де: м. Жовква, Львівська область. Визначна пам’ятка архітектури доби Ренесансу, яка була збудована на замовлення Станіслава Жолкевського. Наприкінці XVII ст. замок був улюбленою резиденцією польського короля Яна ІІІ Собеського, за правління якого пережив період найбільшого розквіту. Жовківський замок побудований з цегли і каменю. У подвір’ї і досі зберігся будинок, у якому жили власники міста. Неподалік від замку протікає річка Свиня. За однією з версій, свою назву річка отримала через те, що слуги гетьмана Жолкевського мили в ній однойменних тварин. Згідно з іншою легендою, річка здобула таку назву після того, як туди впав російський імператор Петро І, який перед тим “перебрав”. За третьою версією, коли річка навесні затоплювала передмістя, то мешканці казали, що вона “суне, як свиня” (тобто нахабно). 
Збаразький замок Де: м. Збараж, Тернопільська область. Фортифікаційна оборонна споруда у живописному місті Збараж. Переживши не одну облогу, замок все ж зумів лишитися міцним та непохитним. Його споруджено за проектом італійського архітектора Вінченцо Скамоцці під керівництвом військового інженера Андреа дель Аква у 1626-1631 рр. Сам палац двоповерховий, кам’яний, з характерними для Ренесансу спрощеними формами. Головний вхід до будівлі підкреслює балкон на кам’яних консолях (опорних конструкціях). Наріжні кути споруди прикрашені рустом (рельєфним маркуванням). У 1994 році замок став архітектурною пам’яткою, новоствореного Державного історико-архітектурного заповідника міста Збаража, а в січні 2005 року – заповіднику надано статус національного. Тепер це Національний заповідник “Замки Тернопілля”, основним осередком якого став Збаразький замок. 
Замок Любарта Де: м. Луцьк, Волинська область. Один з найбільших, найдавніших та найкраще збережених замків України – замок Любарта. Це – рівносторонній трикутник з випнутими сторонами і відстанями між вершинами (вежами) у 100 м. Загалом на замок використано до 5 млн цеглин! Протягом шести століть його існування рівень підлоги замкового двору піднявся приблизно на 3,8 м. Стіни і вежі вимурувані у готичній системі кладки. На стінах містяться бойові галереї з бійницями. Біля В’їзної та Владичої башт на консолях тримаються еркери з машикулями – отворами для обстрілу зони підошви стіни. На другому поверсі Воротньої вежі розташована виставка “Плитниця”, де експонуються старовинні будівельні матеріали, знайдені під час археологічних досліджень. На самій вершині вежі є і оглядовий майданчик, з якого відкривається вражаюча панорама старого міста та його пам’яток. У Стировій вежі розмістився клуб історичної реконструкції. 
Замок Паланок Де: м. Мукачево, Закарпатська область. У південно-західній частині Мукачева стоїть замок – одна з найцінніших історичних і воєнно-архітектурних пам’яток Закарпаття XIV-XVII століть. Замок побудований на горі вулканічного походження заввишки 68 м. і займає площу 13 930 м. кв. Точна дата заснування замку невідома, але в документах, які датуються XI ст., він уже згадується. Нині в Мукачівському замку розміщений історичний музей. 
Бердичівський замок Де: м. Бердичів, Житомирська область. Він заснований наприкінці XVI ст. У 1648 році вояки Максима Кривоноса захопили місто Бердичів, зруйнувавши замок і монастир. У 1739-1754 рр. кермаліти реставрували будівлі, але в роки Другої світової війни замок і монастир знову зазнали певних пошкоджень. Нині на базі колишнього замку і монастиря утворено Бердичівский історико-культурний заповідник. Аккерманська фортеця Де: м. Білгород-Дністорвський, Одеська область. Білгород-Дністровська фортеця є однією з найбільших середньовічних фортець в Україні. З півночі фортечні мури майже впритул підступають до Дністровського лиману, що особливо тішить туристів, адже краєвид, який відкривається з фортеці, перехоплює подих. Достеменно невідомо, коли саме було закладено Білгород-Дністровську фортецю, проте згадується, що вона будувалася на залишках грецького міста Тіра. Нині її засновниками більшість істориків вважають генуезців, які прийшли у Причорномор’я в ХІІІ ст. Основу фортечного комплексу становить Цитадель – найбільше укріплена частина. Вона складається з чотирьох великих башт, з’єднаних потужним муром. Башти мають власні назви: Придвірна, Комендантська, Темниця та Скарбниця. Нині башта Скарбниця напівзруйнована, решта ж перебувають практично у відмінному стані. Площа двору цитаделі – 300 квадратних метрів. Тут є багато приміщень та розгалужена мережа підземних ходів, практично не досліджених. Колись у цитаделі містився комендантський палац. Фортеця розділена внутрішніми стінами на кілька дворів, які могли бути самостійними фортифікаційними об’єктами. Цитадель розташована на території Гарнізонного двору. Цей двір має площу близько двох гектарів. Раніше він був забудований казармами, стайнями та складами боєприпасів.

