вторник, 18 декабря 2018 г.

Богдан Ступка, вірш Ліни Костенко "Крила"


                                                                     Цікавий досвід


Освіторія

МОН ПРОПОНУЄ ДО ГРОМАДСЬКОГО ОБГОВОРЕННЯ ПРОЕКТ ЗУ “ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ТА ДОПОВНЕНЬ ДО ЗУ “ПРО ВИЩУ ОСВІТУ” (ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ВИЩОЇ ОСВІТИ)”

У МОН розробили положення про студентські гуртожитки

Міністерством освіти розроблений проект типового положення про користування студентськими гуртожитками у закладах вищої освіти. Документ винесений для громадського обговорення.
Нове положення визначає особливості користування гуртожитками, які використовуються для проживання студентів, зокрема, порядок надання та користування житловими приміщеннями, умови проживання, правила розпорядку, оплати тощо.
Згідно з документом, гуртожитки мають використовуватись для поселення студентів під час навчання, які не мають постійного місця проживання у місці розташування відповідного вишу. Також у студентські гуртожитки можуть бути поселені здобувачі вищої освіти заочної форми навчання на період проведення екзаменаційної сесії.
Жила площа у гуртожитках має надаватись рішенням керівника закладу вищої освіти за погодженням з органом студентського самоврядування.
Планується, що мешканці студентських гуртожитків, у тому числі неповнолітні, матимуть право безперешкодного цілодобового доступу до гуртожитку. Вимагання від студентів відповідних пояснень щодо причин їх входу або виходу з гуртожитку у певний час доби буде заборонено.
Також представникам адміністрацій вишу, студентського містечка або студентського гуртожитку буде заборонений вхід до житлових приміщень студентів без їхнього дозволу.
Разом з тим, за рішенням керівника закладу вищої освіти та за погодженням із органом студентського самоврядування можливе дострокове припинення дії договору найму житла у студентському гуртожитку у зв’язку із систематичним або одноразовим грубим порушенням мешканцем його умов.
Згідно з проектом документа, розмір плати за проживання у студентських гуртожитках у розрізі категорій мешканців, видів житлових приміщень та часу проживання встановлюватиметься керівником закладу вищої освіти за погодженням із органом студентського самоврядування. Адміністрації вишів не зможуть встановлювати вимоги щодо внесення плати за проживання більш як на 1 місяць наперед.
Зауваження та пропозиції до проекту типового положення про користування студентськими гуртожитками у закладах вищої освіти можна надсилати до 06 січня 2019 року на електронну адресу: v_vykhor@mon.gov.ua.


Онлайн платформа неформальної освіти в Україні
Сучасне суспільство, в якому весь час відбуваються динамічні зміни в соціально-економічній та інших сферах людської життєдіяльності, вимагає постійного включення особистості в освітній процес. І, відповідно, нові виклики постають перед освітньою системою, що сприяє появі нових педагогічних професій, вибудовується нова освітня архітектура, з’являються нові теорії. У статті ми пропонуємо 3 найбільш актуальні теорії в навчанні дорослих.

Фахівець з педагогічного дизайну – спеціаліст, який займається теоретичними проблемами науки, що знаходиться на стику педагогіки, психології, соціології, ергономіки. Такі фахівці покликані розробляти найбільш ефективні системи та методи навчання. Наразі це більш актуально при розробленні програм дистанційного навчання та курсів.

Будь-який педагогічний дизайнер хоче, щоб його курси робили життя тих, хто навчається, краще. Ми прагнемо надихати, міняти установки і заряджати на високі результати. Простіше кажучи, ми хочемо, щоб наші курси завжди були актуальні.

А ось і завдання: наші учні – дорослі люди. У них є багаж знань і уявлень про те, що для них працює, а що – ні. Вони дуже зайняті, живуть в божевільному ритмі і терпіти не можуть втрачати час. За допомогою навчання вони хочуть досягати поставлених цілей. Тому найважливіше при створенні будь-якого електронного курсу – враховувати особливості навчання дорослих людей.

