суббота, 22 декабря 2018 г.

В Україні створили першу онлайн-бібліотеку аудіокниг українською

У Києві створили першу в Україні онлайн-бібліотеку аудіокниг українською мовою «Слухай».
Соціальний проект реалізували у рамках «Громадського бюджету» Києва. У бібліотеці є аудіокниги класичної української прози та поезії, що входять до шкільної програми, а також твори відомих сучасників з авторським начитуванням. За рік вдалося озвучити понад 100 книг і віршованих творів.
До озвучування долучились теле- і радіоведучі, актори театру та кіно, музиканти. Зокрема, Валерій Харчишин, Даша Астаф’єва, Павло Зібров та Євген Галич.
Інноваційні технології

Як створити хороший STEM-урок

Сьогодні велике завдання та виклик для вчителів і керівників освітніх закладів – організувати заняття та навчальний процес так, щоб надати можливість учням здобути необхідні навички та задовольнити їхні освітні потреби, а також очікування батьків.
Усе більше освітян спираються на STEM, адже особливості такого підходу можуть справді вирішити чимало завдань. Сучасні випускники – майбутні новатори та інноватори – мають отримувати ґрунтовні знання з природничих і технічних наук у поєднанні з навичками 21-го століття, таких як уміння спілкуватися, працювати в команді та вирішувати проблеми в контексті інноваційних можливостей та поточних потреб суспільства.
В Україні за останні роки STEM набув неабиякої популярності, щоправда цей підхід не завжди розуміють правильно. Важливо пам’ятати, що справжні заняття STEM – це, насамперед, навчальний процес, а не шоу.
На STEM-уроці кожна діяльність чітко зрозуміла учням, лабораторні прилади, об’єкти робототехніки безпосередньо залучені до структури заняття. Розробити такі заняття – справа не з легких, адже вчитель має мислити комплексно і сам бути готовим підвищувати свій рівень знань з деяких галузей, експериментувати та бути терплячим, очікуючи на бажаний результат.
Якщо ви готові до освітнього челенджу – скористайтеся порадами, які допоможуть створити хороший STEM-урок.

1. Залучайте учнів до вирішення реальних проблем та ситуацій

Наприклад, ви вигадали кейс, в якому один вид тварин заражає інший міфічний вид. Так, зараження тварин може бути реальною проблемою, але застосування в завданні вигаданого об’єкта робить ситуацію несправжньою, а, отже – це не STEM-урок. Звичайно, такі прийоми варто застосовувати для підвищення зацікавленості учнів, але намагайтеся не вибудовувати основу уроку на вигаданих кейсах. Учні вирішують реальні соціальні, економічні, екологічні питання через застосування наукових знань, технологій, інженерії та математики.

2. Формулюйте чіткі критерії до завдань, які виконують учні

Якщо ви запропонували учням розробити якусь модель чи прототип, то напишіть чіткі вимоги до продукту (матеріали, розміри, функціональні особливості тощо), чи повинен результат вирішувати проблеми навколишнього середовища або інші важливі питання, на які чинники безпеки опиратися під час розробки.

3. Сприяйте продуктивній командній роботі

Щоб зробити якісний продукт, учні мають працювати як єдиний механізм, розподіляючи обов’язки між собою, ставлячи короткотривалі та довготривалі цілі, аналізуючи проміжні результати та покращуючи внутрішні комунікації. Подекуди школярам ця складова уроків дається найважче.

4. Для покращення ефективності роботи застосовуйте елементи інженерного проектування (Engineering Design Process, EDP):

  • Визначення проблеми: учні виявляють та уточнюють проблему до вирішення.
  • Дослідження: члени команди збирають потрібну інформацію про проблему, використовуючи різні джерела інформації. Пропонуйте учням якісні джерела інформації з науки та математики та завдання, що передбачають кілька варіантів вирішення.
  • Розробка варіантів вирішення проблеми: учні в дослідницькій групі пропонують, обговорюють та аналізують різні ідеї (наприклад, використовуючи “Мозковий штурм” або інші методи для генерації ідей).
  • Вибір рішення та планування роботи: учні прописують етапи роботи, створюють дизайн, ескіз тощо.
  • Створення продукту, реалізація вирішення проблеми.
  • Перевірка та тестування продукту.
  • Аналіз результатів роботи та удосконалення розробок.
Результат такої діяльності – власні науково-дослідницькі ідеї та інженерні розробки.