четверг, 24 мая 2018 г.

Розмальовки антистрес


Є така думка

Заборони для педагогів: 5 речей, які не варто робити вчителю

Похожее изображение

Говоримо українською правильно


Корисний досвід

7 мудрих правил виховання дітей у євреїв. Є чому повчитися!

Любов єврейських батьків до своїх дітей не знає кордонів. Такого культу дітей немає, здається, ні в жодного іншого народу. Психологи можуть говорити як про плюси, так і про мінуси такого ставлення, проте, безумовно, єврейські діти нестачі любові та уваги не відчувають.

вторник, 22 мая 2018 г.

Пізнай себе

 Тест: Виберіть візерунок, і ми скажемо, як працює ваш мозок

Який візерунок привертає вашу увагу? 

Хвилина позитиву

Українська весна


Історія успіху

Витрачайте всього одну годину в день на ці п'ять речей, і ви зміните ваше життя ...

На замітку

5 кращих історій з мораллю

Подія дня

Лілія Гриневич: для успіху завжди потрібна підтримка


Традиційно хочу підтримати наших випускників, які складатимуть перше ЗНО з математики, а також усіх, хто здаватиме його цього року.
Життя переповнене своєрідними іспитами, це завжди стрес та випробування, але, пройшовши їх гідно, ти розвиваєшся та береш нову для себе висоту.

понедельник, 21 мая 2018 г.

Промова Марка Цукерберга перед випускниками Гарварду 2017


Релакс

Сходи університету в Лівані 

Як Вам така мотивація?



На замітку

10 цитат із книг Олівера Сакса

Олівер Сакс (1933 - 2015) - відомий британський невролог і нейропсихолог. У своїх книгах, які продовжують традиції «клінічного розповіді» XIX століття, він описував і аналізував незвичайні історії хвороби своїх пацієнтів. Такі його роботи, як «Людина, яка прийняла дружину за капелюх», «Антрополог на Марсі», «Музикофілія» та інші, ось уже багато років користуються величезною популярністю в усьому світі.

 10 цитат з книг Сакса:

Освіторія

Підсумки тижня в освіті: головні події

Підсумки тижня в освіті: головні події

четверг, 17 мая 2018 г.

ПЕДАГОГАМ: ЯК І НАВІЩО НАЛАГОДЖУВАТИ ЗВОРОТНИЙ ЗВ’ЯЗОК З УЧНЯМИ?

ШК

Сучасні мобільні технології для одночасної взаємодії з учнями всього класу протягом уроку