Що таке теорія навчання дорослих?

Така річ як «теорія навчання дорослих» – предмет частих розмов в сфері корпоративного навчання. А ви знаєте, що це таке?

Серед теорій навчання дорослих можна назвати: андрагогіку, нейронауку, емпіричне або експериментальне навчання, самостійне навчання та трансформаційне навчання. У всіх теорій одна мета: вони допомагають створювати ефективні процеси корпоративного навчання для дорослих.

Навіщо педагогічному дизайнерові знати теорії навчання дорослих?

Теорії навчання дорослих – не просто набір термінів, концепцій та ідей про те, як вчаться дорослі люди. Ці теорії допомагають вибудовувати курси на всіх етапах, щоб навчання вийшло максимально ефективним – від створення концепції і до реалізації.

Ось чотири причини, за якими розробники і педдизайнери просто ЗОБОВ’ЯЗАНІ знати теорії навчання дорослих:
1 – Щоб створювати курси, які відповідають потребам тих, хто навчається.
2 – Щоб підбирати стратегії навчання з урахуванням реального контексту навчання.
3 – Щоб використовувати технології, які максимально відповідають стратегіям навчання.
4 – Щоб застосовувати стратегії, які враховують сучасні особливості навчання: цифрові технології і мобільність учнів.

Теорія # 1. Андрогогіка: звертаємося до досвіду

В основі теорії андрагогіки лежать особливості дорослих учнів, а також ідея про те, що дорослі покладаються в процесі навчання на свій накопичений досвід.
Сама теорія була розроблена Малкольмом Ноулзом в 1970-х роках. Згідно неї, є шість ключових відмінностей дорослих учнів від дітей:
1. Потреба в знаннях. Дорослим потрібно знати, “навіщо” вони повинні вчитися.
2. Мотивація. Дорослими рухають внутрішні мотиви. Вони вчаться, коли хочуть вчитися. Ви дасте дорослому потужну внутрішню мотивацію, якщо переконливо відповісте на питання «навіщо мені це потрібно?»
3. Бажання. У дорослих бажання і готовність вчитися з’являються, коли вони усвідомлюють значущість знань. Їм важливо розуміти, як навчання допоможе їм змінити життя на краще.
4. Фундамент або досвід. У дорослих за плечима багатий досвід, який визначає їх навчання. Вони аналізують, пояснюють, об’єднують і створюють нові ідеї або «підкручують» старі через фільтр власного досвіду. Педагогічні дизайнери повинні використовувати цей досвід, щоб допомогти їм налагодити зв’язки, зрозуміти актуальність знань і знайти натхнення.
5. Самостійність. Дорослі самостійні і хочуть нести відповідальність за власне навчання. Вони незалежні і люблять, коли все під контролем.
6. Ставлення до навчання. Дорослі найкраще вчаться, роблячи що-небудь. Для них актуально проблемно-орієнтоване навчання, яке вони зможуть застосувати в роботі. В рамках такого навчання тренується їх здатність до вирішення проблем і, як результат, з’являється впевненість, що вони можуть справлятися з будь-якими завданнями за допомогою нових знань.

Теорія # 2: Трансформаційне навчання: виявляємо точку зору і створюємо осяяння

У всіх бувають осяяння. Такі спалахи натхнення, які дозволяють поглянути на реальність під іншим кутом. Крупиці мудрості, які змінюють наші життєві установки. Глибокі усвідомлення, які пробивають усталені переконання і умовності.

Все це трансформаційні процеси, які виводять нашу свідомість на новий рівень. Ми повинні намагатися створювати такі моменти в навчанні: вони дозволяють викликати сильні емоції і залишити незабутні враження. Часто такі моменти здатні радикально змінити образ думок, точку зору, ставлення до питання і шаблони поведінки – тобто запустити ті самі «трансформації».