5. Занурюйте учнів у практичне та відкрите дослідження.

Відбувається практична перевірка теоретичних знань та припущень й учні відпрацьовують навички в лабораторіях та майстернях.
Зрозуміло, що STEM у молодшій, середній та старшій школі реалізується відповідно до рівня знань та вмінь учнів, але загалом забезпечує виконання таких завдань, як підтримка та розвиток допитливості в дітей, демонстрація зв’язку між наукою, технологіями, інженерією та нашим повсякденним життям.
Завдяки інтегрованим заняттям учні мають можливість відчути дух наукового пізнання, навчитися конструювати комплексну картину навколишнього світу з окремих розрізнених фактів, бачити об’єктивність, перевіреність та системність наукових знань, переконатися, що наука – найважливіший чинник технічного прогресу й перетворення дійсності.

ОСВІТОРІЯ

Антибулінговий закон: чи викорінять штрафи цькування в школах?

Світова статистика каже, що цькування щорічно зазнають понад 150 мільйонів дітей. Це майже кожен другий учень віком від 13 до 15 років. А за даними ЮНІСЕФ, торік в Україні 24% дітей назвали себе жертвами булінгу в школах. При цьому 40% постраждалих нікому не розповідали про це.
Оскільки процес набув системного характеру, протидією булінгу зайнялись у Верховній Раді та 18 грудня ухвалили законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».
«Освіторія» детально розібрала закон та обговорила його підводне каміння з експертами: адвокатом, директором школи та активісткою антибулінгового руху.

Кого стосується закон?

Ухвалений законопроект стосується не тільки учнів шкіл. Його дія поширюється на:
  • дошкільнят,
  • студентів профтехнічної освіти та вишів,
  • вчителів у дитсадках та школах,
  • педагогів у закладах вищої освіти,
  • науково-педагогічних працівників,
  • усіх учасників освітнього процесу та батьків.
Цей документ вніс низку змін у Кримінальний кодекс України, закони «Про освіту» і «Про загальну середню освіту».

Як закон визначає термін «булінг»?

Булінг (цькування): діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Які типові ознаки булінгу?

Щоб керівництво освітніх закладів могло відрізнити булінг від дражнилок, бійок і сварок, у законі прописали такі ознаки цькування:
  • систематичність (повторюваність),
  • наявність сторін — кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), за наявності — спостерігачі,
  • дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Важливо й те, що заклади освіти на своїх сайтах будуть зобов’язані вказати правила поведінки учня у школі.

Чому за булінг можуть оштрафувати педагогів?

Як зазначає активістка антибулінгового руху Анастасія Мельниченко, вчителів у школах у жодному разі не штрафуватимуть за те, що одні учні цькують інших. Тим паче, що навіть у «взірцевих» класах може зародитися цькування, адже виховними та профілактичними заходами булінг у школі викорінити неможливо.
А ось за що працівники шкіл можуть отримати штраф — ігнорування чи приховування від керівництва закладу освіти письмових скарг батьків чи дітей, покривання дій булерів, байдуже ставлення до повторюваних агресивних дій з боку учня чи групи учнів щодо іншої дитини.
І все це зовсім не означає, що кожна шкільна чубанина має закінчуватися написанням доповідних (хоча на такі випадки педагоги теж не повинні дивитися крізь пальці). Уведення штрафів означає, що замовчувати факт булінгу тепер невигідно для дорослих.

Які штрафи передбачено за знущання?