Огляд зручних сучасних програм, що дозволяють ефективно взаємодіяти вчителю одразу з кожним учнем класу протягом навчального процесу.
Чи завжди вам вдається  під час уроку одночасно залучити до взаємодії всіх учнів? А організувати в межах уроку розгорнуте опитування з виставлянням оцінки кожному?
Якщо у класі понад 30 учнів, це практично неможливо! А навчальний час не гумовий… І щось треба з цим робити! Пропонуємо з легкістю подолати цю проблему, використовувати новітні інтерактивні технології у зручному форматі!  
У чому переваги інтерактивного навчання та сучасних освітніх технологій
За статистикою, у кожної людини є домінуючий спосіб сприйняття інформації: візуальний, графічний, ментальний тощо. Але при цьому об'єднуючим фактором є те, що навчання ефективніше, якщо учень є активним учасником процесу.
На жаль, більшість уроків у нинішніх школах проходить у форматі своєрідних лекцій – вчитель розповідає, пояснює, а учні записують, потім читають підручник. Однак, як свідчить піраміда навчання, навіть у сукупності такий формат для запам'ятовування не надто результативний.
Долучайтеся, друзі, до великої таїни духовності, у глибині тисячоліть витвореної нашими прапращурами, не лише милуйтеся рукотворною красою народного спадку, а й ставайте учасниками цікавих незабутніх дійств, возносьтеся душею разом з одягнутою сьогодні у вишиванки спільнотою українців. 
Бо у вишиванках – голос давнини! Прислухайтеся та уважно придивляйтеся до хрестиків, що вишивали Ваші матусі чи бабусі, надсилаючи в узорах послання не лише Вам, але й своїм праправнукам! Пам'ять про минулі покоління варта того, щоб Ви одягнули свою вишиванку і показали її світові.
ХАЙ НАМ СПРИЯЄ ДОЛЯ У ВСІХ НАШИХ ДОБРИХ ПОЧИНАННЯХ!

Ольга Куропатва
Наталія Волощук

З ДНЕМ ВИШИВАНКИ! Таємничі коди предків: 12 головних символів української вишивки


Та чи знаємо ми, що за узори насправді прикрашають наш одяг, якими древніми є їхні основи, що вони означають та чому виглядають саме так. Яка сакральна геометрія захована у скарбах бабусиних скринь? Це ж не просто кола, ромби, гілки і спіралі, ці фігури створювались десятки століть тому як унікальні символи. У часи, коли наші предки володіли магічним зв’язком зі світом Природи: рослин, тварин, небесних світил. Символами Сонця, Землі, Всесвіту, Роду вони малювали свою долю, відтворюючи їх на полотні, виписуючи таємничі древні знаки як заклинання, як обереги, як коди свого роду.

Освіторія

16 травня відбулось розширене засідання Комітету з питань науки і освіти. На засіданні були присутні: народні депутати України - члени Комітету Олександр Співаковський, Олексій Скрипник, Тарас Кремінь, Ірина Констанкевич, народні депутати України Олександр Марченко, Микола Фролов, Олег Петренко, Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, директор Генерального директорату вищої освіти і освіти дорослих Міністерства освіти і науки України Олег Шаров.

понедельник, 14 мая 2018 г.

Рейтинг університетів за показниками Scopus 2018 року

Видавничою службою «УРАН», на замовлення Освіта.ua, здійснено наукометричний моніторинг суб’єктів науково-видавничої діяльності України за показниками бази даних SciVerse Scopus, на підставі якого складено рейтинг українських закладів вищої освіти.
Результати рейтингу вищих навчальних закладів базуються на показниках бази даних Scopus, що є інструментом для відстеження цитованості наукових статей, які публікуються навчальним закладом або його співробітниками. База даних Scopus постійно індексує понад 20 тисяч наукових журналів та сотні книжкових серій.
Станом на квітень 2018 року до бази даних Scopus включено 162 заклади вищої освіти України, що на 26 навчальних закладів більше ніж у квітні 2017 року.
У рейтинговій таблиці вищі навчальні заклади України ранжовані за індексом Гірша — кількісним показником, що базується на кількості наукових публікацій і кількості їх цитувань.
Згідно з даними рейтингу, найвищий індекс Гірша серед університетів України мають Київський національний університет ім. Шевченка — 84 (79 у рейтингу 2017 року), Харківський національний університет ім. Каразіна — 65 (60) та Львівський національний університет ім. Франка — 55 (50), що посунув з третьої сходинки Чернівецький національний університет ім. Федьковича — 54 (51).
Як і у минулому році, п’яту сходинку посів Одеський національний університет ім. Мечникова 53 (50).
Також не змінили свої позиції у порівнянні з минулим роком НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» із показником 49 (43), Донецький національний медичний університет (43) та Дніпропетровський національний університет ім. Гончара (40), що посіли відповідно шосте, сьоме та восьме місце.
На дев’яту сходинку піднявся Національний університет «Львівська політехніка», що має у своєму активі 38 пунктів за індексом Гірша.
Замикає першу десятку НТУ «Харківський політехнічний інститут» (38), що поступився місцем Львівській політехніці за рахунок меншої кількості публікацій.
Рейтинг ВНЗ України за даними наукометричної бази даних SciVerse Scopus
http://osvita.ua/vnz/rating/60539/
Рейтинг складено Видавничою службою «УРАН» на замовлення Освіта.ua (дані актуальні станом на 6 квітня 2018 року).