Теорія трансформаційного навчання пояснює, як дорослі вчаться через такі осяяння. Теорія заснована на думці, що навчання відбувається, коли нові знання накладаються на старий досвід або старі уявлення розглядаються в новому світлі.

В теорії трансформаційного навчання виділяють три стадії:
1. Виявлення дилеми або кризи. Йдеться про момент, коли ми усвідомлюємо, що весь цей час дотримувалися помилкової думки або не знали чогось важливого. Зазвичай це штовхає нас на пошуки нової інформації або перегляд системи мислення. Усвідомити, що ми чогось не знали або в чомусь помилялися – це завжди криза, яка виводить нас із зони комфорту. Вказуйте учням на те, чого вони не знають – це підігріє їх цікавість пройти ваш курс.
2. Визначення особистої вигоди. На навчання нас надихає особиста вигода – відповідь на вічне питання: “А який мій інтерес в цій справі?” З самого початку курсу важливо створити і підтримувати правильний контекст – особистий, професійний або соціальний – який буде підігрівати інтерес учнів і тримати їх “на гачку”. Щоб мотивувати дорослих, дайте їм можливість представити майбутні плоди своєї праці.
3. Критичне мислення. Ваші учні – розумні, раціональні люди, у них своя голова на плечах. Тому потрібно створювати моменти рефлексії, щоб вони могли переглянути свої переконання і погляди. Дайте людям можливість розібратися зі своїми почуттями і усвідомити, над чим потрібно працювати – тоді вони з набагато більшим бажанням будуть вбирати знання.

Теорія # 3. Емпіричне навчання: реальний досвід народжує розуміння

Дорослі найкраще вчаться, роблячи що-небудь, а не просто запам’ятовують цифри і визначення з книг.

Девід А. Колб виділяє чотири стадії циклу емпіричного навчання:
1. Практичний досвід. Дорослі найкраще вчаться за межами звичної класної кімнати. В результаті практичного навчання людина знаходить потужний досвід, який він не забуде. Як приклад можна назвати кінестетичне навчання (навчання через симуляції, які вимагають фізичних дій), а також навчання, яке викликає сильний емоційний відгук (реалістичні сценарії, які виявляють причинно-наслідкові зв’язки).
2. Рефлексивне спостереження. Дорослим треба постійно прокручувати і осмислювати власний досвід – це дозволяє нам робити висновки і знаходити знання. Тому після практичного навчання людям потрібно дати час для рефлексії, щоб вони могли спостерігати за процесом зі сторони, проаналізувати їх. Для цього можна використовувати демонстрації, розбори кейсів і вправи з чітким сценарієм.
3. Абстрактна концептуалізація. Секрет успіху емпіричного навчання в тому, що учень починає на підставі своїх міркувань виводити абстрактні концепції, узагальнювати ідеї і усвідомлювати їх зв’язок з реальністю. Корисними будуть вправи, які дозволять учням попрактикуватися в критичному мисленні, щоб вони навчилися формулювати концепції і процедури.
4. Активне експериментування. Рольові ігри, стажування та інші практичні завдання дозволяють учням застосовувати свої знання і справді «вчитися через дію». В результаті проведення експерименту народжується досвід і цикл емпіричного навчання поновлюється.

Психологи: що не дозволяє учителям та батькам знайти спільну мову?