340–850 грн
Моральне чи фізичне насильство, агресія
1700–3400 грн
Дії з особливою жорстокістю, повторне порушення
850–1700 грн
або виправні роботи строком до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку
Приховування вчителем чи директором факту цькування
Якщо правопорушення вчинили неповнолітні до 16 років, штраф сплачуватимуть батьки.

Який механізм реагування на випадки булінгу?

Детально прописаного механізму поки немає — його розробить МОН до кінця березня. Із того, що відомо наразі:
  1. Учні та вчителі зобов’язані повідомляти керівництву школи про випадки цькування, якщо вони були його безпосередніми свідками чи про які отримали достовірну інформацію.
  2. Письмові заяви про випадки цькування подаються керівнику школи. Саме він має видавати рішення про проведення подальшого розслідування. Після цього керівник навчального закладу має скликати комісію з розгляду випадків булінгу. Хто до неї входитиме — зараз уточнюється. Але саме ця комісія ухвалюватиме рішення за результатами розслідування та вживатиме заходів реагування.
  3. Сайт школи або сайт засновника школи має містити інформацію про те, який порядок подання, розгляду та реагування на заяви про доведені випадки булінгу.
  4. Директор школи обов’язково має повідомити про випадки булінгу в уповноважені підрозділи Національної поліції та службу в справах дітей.
  5. Якщо керівник школи жодним чином не реагує на випадки булінгу, скарги слід передати засновнику навчального закладу. Тобто в управління освіти, якщо це державний заклад, або фізичним (чи юридичним) особам, якщо це приватна школа. Хто засновник — вказано в статуті школи або на сайті Міністерства юстиції. Якщо й це не допомогло, батьки можуть звернутися до Національної поліції.

Хто розроблятиме план заходів для запобігання булінгу?

За те, щоб у школі панувала атмосфера добробуту, агресорам та жертвам цькування, а також дітям з різними особливостями психічного розвитку вчасно надавалася допомога психологів, відповідатиме керівник закладу.
План заходів, який допоможе запобігти булінгу в школах, має розробити, затвердити та оприлюднити керівник навчального закладу. У свою чергу, засновник закладу освіти та за необхідності освітній омбудсмен мають проконтролювати виконання цього плану.

А до чого тут освітній омбудсмен?

До процесу протидії булінгу в школах залучать освітнього омбудсмена. Його місія — перевірити заяви про випадки булінгу в школі та забезпечити повноту та своєчасність заходів реагування на випадки цькування з боку педколективу, керівництва та засновника школи. А ще омбудсмен має проаналізувати ефективність і якість соціальних та психолого-педагогічних послуг учням, які вчинили, постраждали або стали свідками цькування

Закон про булінг передбачає чіткі алгоритми дій, - Гриневич

Новий закон щодо протидії булінгу, що був ухвалений парламентом, передбачає чіткі алгоритми дій у випадку цькувань. Про це сказала міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
«Цього року ми розпочали говорити про цю проблему відкрито, стартувала кампанія проти булінгу, проти цькування. І як ви бачите, це синхронно відобразилося на нормативній діяльності Верховної Ради України, і був прийнятий цей Закон. Я вважаю, що найперше з булінгом треба боротися через його попередження, але ті, хто здійснюють цькування, мають розуміти, що за цим слідує покарання», — зазначила міністр.
Вона також розповіла про алгоритм дій у випадку проявів булінгу у закладах освіти  після того, як закон набуде чинності.
Зокрема, якщо дитина стала свідком булінгу в закладі освіти, передусім вона може розказати про це батькам, вчителю, психологу або безпосередньо директору.
Окрім цього, за словами міністра, дитина може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда - Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей, до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді, до Національної поліції або Центру надання безоплатної правової допомоги.
Якщо свідком булінгу став педагог або інший працівник школи, то він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.
Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу. Директор школи має розглянути таке звернення та з’ясувати всі обставини булінгу. Надалі директор має скликати засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслити подальші дії.
Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то очільник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
До складу такої комісії можуть входити педагоги, психолог, соціальний педагог, батьки постраждалого та «булера», керівник закладу та інші зацікавлені особи.
У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України.