Як в Швеції готують школярів до життя в епоху «постправди» 

Швеція - країна, яка регулярно займає перші рядки в індексах розвитку і рейтингах найбільш благополучних держав. Безумовно, цікаво, яким чином влаштована система освіти в настільки успішною країні і які цінності лежать в її основі.

Мені вдалося заглибитися в цю тему під час Школи медіаграмотності, яку в березні організував медіаінстітут Fojo. Разом з ще 24 учасниками ми познайомилися зі шкільними вчителями, побували в гімназії і поговорили зі студентами. Основна мета була - побачити, як інтегровано критичне мислення і цифрові технології в освіту. Цікавлячись медійними темами, ми переконалися, що головну роль в школах грає увагу до психологічного стану учнів, довіру між вчителями та школярами, повагу до індивідуальності і думку дитини.

Як влаштовано шкільну освіту

Все починається з дошкільної освіти (швед. - Förskola) у віці 1-5 років. Далі в 6 років слід так званий нульовий клас (Förskoleklass): якщо раніше батьки могли вибирати, чи варто дитині вчитися в ньому, то з 2018 року нульовий клас стає обов'язковим. З 7 до 16 років - звичайна школа (Grundskola), з 16 до 19 років - гімназія (Gymnasieskola). У гімназії можна навчатися по одному з 18 напрямків: дванадцять з них - професійно-технічні, шість - теоретичні, які готують до вступу в університет. На деякі особливо популярні напрямки вчинити складно.

У Швеції є і приватні школи, і муніципальні. У муніципальних - основне навчання безкоштовне, але за додаткові опції потрібно доплачувати (наприклад, група продовженого дня), однак доплата диференційована залежно від доходу батьків.

Школи керуються законом про освіту, також є загальношкільні правила - їх становить учнівська рада і батьки, стверджує правила директор. Для кожного класу є і свої специфічні правила, які складають учні.

До шостого класу в школах оцінки як такі не використовують: учитель ставить на роботи кольорові позначення (зелений - відмінно, салатовий - добре, жовтий - потрібно поліпшити). У старших класах працює система оцінки A, B, С, D, E, F.

Довірчі відносини

Ларс-Ерік Халь - зараз пенсіонер, а за сумісництвом - вчитель молодших класів. За власним висловом, на 20% він педагог, на 80% - пенсіонер. Він викладає в школі міста Несшё (Nässjö), де проживає 30 тис. Жителів. Ларс розповів про свій досвід роботи в різних школах Швеції: переважно він займав посади IT-педагога, класного керівника, «спеціального педагога» (для навчання дітей з особливими потребами).

Фізичний і психологічний комфорт школярів забезпечують різними шляхами. Є «команда по здоров'ю» (вона одна на кілька шкіл), куди входить шкільний лікар, медсестра, куратор, логопед, психолог. Раз в тиждень ця група збирається на спільній зустрічі з директором. У кожній школі є спеціальний педагог, який приділяє увагу дітям з особливими потребами.

Крім того, є і «команда із забезпечення справедливого ставлення до кожного учня». У неї входять як педагоги, так і по одному учню з кожного класу (крім наймолодших). Завдання цієї команди - вчасно помітити, якщо у кого-то з дітей якісь проблеми - часто поганий настрій, небажання спілкуватися, натягнуті відносини з однокласниками. Учні з «групи підтримки» проходять спеціальне навчання з психологом. «До них у інших дітей дуже шанобливе ставлення - багато хто висловлює бажання виконувати таку роль», - відповідає Ларс на питання про те, чи немає упередження серед дітей щодо «учнів-психологів».

