среда, 27 декабря 2017 г.

Нам пропонують:

1. Конкурс для вчителів

Освітній проект «На Урок» започаткував Всеукраїнський конкурс навчальних матеріалів з різних предметів, де суддями та учасниками виступають освітяни.
Щоб взяти участь у Конкурсі для вчителів, необхідно викласти власні профільні розробки, що стосуються того чи іншого шкільного предмету. Конкурс відбувається на постійній основі. Переможці отримують пам’ятні призи від освітнього проекту «На Урок».
Умови Конкурсу:
  • Конкурс проводиться між вчителями-предметниками, класними керівниками, шкільними психологами та спеціалістами у сфері управління школою.
  • Учасникам необхідно зареєструватися на сайті та додати авторські розробки до розділу бібліотека згідно з умовами публікації.
  • На основі доданих матеріалів формуються рейтинги: загальний та предметний.
  • У Конкурсі беруть участь матеріали, які опубліковані виключно у поточному місяці.
  • Переможці щомісяця визначаються за кількістю скачувань розробок.
  • Три переможці у кожній з номінацій отримують у якості подарунку друковані сертифікати та фірмову атрибутику освітнього проекту «На Урок» (відправка за рахунок організатора).
  • Не залежно від місця у рейтингу, кожен з учасників отримує офіційний Сертифікат про публікацію на сайті від освітнього проекту «На Урок».
Чим більше корисних матеріалів додано учасником, тим вищі шанси стати лідером місяця. Це прекрасна можливість допомогти колегам-вчителям та отримати за це призи у рамках Всеукраїнського конкурсу навчальних матеріалів.
Завантажте оголошення для вчителів, його ви зможете розповсюдити у своїй школі, аби якомога більше учасників долучилися до конкурсу.\