Психологи назвали сім причин, через які батьки та педагоги опиняються по різні боки барикад та не знаходять взаєморозуміння.
ВИГАДАНИЙ ІДЕАЛ. Всі батьки мають власне бачення того, якими мають бути школа та вчитель. Воно формується під впливом різних факторів задовго до того, як дитина починає навчання. А ідеал зазвичай рідко співпадає з реальністю.
РІЗНИЦЯ У ПОВЕДІНЦІ ДІТЕЙ. Учні дуже по-різному можуть поводитися в школі та вдома. Батьки, які звикли бачити та сприймати свою дитину з певного боку, можуть не здогадуватися про інші грані її особистості. Саме тому вони часто не вірять розповідям вчителя про погану поведінку їхньої дитини: «Такого просто не може бути! Вдома він слухняний і допомагає по господарству». До речі, дуже часто так і є.
Психологи зазначають, що буває і навпаки – коли юнацький бунт спрямований на домашніх, а у школі учень заспокоюється та відволікається на навчання та спілкування з друзями.
УЯВЛЕННЯ ПРО НЕПОТРІБНІ ПРЕДМЕТИ. Іноді батьки мають власне уявлення про те, які предмети є важливими, а які – ні. Наприклад, вони вважають, що якщо дитина в майбутньому буде вступати на економічний факультет, то «смикати» її через історію або українську літературу непотрібно. Проте кожен вчитель цінує свій предмет і не готовий миритися з чиїмись «рейтингами». До того ж, усі дисципліни по-своєму важливі та впливають на загальний розвиток дитини.
Виходить, що батьки нервують, коли учню доводиться витрачати багато часу на «непотрібні предмети» через високі вимоги вчителя, а педагог з цим не згоден, бо вимагає знань відповідно до програми.
ОСОБИСТІ ВЗАЄМИНИ. Діалог з учителем багато в чому залежить від взаємин дітей та батьків. Педагоги часто мають справу з ситуацією, коли учень, отримавши низьку оцінку, звинувачує вчителя: не так спитав, погано пояснив, недооцінив. Так зазвичай вчиняють діти, які є жертвами батьківського перфекціонізму, який передбачає сувору відповідальність за оцінку та заперечення права на помилку.
Страх перед негативною реакцією батьків змушує дитину налаштовувати маму і тата проти вчителя. Так дитина захищає саму себе.
СУСПІЛЬНА АГРЕСІЯ. Останнім часом ми чуємо багато поганих новин про школу. На телебаченні, у пресі, соцмережах створюється образ школи як суспільного аутсайдера.
Школа, звичайно, не ідеальна. У ній, як і будь-якій іншій організації, були, є і будуть люди з різним характером та інтелектуальним рівнем. І про проблеми у школі не потрібно мовчати. Проте і ставитись до навчального закладу заздалегідь з упередженням також не треба.
Найвагоміша причина усіх конфліктів – високий градус агресії та озлобленість людей. Вихід один – прагнути до взаєморозуміння, а не взаємних звинувачень.
СПРИЙНЯТТЯ ОДИН ОДНОГО ЯК ВОРОГІВ. Учителі та батьки часто розглядають свої стосунки як особистісні, користуючись принципом «люблю – не люблю». Але відносини в цій галузі мають бути діловими, заснованими на умінні слухати і чути одне одного. Розмова батьків з педагогом має бути конструктивною, а взаємини – кроками назустріч.
НЕВМІННЯ СПІЛКУВАТИСЯ. Тон «робить фразу». Якщо він не витриманий, то навіть звичайні слова в поєднанні з інтонацією і відповідним виразом обличчя не приховають вашого ставлення. Розмова в такому випадку не складеться.
Якщо одна зі сторін є некоректною або грубою, варто зупинити її. Кожен маєте право припинити такий діалог спокійно, доброзичливо, без звинувачень, сказавши: «Вибачте, я не можу продовжувати цю розмову».

пятница, 16 ноября 2018 г.




В. Співаковській: домашні завдання ще є? Чи не скасувалі?
Автор: Володимир Співаковській, президент корпорації «Гранд».

А що - домашні завдання ще є? Чи не скасували їх?

Муки тривають?

М-да. Вони забирають від життя по 3-5 годин на день.

Діти терплять і мовчки ховають сльози.