Цифрові технології в школі

«У нашій школі у кожного учня - власний планшет, в який вже закладені деякі навчальні програми. Поступово, протягом трьох років, до такої системи повинна прийти вся шкільна система Швеції », - пояснив Ларс.

Використання цифрових технологій в освіті - актуальна і вже звична тема в наші дні. У шведській школі було цікаво дізнатися не тільки про матеріальне забезпечення, але і про змістовне наповнення діджіталізаціі. Планшети та смартборди в кожному класі - це очікувано, але набагато важливіше, що Діджитал тут виступає не просто ще одним засобом: новий цифровий підхід закріплений в навчальних планах.

З 1 липня 2018 року набере чинності оновлення до закону про освіту - воно визначає, чому конкретно потрібно навчати в сфері «Діджитал» по кожному шкільному предмету. При цьому програмування буде обов'язковим елементом таких предметів як математика і техніка. «Тут очевидна проблема, що вчителі в сфері програмування знають менше, ніж учні. Але важливо не соромитися отримувати допомогу і питати у дітей », - каже Ларс. Крім того, Шкільне управління Швеції створило навчальний портал по діджіталізаціі для вчителів - на ньому можна знайти матеріали, як цифрові навички та роботу з медіа можна інтегрувати в різні предмети і навіщо це взагалі робити.

Ларс розповів, що в школі використовується дуже багато цифрових інструментів. Крім уже згаданих, це аудіоверсії текстів для всіх підручників, Office 365, Power Point, відеоролики педагогічного характеру, зворотний зв'язок з учнями за допомогою програми Traffic light (суть додатки в тому, що учні в кінці або під час уроку можуть відправити «сигнал» вчителю , наскільки їм зрозуміла тема).

Більш складне використання технології:

реалізація концепції «писати, щоб читати» (учні працюють з комп'ютером, слухають текст в навушниках і друкують його);
«Перевернутий клас» (вчитель дає матеріал для самостійного вивчення вдома, а на уроці відбувається практичне закріплення матеріалу, при цьому активно використовуються аудіо- і відеоформати);
метод спільного листа (група учнів працює спільно - кожен, наприклад, пише вступну частину до розповіді, далі ці фрагменти по черзі виводять на загальний екран, обговорюють разом, потім знову повертаються до своєї роботи, іноді вносячи правки в тексти).
Ларс пояснює, що технічне забезпечення дійсно дороге і місцева влада не завжди охоче фінансують його: «Головний аргумент з нашого боку - що ми більш ефективно досягаємо освітніх цілей за допомогою діджіталізаціі. Ми запрошуємо учнів на зустрічі з політиками, які приймають рішення, щоб вони розповіли, чому для них важливі цифрові технології ».

«Але потрібно пам'ятати, що Діджитал-інструменти не применшують ролі вчителя, - додає він. - Він повинен бути однаково активний і включений в процес, незалежно від кількості технологій ».

Медіаграмотність на уроках

«У Швеції завдання вчителя - навчити учня працювати з медіа і критично аналізувати інформацію. Ми часто говоримо про компенсує місії школи, тому що всі діти, незалежно від соціального середовища, від свого оточення, повинні отримати однаково якісне та ефективне освіту в галузі медіа », - вважає Ангелін Скепнер, вчителька шведського та англійської мов в гімназії.

Ці слова представляють центральну ідею, навколо якої побудована система медіаосвіти. У різних школах може бути своя специфіка, але критичний аналіз медіа - сайтів, соцмереж, телебачення - вбудований в різні предмети. Окрема діяльність - це медіавиробництва.

Ангелін розповіла, що англійська і шведська мови - одні з найбільш зручних предметів для включення роботи з медіа. Так, заняття часто починається з обговорення світових новин. «Англійською ми говоримо про політику час від часу. Наприклад, про Дональда Трампа наші учні досить багато знають, а також про його ставлення до медіа, про фейках і "постправде" », - каже Ангелін.