2. 9 освітніх практик в інших країнах

Розповідаємо, завдяки чому учні перестають боятися шкіл, студенти менше скаржаться на життя, а українській освіті вдасться і відійти від «радянських стандартів», і перевищити «радянську якість».
1. З онлайн-освітою засвоюй знання у власному темпі
В Європі, США та й інших країнах світу навчання давно переводять в інтернет-формат. Дистанційна освіта краще, ніж просиджування за партою прописаних в плані годин, адже вона легко пристосовується до запитів ринку — нове відео записати легше, ніж переписати і перезатвердити курс університетських лекцій.
Тож онлайн-освіта дає більше шансів отримати не лише диплом, а й навички, які реально потрібні у роботі. Ще й час і місце прослуховування курсу визначає кожен сам для себе: хіба не прикольно слухати викладача о другій ночі, ставлячи його на паузу, поки йдеш випити чашку чаю.
Нечесно стверджувати, що Україна в цьому плані глобально відстає, але онлайн-лекції у нас не розповсюджені — факт. Студенти у вишах самі заглядають на освітні портали, де курси безкоштовні або за символічну плату: PrometheusCourseraUdacityKhan AcademyUdemyDuolingo. Такі платформи не лише призначені для отримання знань “з нуля” — вони є зручними для підвищення кваліфікації — особливо коли вже працюєш і не маєш часу для поїздок у корпус в найвіддаленішому районі, а то й взагалі в іншому місті.
Єдиний нюанс: для отримання онлайн-освіти у більшості випадків доведеться знати англійську, щоб зрозуміти матеріал.
2. Викладач-консультант підкаже майбутню професію ще у початковій школі
Така система існує в Нідерландах і США. Консультант допомагає учням обрати кар’єру та правильно спланувати навчальний час. В Україні також трапляються радники з профорієнтації, та вони заходять переважно до випускних класів, де діти вже хоча б приблизно вигадали куди вступати. А от за кордоном такі вчителі допомагають на всіх етапах навчання: у початкових, середніх та вищих школах.
3. Народні школи дають волю у виборі предметів
До таких закладів у Норвегії за бажанням йдуть уже після закінчення традиційної старшої школи. Тут учень проходить тільки ті предмети, з якими буде пов’язане його навчання в університеті і майбутня робота. А, окрім того, він обирає ще й спосіб життя на увесь рік, оскільки усі народні школи — це свого роду сім’я, у яких підлітки проводять 24 години на добу. Така норвезька практика допомагає у виборі професії, а не змушує навчатися усьому і побільше.
4. Домашка прямо на уроках збільшує знання і не забиває вільний час
Про це знають у Нідерландах, де домашнє завдання роблять в класі. За такого навчання 60–70% інформації точно відкладаються в пам”яті. Крім того, учні отримують інформацію від професіоналів, а не батьків-бабусь-дідусів, які вже давно забули різницю між “іксом” і “ігреком”, зате нервово хапаються за ремінь.
Та найголовніше в тому, що після школи діти спокійно займатимуться спортом, читатимуть книжки,  а не знову засідатимуть за підручники, переживаючи за завтрашню оцінку.
5. Навчання одразу кількома мовами дає більший вибір для продовження освіти
У приватних школах Швейцарії саме так працюють з дітьми. Кожен учень після завершення школи повинен володіти англійською та мінімум двома державними мовами — всього їх чотири: німецька, французька, італійська та ретороманська. До того ж в школах впроваджено не тільки державну програму навчання, але й іноземні: французька, англо-американська, німецька. Тому після закінчення школи учні вільно вступають до ВНЗ країни, за програмою якої навчалися.
6. Самостійний вибір дисциплін допомагає зосередитися на дійсно важливих предметах
Така академічна свобода діє у вишах Німеччини, Данії, Бельгії та інших країн. А українські студенти лише час від часу скаржаться на свої нудні предмети — філософію у технарів, математику у лінгвістів — і мріють, щоб їм теж надали право вибору — вони хочуть вчити саме те, що знадобиться у подальшій кар”єрі, а не просто напихувати голову чим-небудь заради складання іспиту. Крім того, вибір предмету студентами підвищує їх успішність у навчанні.
Те саме зі школярами: навіщо сидіти ночами над підручником з хімії, якщо готуєшся вступати на економіста? От фінські учні, які також вчаться за вільною системою і показують найвищий у світі рівень знань, кажуть: “Або ми готуємо до життя, або — до іспитів. Ми обираємо перше”.
7. Практичні заняття дають більше знань, ніж заучування теорії
75% навчального процесу в Австрії займає практика, у той час, як в Україні переважає теорія. Так само практика є основною і в фінській системі освіти. Співставляємо це із тим фактом, що найвищі бали  на міжнародних іспитах отримують фінські підлітки, обганяючи навіть вимуштрованих школярів із багатьох азіатських країн — і відкриваємо секрет успішного навчання.
8. Менше уроків — більше продуктивності  
У Фінляндії учитель в середньому викладає 600 годин на рік — тобто 4 або менше уроків на день. І це не завадило фінським школярам зайняти 2-е місце в світі зі знання природничих наук і 5-е — з математики. До того ж вони серед усіх дітей на планеті читають найбільше.
Мозок людини має природні обмеження, тому за один день є сенс проводити лише 4 уроки, а між ними обов”язково дати час на обід. Наша оперативна пам’ять — та, що тимчасово зберігає й обробляє інформацію — здатна утримувати лише від 5 до 9 об’єктів одночасно.
Ефект від того, що 7-річний учень просиджуватиме в школі 6–7 уроків на день буде мізерним.
9. Безкоштовні муніципальні ясельні школи допоможуть навчати дітей із бідних сімей
Такі заклади поширені в країнах Європи та Японії. Муніципальні денні ясла відкривають місцеві органи влади для дітей віком від кількох місяців до 4–5 років. Працюють вони протягом усього року з 8 до 18 години. Тут виховують дітей із сімей з низьким рівнем доходів.

3. Графік семінарів, тренінгів та местер-класів

З 20 січня по 24 лютого в Академії інноваційного розвитку освіти

Комментариев нет:

Отправить комментарий