Найбільше дратуються батьки. Особливо при вигляді, як їх чадо сидить до ночі, вирішуючи рівняння, запам'ятовуючи вірші і вивчаючи англійські слова.

Але це іноді ... лукавство.

Дивимося. Дитина прийшов додому ..., поїв ..., потім сів за уроки ..., заодно подивився в айфон ... включив телевізор ..., потім знову трошки перекусив ... потім включив комп'ютер ..., погуглити ..., пограв в ігри ..., потім поговорив по телефону з друзями ..., потім просто «побалдел» ..., слухаючи музику, і ... дописав одну вправу .., потім знову пограв ..., написав 10 смс-ок, і ще через кілька годин згадав про ці проклятих алгебраїчних рівняннях, і добив їх.

І все це разом називається «робив домашні уроки п'ять годин і перевтомився».

Що ж робити? Вихід простий (якщо вже ці ДЗ змушені і нікуди від них не дітися).

Купити і поставити перед собою шахові або пісочний годинник. Там є перемикання, наприклад, на 5 хвилин, щоб позмагатися самому з собою на час. Швидко закрити питання з цими рівняннями - і вільний.

Тут головне - концентрація уваги! Адже по-зрадницькому піднімається вгору червоний прапорець, він ось-ось завалиться, і треба встигнути зробити цю вправу. До падіння прапорця!

Можна, до речі, пустити в справу і пісочний годинник, навіть цілий їх набір: на 3 хвилини, на 5, на 10, на 30 хвилин ... Так буде виховуватися концентрація уваги, воля, вміння вчитися, прагнення до результату і ... нікакошенького перевтоми .

Навпаки - гордість, що не просто зробив, а зробив швидко.

Тепер це називається soft skills, - компетенції! Це володіння одним з найважливіших життєвих якостей - «почуттям часу», яке дозволить дитині потім, у дорослому житті, нікуди не спізнюватися і все робити вчасно, на радість собі і людям.

А всього-то - поставити поруч шаховий годинник і осідлати цей вічно вислизає час.
Що Ви запропонуєте  щоб стати найулюбленішим учителем для учнів, не докладаючи особливих зусиль?
Кожного дня Ви прокидаєтеся, робите буденні речі й чимчикуєте на роботу в школу. І так день у день. Та спробуйте одного дня зробити ковток свіжого повітря: візьміть і додайте до уроку будь-який із 6 пунктів.
1. Розповідайте історії 📗
Саме завдяки історіям Ви завжди можете зробити складне легким. Але важливо, щоб розповіді гарно лягали у площину теми уроку. Підключайте учнів до ваших історій у класі й повірте, вони засвоюватимуть знання набагато краще.
2. Діліться власним досвідом 😎
Спираючись на власний досвід, розкажіть учням, як можна справлятися з сумом, невдачею, величезною радістю чи любов’ю. Поєднайте досвід із навчальним матеріалом і станьте прикладом для наслідування.
3. Жартуйте 🤡
Врешті-решт покажіть, що вчитель – це людина, яка має почуття гумору.
4. Слухайте👂
Просто дайте можливість учневі виступити. Якщо він обирає не зовсім правильну відповідь, спробуйте наштовхнути його на правильний шлях запитаннями. Запитайте про сферу інтересів школярів і спробуйте інтегрувати це у навчальний процес. Так Ви станете дорослим, який дійсно слухає.
5. Слухайте підкасти (аудіоблоги)🔉
Наприклад, TED Radio Hour та The Tim Ferriss Show можуть навчити Вас цікавих фактів і поділитися вражаючими історіями, які Ви зможете переказати учням.
6. Інтегруйте зовнішній світ у навчання🔗
Учителі часто гублять зв’язок із зовнішнім світом поза межами шкільної кімнати. Вимоги викладання, внутрішні правила й розпорядок дня засмоктують Вас у рутину буденності. Зробіть крок назовні та створіть для учнів місток, який поєднує знання і навички з конкретними діями.