Після теракту в Стокгольмі 7 квітня 2017 року Ангелін запропонувала учням подивитися, як висвітлювали ці події шведські та світові ЗМІ. Учні обговорювали заголовки, а також ілюстрації матеріалів, які фотографії використовувалися - так, вони прийшли до висновку, що світові ЗМІ показували більше великих планів і деталей з місця події, ніж шведські ЗМІ. Крім того, з учнями обговорювали питання етики - що доречно, а що ні. Використовуючи матеріали шведського фактчекінгового проекту Viralgranskaren (ми публікували інтерв'ю з його редактором), учні побачили, що журналісти зробили помилку в освітленні - передчасно назвали підозрюваного вбивцею (він їм і не був, як потім виявилося).

У гімназіях є предмети, присвячені тільки медіавиробництва, коли учні приміряють на себе роль журналістів - вчаться писати тексти, знімати відео, готують відеопередачі і обробляють фотографії. Є в гімназії і предмети, які присвячені вивченню медіа в цілому. Наприклад, на предмет «Суспільство і комунікації» розглядається роль медіа в суспільному житті і підтримці демократії - як в Швеції, так і на міжнародному утраті, також йдеться про те, як побудована робота в новинних редакціях.

Важливий компонент медіаосвіти - бібліотеки. У Швеції ці установи цінуються - згідно з нормою 2011 року, кожна школа обов'язково повинна мати свою бібліотеку з бібліотекарем (виняток лише в тому випадку, якщо в безпосередній близькості від школи є міська бібліотека).

«Коли ми працюємо з класами, ми концентруємося на навичках читання, критики джерела інформації і пошуку інформації. Це важливий навик не тільки для шкільної роботи, а й в цілому по життю, - розповідає місцева працівниця бібліотеки. - Вивчаючи соціальні науки, студенти повинні отримати можливість розвинути в собі здатність шукати, критично оцінювати і інтерпретувати інформацію з різних джерел, а також оцінювати релевантність і надійність цих джерел. Ми намагаємося навчити учнів, як не опинитися на стадії фрустрації і заплутаності під час роботи над проектом, коли вони шукають інформацію з певної теми і її виявляється занадто багато ».

Звичайно, у багатьох аспектах українській школі наздогнати шведську неможливо, в тому числі в сфері медіаграмотності. Там - зовсім інша традиція без радянської історії. І, очевидно, в рази вище рівень матеріального забезпечення. Але з іншого боку, радує, що останнім часом у великої кількості українських вчителів є розуміння важливості критичного мислення і готовність зануритися в тему медіа. Хоч це і дуже непроста сфера, як вірно відзначила Ангелін: «Перед нами стоїть завдання підготувати наших дітей до майбутнього, яке ми не можемо передбачити». На мій погляд, якщо говорити про викладання медіаграмотності (та й в цілому про нове утворення), в першу чергу потрібно розвивати поважний підхід до учня і партнерські відносини на уроках. Коли вчитель не повідомляє єдино правильний варіант відповіді (це як раз суперечить критичного мислення), а вчить дітей ставити вопросиі щиро готовий сприймати їхню думку.

ПЕДАГОГАМ: ЯК І НАВІЩО НАЛАГОДЖУВАТИ ЗВОРОТНИЙ ЗВ’ЯЗОК З УЧНЯМИ?


ЗІПСОВАНИЙ ТЕЛЕФОН. Процес навчання, а точніше взаємини між учителем і учнем, дуже часто нагадують зіпсований телефон. Те, що вчитель хоче донести; те, що вчитель говорить; те, що чують учні; і те, що вони розуміють, – це різні речі. Але з’ясувати це практично неможливо, не збудувавши правильну комунікацію. Ось і виходить, що педагог – «зі стажем», підручники – хороші, над головою – проектор, а результату – немає. Або результат не зовсім той, який школа і батьки від дитини очікують.
Без зворотного зв’язку від учнів налагодити цей «телефон» не можна. І з побудовою такого зв’язку в українській школі великі проблеми.
ХТО КОМУ ВЧИТЕЛЬ? В нашій освітній системі процес навчання все ще побудований на передачі інформації і досвіду від вчителя до учня. Але сучасні підходи вимагають іншого – допомоги, наставництва, курирування і корекції вчителем освітнього процесу.
Ця різниця підходів призводить до нерозуміння важливості зворотного зв’язку. У звичній для нас усіх українській школі такий зв’язок «не потрібен», так як вчитель – безперечний авторитет, і своє завдання з передачі знань він виконує. Те, що інформацію неправильно зрозуміло або не засвоєно – це не стільки проблема вчителя, скільки самого учня. Це, безумовно, помилкова думка, але подолати її вкрай складно.
Сучасний підхід без зворотного зв’язку не може існувати зовсім, так як він припускає, що в навчальному процесі ініціатива виходить від учня. Саме учень – активна ланка: він задає тон всьому процесу і формує запит на ту чи іншу підтримку від вчителя. Простіше кажучи, це учень показує вчителю, як його потрібно вчити, щоб він досяг своєї мети.
З ЧОГО ПОЧАТИ? По-перше, потрібно усвідомити важливість зворотного зв’язку і того, що він дасть в конкретному класі або на конкретному уроці. В ідеалі, зворотний зв’язок допоможе з’ясувати, чи в правильному напрямку рухається учитель і чи відповідає те, що він хоче донести, тому, що в результаті розуміють діти.
По-друге, слід створити атмосферу довіри і партнерства в класі. Якщо діти будуть побоюватися висловлювати свою думку, то інформація, що виходить від них, буде некоректною. Краще розповісти, що відбувається, і для чого це робиться: «Я питаю, щоб при підготовці наступного уроку врахувати вашу думку і дати вам ті завдання, які будуть більш цікаві і корисні».
По-третє, вибрати один або кілька форматів зворотного зв’язку і зробити його регулярним і органічним. Він не повинен сприйматися як чергова контрольна – в такому форматі він викличе лише недовіру і страх.
В ЯКОМУ ФОРМАТІ? Спосіб відповідної реакції залежить від предмета (наприклад, чи передбачає він домашні завдання), від кількості учнів в класі (особисті висловлювання можуть зайняти занадто багато часу і бути нудними), рівня довіри між учителем і класом (іноді кращий вихід – стандартизовані анонімні опитування) і інших факторів. Тому єдиного рецепта для всіх не існує.
Наприклад, можна запропонувати учням кожен раз при виконанні домашнього завдання вказувати час, який витрачається на його виконання, і його рівень складності. Адже часто зусилля, які витрачає дитина вдома на підготовку до уроку, залишаються «за кадром».
Універсальний прийом – це анонімні опитування. Такі часто проводять на початку і в кінці тренінгів для розуміння того, чого хоче аудиторія. Головне при цьому – дійсно дотримуватися анонімністі. Тобто використовувати заготовлені форми з питаннями, на які потрібно відповісти «+/-» або поставити «галочку», щоб особистість дитини не можна було визначити по почерку.
Гарний спосіб – це залучення дітей в дискусії з пройденого матеріалу, прочитаного твору або про історичну особу. Цей спосіб допоможе з’ясувати, наскільки глибоко діти зрозуміли тему, як вони мислять, що вважають головним, а що – ні.
Додатковий інструмент для вчителя – це правильні запитання аудиторії. Так, замість стандартного «Вам все зрозуміло?» (На це діти по інерції дадуть відповідь «Так») слід запитати: «До чого нам потрібно повернутися?», «Що повторимо?» (Або щось в цьому роді). Найімовірніше, діти вкажуть то, що було їм менш зрозуміло.
СТОРОННІЙ СПОСТЕРІГАЧ. В українській школі, знову ж таки, присутність сторонніх на уроці зазвичай сприймається як негативне явище. Але в принципі, це як раз той варіант зворотного зв’язку, який приносить максимально швидкий і точний результат (звичайно, якщо урок не був «театральною постановкою» для перевіряючих). Адже колеги оцінюють урок з боку, не беручи в ньому участі. А така точка зору часто більш об’єктивна. Крім того, вони порівнюють побачене зі своїм особистим досвідом, точно визначаючи плюси і мінуси методики. Тому не варто нехтувати думкою з боку, а краще – всіляко сприяти тому, щоб відвідування уроків колегами або батьками було нормою, а не стресом для всіх учасників навчального процесу.

Релакс

- Що у Вас на десерт? - Травень. Зі смаком щастя...




8 психотипів учнів: як їх зацікавити на уроці



cover_psychotype
Автор тексту: Аліна Мірошникова